Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]


== Куди звернутися ==
== Загальна інформація ==
Пошкодження, руйнування чи знищення об'єктів нерухомості (будинків, квартир) унаслідок терористичних актів, у тому числі в період дії антитерористичної операції (АТО) на сході України, а також майна, що в ній містилося, надає потерпілим право на отримання матеріальної компенсації за зруйноване майно.


== Алгоритм дій потерпілого ==
♦ '''Звернення до правоохоронних органів'''


'''Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)''' - міжнародний судовий орган, що розглядає заяви подані особами, які оскаржують порушення своїх прав, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та протоколами до неї, згода на обов'язковість яких надана державами, сторонами Конвенції.
→ Звернутися до [https://ssu.gov.ua/ua/pages/110 територіальних органів Служби безпеки України] або [https://www.npu.gov.ua/ територіальних органів Національної поліції України] за місцем реєстрації чи фактичного проживання [https://precedent.in.ua/2016/04/07/instruktsiya-shhodo-zahystu-v-yevropejsk/ із заявою про вчинення злочину], передбаченого статтею 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] ([[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність|терористичний акт]]) та додати докази пошкодження/руйнування майна, що:
* підтверджують право власності на зруйноване нерухоме майно ([[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|договір купівлі-продажу]], свідоцтво про право власності, [[Оформлення права на спадщину|свідоцтво про право на спадкування]] та ін.);
* підтверджують технічний стан нерухомого майна (наприклад, технічний паспорт на житловий будинок);
* підтверджують обсяги руйнування майна, зокрема:
# акт про пожежу, складений [https://www.dsns.gov.ua/ua/Teritorialni-organi-DSNS-Ukrayini-ta-pidporyadkovani-pidrozdili.html Державна служба України з надзвичайних ситуацій] (якщо мала місце пожежа);
# акт обстеження нерухомого майна, складений комісією, утвореною місцевою радою або військово-цивільною адміністрацією;
# висновок судової [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення|будівельно-технічної експертизи]] щодо розміру завданої шкоди;
# фото/відео матеріали, які підтверджують руйнування майна;
# показання свідків на підтвердження руйнування майна;
→ Отримати <u>витяг</u> з Єдиного реєстру досудових розслідувань про [[Досудове розслідування: загальні положення|порушення кримінального провадження]] (частина перша статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2054 Кримінального процесуального кодексу України]).  


→ У випадку невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмови у реєстрації або прийнятті заяви потерпілий має право [[Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР|оскаржити та дії у суді]].


До ЄСПЛ можна звернутись лише у тому разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Слід зауважити, що суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.
♦ '''Визначення розміру завданої шкоди'''


== Особливості захисту права власності у ЄСПЛ ==
→ Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України (тобто вартості побудови житла в Луганській чи Донецькій області) відповідно до місцезнаходження такого майна (частина десята статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодексу цивільного захисту України]).


♦ '''Звернення до органів державної влади чи війського-цивільної адміністрації'''


→ Звернутись із <u>заявою</u> до місцевої державної адміністрації з приводу передання зруйнованого майна у власність держави.


Що стосується особливостей захисту у ЄСПЛ права власності, порушених під час подій в зоні АТО, можна визначити певну послідовність дій, а саме:
♦ '''Звернення до судів України'''
# Потрібно враховувати, що при подачі заяви до ЄСПЛ потрібно скаржитись на порушення ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу № 1], ст. 8, 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції], при цьому слід детально описати всі факти, що призвели до стверджуваних порушень Конвенції та Протоколу до неї.
# Написати заяву про злочин до правоохоронних органів України та Росії (оскільки в ситуації, що відбувається в зоні проведення АТО, можна говорити про наявність «ефективного контролю» з боку РФ), при цьому необхідно дочекатись відповіді на заяву, а так як відповідь може і не надійти відправити заяву рекомендованим листом з повідомленням, що також буде слугувати доказом про надсилання такої заяви.
# Зібрати всі докази на підтвердження особи заявника, права власності, пошкодження або знищення нерухомості та майна, характеру та масштабів такого пошкодження або знищення.
# Підготувати заяву до ЄСПЛ та додати до неї всі зібрані докази та всі необхідні документи та надіслати разом з додатками до ЄСПЛ.
== Як подавати заяву до ЄСПЛ ==


→ [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Заява]] про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України], статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"], пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодексу цивільного захисту України] за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача та надати докази щодо пошкодження/руйнування майна, розміру завданої шкоди, а також копію витягку з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження.


<u>Відповідчами</u> у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінету Міністрів України] та [https://www.treasury.gov.ua/ua Державної казначейської служби України]. Крім того, у якості співвідповідачів можна залучити [https://ssu.gov.ua/ua/pages/44 Антитерористичний центр при Службі безпеки України], [https://www.mil.gov.ua/ Міністерство оборони України], [https://mvs.gov.ua/ Міністерство внутрішніх справ України] та [http://www.ngu.gov.ua/ua Головне управління Національної Гвардії України].


→ За необхідності визначення розміру шкоди, спричиненої майну, подати клопотання про залучення [[Експерт в цивільному судочинстві: права, обов’язки, відповідальність|експерта]] і проведення [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення|судової будівельно-технічної експертизи]], в результаті якої складається висновок експерта, яким визначається обсяг пошкодженого (зруйнованого) житла та вартість його відновлення.


Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|судового збору]].


Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію.
♦ '''Звернення до Європейського суду з прав людини'''
Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.
 
→ Потерпілий має [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|право звернутися до Європейського суду з прав людини]] у разі, коли <u>використані всі внутрішні засоби юридичного захисту</u> (протягом <u>чотирьох місяців</u> з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (захист власності) та статтей 6, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]).
Більш детально про порядок заповнення формуляру заяви до ЄСПЛ та сам формуляр можна завантажити на офіційному сайті : http://www.echr.coe.int/Documents/Application_Notes_UKR.pdf
 
Ненадання будь-якої інформації чи документів, що вимагаються за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_067 статтею 47 §§ 1 та 2 Регламенту], призведе до того, що скарга не буде розглянута Судом. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_067
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86310215 Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88574888 Постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 757/43306/16-ц]
* [https://rm.coe.int/16-lisnyy-and-others-v-ukraine-and-russia-uaa/16806b5961 Рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"]
* [https://rm.coe.int/16806b5968 Рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"]


[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Версія за 10:01, 5 червня 2020

Нормативна база

Загальна інформація

Пошкодження, руйнування чи знищення об'єктів нерухомості (будинків, квартир) унаслідок терористичних актів, у тому числі в період дії антитерористичної операції (АТО) на сході України, а також майна, що в ній містилося, надає потерпілим право на отримання матеріальної компенсації за зруйноване майно.

Алгоритм дій потерпілого

Звернення до правоохоронних органів

→ Звернутися до територіальних органів Служби безпеки України або територіальних органів Національної поліції України за місцем реєстрації чи фактичного проживання із заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт) та додати докази пошкодження/руйнування майна, що:

  • підтверджують право власності на зруйноване нерухоме майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадкування та ін.);
  • підтверджують технічний стан нерухомого майна (наприклад, технічний паспорт на житловий будинок);
  • підтверджують обсяги руйнування майна, зокрема:
  1. акт про пожежу, складений Державна служба України з надзвичайних ситуацій (якщо мала місце пожежа);
  2. акт обстеження нерухомого майна, складений комісією, утвореною місцевою радою або військово-цивільною адміністрацією;
  3. висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру завданої шкоди;
  4. фото/відео матеріали, які підтверджують руйнування майна;
  5. показання свідків на підтвердження руйнування майна;

→ Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження (частина перша статті 214 Кримінального процесуального кодексу України).

→ У випадку невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмови у реєстрації або прийнятті заяви потерпілий має право оскаржити та дії у суді.

Визначення розміру завданої шкоди

→ Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України (тобто вартості побудови житла в Луганській чи Донецькій області) відповідно до місцезнаходження такого майна (частина десята статті 86 Кодексу цивільного захисту України).

Звернення до органів державної влади чи війського-цивільної адміністрації

→ Звернутись із заявою до місцевої державної адміністрації з приводу передання зруйнованого майна у власність держави.

Звернення до судів України

Заява про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 Цивільний кодекс України, статті 19 Закон України "Про боротьбу з тероризмом", пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача та надати докази щодо пошкодження/руйнування майна, розміру завданої шкоди, а також копію витягку з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження.

Відповідчами у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України. Крім того, у якості співвідповідачів можна залучити Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної Гвардії України.

→ За необхідності визначення розміру шкоди, спричиненої майну, подати клопотання про залучення експерта і проведення судової будівельно-технічної експертизи, в результаті якої складається висновок експерта, яким визначається обсяг пошкодженого (зруйнованого) житла та вартість його відновлення.

Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору.

Звернення до Європейського суду з прав людини

→ Потерпілий має право звернутися до Європейського суду з прав людини у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статтей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Судова практика