Права та обов'язки членів особистого селянського господарства

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Сутність та основні ознаки особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 121 Земельного Кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство», особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.

Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності.
Особисті селянські господарства не підлягають державній реєстрації, але відповідно до ст. 4 Закону України "Про особисте селянське господарство" вони підлягають обліку в сільських, селищних радах за місцем розташування земельної ділянки.

Діяльність особистих селянських господарств має на меті забезпечення власних потреб мешканців сіл та селищ у продуктах харчування та праці на землі без створення юридичної особи.

Земельні ділянки особистого селянського господарства

Відповідно до статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство", для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара,передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону.
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону.
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.
У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

З порядоком реалізації права на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства можна ознайомитись, перейшовши на сторінку "Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності"

Члени особистого селянського господарства

Членами особистих селянських господарств можуть бути громадяни України, що мешкають на селі і досягли 18-річного віку або з моменту укладання шлюбу. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на власний розсуд. Вони є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Права надані членам особистого селянського господарства відповідно до законодавства

Відповідно до ст.7 Закону України "Про особисте селянське господарство", члени особистого селянського господарства мають право:

  • самостійно господарювати на землі;
  • передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону;
  • укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років;
  • реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;
  • самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;
  • відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку;
  • бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;
  • отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;
  • надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства;
  • використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;
  • на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
  • вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
  • отримувати дорадчі послуги;
  • брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;
  • об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;
  • проводити в установленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність.

Обов’язки членів особистого селянського господарства, які передбачені законодавством.

Основними обов'язками членів особистого селянського господарства є:

  • дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля;
  • забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
  • підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
  • не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
  • дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
  • своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
  • дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
  • надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.

Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.