Права та обов'язки членів особистого селянського господарства: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
м (внесені посилання)
Немає опису редагування
 
(Не показані 20 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року  № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]


* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р. N 742-IV;]
== Сутність та основні ознаки особистого селянського господарства ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами» від 14 квітня 2017  № 572;]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 121 Земельного кодексу України] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс  України 25 жовтня 2001 року № 2768-III;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний  кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV] ;
* інші нормативно-правові акти.


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України "Про особисте селянське господарство"] (далі - Закон) '''особисте селянське господарство''' — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського [[Діяльність у сфері сільського зеленого туризму|зеленого туризму]].
== Сутність та основні ознаки особистого селянського господарства. ==


Відповідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 р.], '''особисте селянське господарство''' — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.<br />


Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності.
Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності.
Особисте селянське господарство як первинна форма організації виробництва сільськогосподарської продукції особистою працею членів сільської сім'ї і як форма її реалізації, є в цьому процесі джерелом додаткових (а подекуди й єдиних) доходів, котрі забезпечують повне задоволення матеріальних, житлових, культурно-побутових потреб громадян.<br />


Таким чином, діяльність особистих селянських господарств має на меті забезпечення власних потреб мешканців сіл та селищ у продуктах харчування та праці на землі без створення юридичної особи.<br />
Особисті селянські господарства підлягають обліку.


Кваліфікаційні ознаки ОСГ стосуються можливості членства та видів здійснення виробничо-господарської діяльності. Членами особистих селянських господарств можуть бути громадяни України, що мешкають на селі і досягли 18-річного віку або з моменту укладання шлюбу. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на власний розсуд. Вони є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.
Зазначимо, що особисті селянські господарства не є суб'єктами аграрної підприємницької діяльності, а відповідна форма діяльності є способом організації праці на селі з обов'язковим використанням земельної ділянки, наданої у власність або переданої в оренду. Водночас, як свідчать статистичні показники, основними виробниками овочів, плодів та картоплі в Україні є саме особисті селянські господарства. Особисті селянські господарства не підлягають державній реєстрації, але відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/742-15 ст. 4 Закону України "Про особисте селянське господарство"] вони підлягають обліку в сільських, селищних радах за місцем розташування земельної ділянки.<br />


Слід також підкреслити, що продаж виробленої в особистому селянському господарстві продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій" птиці ''(як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної обробки), ''продукції власного бджільництва не декларується та не оподатковується, що є позитивом у розвитку ОСГ.<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
''
Як зазначає '''професор В. В. Янчук''', сучасному особистому селянському господарству притаманні такі ознаки: по-перше, це — форма виробництва, яка ґрунтується на рівноправних формах власності на землю, на приватній власності громадян, а також на їхній особистій праці та праці членів їхніх сімей, тобто має виключно трудовий характер; по-друге, це — сукупність майна, що має вартісне вираження, ціну й належить громадянам на праві спільної сумісної власності; по-третє, особисте селянське господарство доповнює суспільне виробництво, має щодо нього підсобний характер, є додатковим (а не основним) джерелом прибутків; по-четверте, воно має, в основному, споживчий характер; по-п'яте, його можна на взаємовигідних засадах використовувати для збільшення виробництва товарної маси продуктів харчування та сировини рослинного й тваринного походження.


== Земельні ділянки особистого селянського господарства ==
== Права надані членам особистого селянського господарства відповідно до законодавства ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 статті 5 Закону] для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром '''не більше 2,0 гектара''', передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.


Відповідно до '''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/742-15 ст.7 Закону України "Про особисте селянське господарство]"''', члени особистого селянського господарства мають право:
Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)]] та її [[Спадкування у селянських господарствах|спадкування членами особистого селянського господарства]] відповідно до закону.
'''
 
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, [[Спільна сумісна власність на земельну ділянку|спільною сумісною власністю]] подружжя та [[Право спільної часткової власності на земельну ділянку|спільною частковою власністю]] членів особистого  селянського господарства відповідно до закону.
 
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва,  фермерського господарства.
 
Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.
 
У разі [[Вихід із членства особистого селянського господарства|виходу з особистого селянського господарства]] кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).
 
Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки '''для ведення особистого підсобного господарства''' в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 121 Земельного кодексу України] для ведення особистого селянського господарства. 
 
Висновок щодо цього викладений у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/46301647 постанові Верховного суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-228цс14], відповідно до якого право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 Земельного кодексу України] для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року. У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним статтею 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 Земельного кодексу України].
 
'''<u>Детальніше див.:</u>''' "[[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]".
 
== Члени особистого селянського господарства ==
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на власний розсуд. Вони є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
 
Проте, страховий стаж, який дає право на пенсійне забезпечення для членів особистого селянського господарства не нараховується, тому членам особистого селянського господарства потрібно заздалегідь подбати про своє пенсійне забезпечення. Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»], мінімальний страховий стаж, необхідного для призначення мінімальної пенсії за віком для нових пенсіонерів станговить: жінкам — 30 років, чоловікам — 35 років; мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком - 15 років. Для того, щоб набути достатній страховий стаж, потрібно сплачувати страхові внески принаймні на рівні мінімального розміру. Щоб добровільно сплачувати єдиний страховий внесок потрібно укласти договір з органом Пенсійного фонду України про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
 
=== Права надані членам особистого селянського господарства відповідно до законодавства ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 статті 7 Закон] <u>члени особистого селянського господарства мають право:</u>
* самостійно господарювати на землі;  
* самостійно господарювати на землі;  
* передавати   земельні   ділянки   особистого   селянського господарства  фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону;  
* передавати земельні ділянки особистого селянського господарства  фізичним або юридичним особам в [[Договір оренди земельної ділянки|оренду]] відповідно до закону;  
* укладати особисто або через уповноважену особу   будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства,  який досяг 18 років;  
* укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства,  який досяг 18 років;
*реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;  
*реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;
*самостійно здійснювати   матеріально-технічне   забезпечення власного виробництва;  
*самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;
*відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку;  
*відкривати рахунки в установах банків та отримувати [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредити]] в установленому законодавством порядку;  
* бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;  
* бути членами [[Кредитна спілка та її відмінності від банку|кредитної спілки]] та користуватися її послугами;  
* отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;  
* отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;
* надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства;  
* надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства;  
* використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;  
* використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;  
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;  
* вільно   розпоряджатися   належним   майном,   виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;  
* вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
* отримувати дорадчі послуги;  
* отримувати дорадчі послуги;  
* брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;  
* брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;
* об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;  
* об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;
* проводити     в     установленому     законом     порядку зовнішньоекономічну діяльність.<br />
* проводити в установленому законом порядку [[Зовнішньоекономічні договори (контракти)|зовнішньоекономічну діяльність]].
 
=== Обов’язки членів особистого селянського господарства, які передбачені законодавством ===
<u>Основними обов'язками членів особистого селянського господарства є:</u>  
* дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля;
* забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
* не порушувати [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів|права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів]];
* дотримуватися правил [[Добросусідство|добросусідства]] та обмежень, пов'язаних із встановленням [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] та [[Охоронні зони. Зони санітарної охорони та санітарно-захисні зони. Землі особливого режиму використання|охоронних зон]];
* своєчасно сплачувати [[Плата за землю (земельний податок)|земельний податок]] або [[Орендна плата за користування земельною ділянкою|орендну плату]];
* дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
* надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.
Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.


Вчені зазначають, що право членів особистого селянського господарства на зовнішньоекономічну діяльність, закріплене в '''ст. 7 Закону України "Про особисте селянське господарство"''', суперечить нормам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/959-12 Закону України від 16 квітня 1991 р. Про зовнішньоекономічну діяльність"]'. Згідно зі ст. ст. З, 5 цього Закону, фізичні особи можуть бути суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності тільки за умов набуття ними цивільної дієздатності, відповідно до законів України, а також до умов реєстрації ''(якщо вони мають постійне місце проживання на території України)'' як суб'єктів підприємницької діяльності. Оскільки ведення особистого селянського господарства відбувається без створення юридичної особи, то громадяни, які ведуть таке господарство, не можуть виступати суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Отже, якщо член особистого селянського господарства зареєструється як суб'єкт підприємництва, він не зможе на законних підставах займатися зовнішньоекономічною діяльністю як член такого господарства.
Члени особистих селянських господарств беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах у порядку, встановленому законом.
== Корисні посилання ==
* [https://legalexpert.in.ua/komkodeks/zku/86-zku/3009-33.html Вебпортал "Юрисконсульт"]


== Обов’язки членів особистого селянського господарства, які передбачені законодавством. ==
== Див. також ==


'''Основними обов'язками членів особистого селянського господарства є:'''
* [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]
* [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство]]
* [[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві]]
* [[Вихід із членства особистого селянського господарства]]
* [[Спадкування у селянських господарствах]]


* дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства  про охорону довкілля;
[[Категорія: Земельне право]]
* забезпечувати використання  земельної  ділянки  за  цільовим призначенням;
[[Категорія:Цивільне право]]
* підвищувати родючість  ґрунтів  та  зберігати  інші  корисні властивості землі;
* не порушувати права власників суміжних земельних  ділянок  та землекористувачів;
* дотримуватися правил  добросусідства та обмежень,  пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
* своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
* дотримуватися діючих  нормативів  щодо  якості  продукції, санітарних,    екологічних    та  інших  вимог  відповідно  до законодавства;
* надавати сільським,  селищним,  міським радам необхідні  дані щодо їх обліку.
Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.

Поточна версія на 10:14, 11 березня 2024

Нормативна база

Сутність та основні ознаки особистого селянського господарства

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" (далі - Закон) особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.

Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності.

Особисті селянські господарства підлягають обліку.

Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Детальніше див.: Порядок та умови створення особистого селянського господарства

Земельні ділянки особистого селянського господарства

Відповідно до статті 5 Закону для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.

У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Висновок щодо цього викладений у постанові Верховного суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-228цс14, відповідно до якого право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року. У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним статтею 118 Земельного кодексу України.

Детальніше див.: "Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності".

Члени особистого селянського господарства

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на власний розсуд. Вони є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Проте, страховий стаж, який дає право на пенсійне забезпечення для членів особистого селянського господарства не нараховується, тому членам особистого селянського господарства потрібно заздалегідь подбати про своє пенсійне забезпечення. Відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», мінімальний страховий стаж, необхідного для призначення мінімальної пенсії за віком для нових пенсіонерів станговить: жінкам — 30 років, чоловікам — 35 років; мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком - 15 років. Для того, щоб набути достатній страховий стаж, потрібно сплачувати страхові внески принаймні на рівні мінімального розміру. Щоб добровільно сплачувати єдиний страховий внесок потрібно укласти договір з органом Пенсійного фонду України про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Права надані членам особистого селянського господарства відповідно до законодавства

Відповідно до статті 7 Закон члени особистого селянського господарства мають право:

  • самостійно господарювати на землі;
  • передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону;
  • укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років;
  • реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;
  • самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;
  • відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку;
  • бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;
  • отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;
  • надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства;
  • використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;
  • на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
  • вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
  • отримувати дорадчі послуги;
  • брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;
  • об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;
  • проводити в установленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність.

Обов’язки членів особистого селянського господарства, які передбачені законодавством

Основними обов'язками членів особистого селянського господарства є:

Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.

Члени особистих селянських господарств беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах у порядку, встановленому законом.

Корисні посилання

Див. також