Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту

Нормативна база

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року
Цивільний кодекс України
Кодекс цивільного захисту України
Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"
Закон України "Про боротьбу з тероризмом"
Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"
Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"
Постанова Кабінету Міністрів України 26 березня 2022 р. № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації"

Загальні положення виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації

З метою фіксації факту руйнування майна для подальшого отримання компенсації, відшкодування завданої шкоди та збитків необхідно:

зберігати документи про право власності на майно (угоди про купівлю-продаж нерухомості, договір дарування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, тощо), квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку).

за можливості зробити витяг щодо перебування майна у власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

в разі пожежі, аварійного стану викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій для усунення наслідків та складення відповідного акту, отримати його копію.

Доказами факту пошкодження чи знищення вашої нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення майна можуть бути:

акти про пожежу, руйнування майна, акт обстеження житла;
фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій;
фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після подій;
детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось;
інформація зі ЗМІ;
детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, де описати обставини пошкодження житла, характер пошкоджень, майно, яке знаходилось в нерухомості.

пояснення свідків обстрілу.

подати заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів із залученням доказів руйнування майна, отримати дані щодо реєстрації заяви про кримінальне правопорушення або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту: (096) 755-02-40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal); [email protected] Детальніше див.: https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-zlocini-vcineni-v-umovax-zbroinogo-konfliktu Офіс Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами створив цей ресурс для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні https://warcrimes.gov.ua/#anketa

Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації

Громадяни України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” можуть подавати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно:

самостійно-засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса з 11 квітня 2022 року.

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Постановою КМУ №326 від 20.03.2022 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Вказаною постановою міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Хто має право на отримання грошової допомоги чи компенсації

Грошова допомога надається постраждалим, житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.

Грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”.

У разі коли зруйноване чи пошкоджене житло перебуває у спільній частковій власності кількох постраждалих, документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, визначені в цьому Порядку, подаються окремо від імені кожного постраждалого.

Грошова допомога та компенсація є одноразовими. Повторна виплата коштів за один об’єкт житла (крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла) не допускається.

Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову допомогу або компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 Кодексу цивільного захисту України. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:

на забезпечення за рахунок держави житлом;
оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно);
одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Обстеження пошкодженого або зруйнованого житла

Для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюють комісію з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

За результатами обстеження комісія з обстеження складає акт обстеження у двох примірниках, один з яких надається заявнику або його представнику. У разі незгоди із висновком комісії з обстеження заявник має право на повторне обстеження (перегляд висновку) комісією. Заявник або його представник під час обстеження житла та складання акта обстеження мають право надати комісії з обстеження експертні висновки, звіти або інші документи фахівців проектних і науково-дослідних організацій та інших суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення будівельно-технічної експертизи та/або технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Такі документи є обов’язковими для врахування комісією з обстеження під час складання акта обстеження.

У разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб на території населених пунктів, в яких розташоване житло, необхідне для обстеження, встановлених наказом Командувача об’єднаних сил, комісія з обстеження проводить обстеження житла на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.

Обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення.

Визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації

Органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів протягом трьох робочих днів з дня проведення обстеження житла безоплатно та за наявності в акті обстеження висновку щодо його руйнації (пошкодження) видають заявнику або його представнику довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Розмір грошової допомоги

Розмір грошової допомоги постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням розміру заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.

Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).

Розмір грошової компенсації може бути зменшено у випадку:

-виплати Казначейством коштів для виконання рішення суду про надання компенсації (відшкодування шкоди) за те ж саме зруйноване житло;

-часткового відновлення житла, яке було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, або за кошти суб’єктів господарювання.

Органи, уповноважені приймати рішення про надання грошової допомоги/компенсації

Рішення про надання постраждалим грошової допомоги та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.

Рішення про надання грошової компенсації приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.

Перелік документів, що подаються для отримання грошової допомоги/компенсації

Для отримання грошової допомоги постраждалі подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:

заяву;
довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства).

Для отримання грошової компенсації, а також для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, та для визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації заявники або їх представники подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:

заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації, за формою згідно з додатком 2 Порядку;
копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявником є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України);
інформацію (інформаційну довідку або копію витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у заявника на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла та виплату грошової компенсації.

Додаткові документи

З метою отримання грошової компенсації постраждалі або їх представники після прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих додатково подають органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, які щомісяця до 5 числа надсилають їх Донецькій та Луганській облдержадміністраціям. Зазначена вимога не застосовується до постраждалих, житло яких було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим.

Документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення), через ЦНАП (для отримання компенсації). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.

Строки прийняття рішення про надання постраждалим грошової допомоги/компенсації

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади приймають у п’ятиденний строк з дня подання документів, а також за результатами обстеження житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, рішення щодо надання постраждалим грошової допомоги, що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.

Комісія протягом 15 робочих днів з дня отримання списку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, приймає рішення щодо надання або відмову у наданні грошової компенсації. Вказаний строк для прийняття рішення комісією може бути одноразово продовжений, але не більш як на 30 календарних днів у випадеку повернення органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів поданих на розгляд документів на доопрацювання з метою виправлення технічних та інших помилок.

Постраждалі, щодо заяв яких було прийнято рішення про надання грошової компенсації, включаються до узагальненого списку постраждалих, що оформляється відповідним протоколом.

Протягом трьох робочих днів з дати прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації із зазначенням розміру грошової компенсації або відмови у її наданні із заначенням виключних підстав такої відмови, регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим, а також органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів копію рішення комісії. Прийняте рішення може бути оскаржено постраждалою собою до суду.

Строки виплати грошової допомоги/компенсації

Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, надається у місячний строк з дня прийняття рішення про її надання.
Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення протягом п’яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів.

Алгоритм дій потерпілого у випадку стягнення компенсації (відшкодування шкоди) за пошкоджене/зруйноване майно у інших випадках

Дія "Порядку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 18 грудня 2013 р. № 947 (в редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 2 вересня 2020 р. № 767) визначає умови та механізм виплати грошової компенсації, розмір якої нажаль не залежить від фактично завданих збитків постраждалим та обмежується сумою в 300. тис. грнивень,без проведеної оцінки майна і завданих збитків. Окрім цього, Порядок поширюється і на обмежене коло осіб постраждалих, які мають право на отримання відповідної грошової компенсаці, фактично особи, які не відмовилися від евакуації, відселення та не залишилися на попередньому місці проживання, залишились проживати на території, де українська влада тимчасово не здійснює своїх повноважень, права на таку компенсацію не мають. З метою стягнення компенсації за пошкоджене або зруйноване житло, в тому числі інше втрачене майно, необхідно здійснити наступний порядок дій.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом (ст. 19 ЗУ "Про боротьбу з тероризмом"). Механізму, порядку та процедури дійсного відшкодування завданої шкоди на даний час не прийнято, постраждала особа змушена звертатись до суду.

♦ Звернення до правоохоронних органів

→ Звернутися до територіальних органів Служби безпеки України або територіальних органів Національної поліції України за місцем реєстрації чи фактичного проживання із заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт) та додати докази пошкодження/руйнування майна, що:

підтверджують право власності на зруйноване нерухоме майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадкування та ін.);
підтверджують технічний стан нерухомого майна (наприклад, технічний паспорт на житловий будинок);
підтверджують обсяги руйнування майна, зокрема:

акт про пожежу, складений Державна служба України з надзвичайних ситуацій (якщо мала місце пожежа);
акт обстеження нерухомого майна, складений комісією, утвореною місцевою радою або військово-цивільною адміністрацією;
висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру завданої шкоди;
фото/відео матеріали, які підтверджують руйнування майна;
показання свідків на підтвердження руйнування майна;

→ Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження (частина перша статті 214 Кримінального процесуального кодексу України).

→ У випадку невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмови у реєстрації або прийнятті заяви потерпілий має право оскаржити та дії у суді.

♦ Визначення розміру завданої шкоди

→ Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України (тобто вартості побудови житла в Луганській чи Донецькій області) відповідно до місцезнаходження такого майна (частина десята статті 86 Кодексу цивільного захисту України).

♦ Звернення до органів державної влади чи війського-цивільної адміністрації

→ Звернутись із заявою до місцевої державної адміністрації з приводу передання зруйнованого майна у власність держави.

♦ Звернення до судів України

→ Заява про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 Цивільний кодекс України, статті 19 Закон України "Про боротьбу з тероризмом", пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача та надати докази щодо пошкодження/руйнування майна, розміру завданої шкоди, а також копію витягку з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження.

Відповідчами у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України. Крім того, у якості співвідповідачів можна залучити Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної Гвардії України.

→ За необхідності визначення розміру шкоди, спричиненої майну, подати клопотання про залучення експерта і проведення судової будівельно-технічної експертизи, в результаті якої складається висновок експерта, яким визначається обсяг пошкодженого (зруйнованого) житла та вартість його відновлення.

Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору.

♦ Звернення до Європейського суду з прав людини

→ Потерпілий має право звернутися до Європейського суду з прав людини у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статтей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Судова практика

Корисні посилання

Див. також