Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення(Переглядів: 5613)

Нормативна база

• Цивільний процесуальний кодекс України
• Господарський процесуальний кодекс України
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про судову експертизу"
• Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5
• Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5
• Порядок проведення рецензування висновків судових експертів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 335/5
• Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз" від 02 липня 2008 року № 595

Загальні положення

Будівельно-технічна експертиза – це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з’ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт, безпечність експлуатації об’єкта, а також чи відповідає проведення будівництва об’єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.

Підстави та порядок призначення будівельно-технічної експертизи

Підставою для проведення будівельно-технічної експертизи відповідно до чинного законодавства може бути (п. 1.8 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень):

• процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом);
• договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, реєстраційна картка або інший документ у випадках, передбачених законом.

Судова будівельно-технічна експертиза – це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні.

У цивільних, господарських та адміністративних справах про призначення будівельно-технічної експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи (ст. 104 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 99-101 Господарського процесуального кодексу України, ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зверніть увагу! У цивільному, господарському та адміністративному процесах учасник справи має право самостійно замовити експертизу та подати до суду відповідний висновок експерта.

У кримінальному провадженні під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 Кримінального процесуального кодексу України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом (ст. 332 Кримінального процесуального кодексу України).

Окрім того, за обставин, визначених ч.2 ст.332 Кримінального процесуального кодексу України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання від сторін кримінального провадження.

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з’ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (ч.2 ст. 7-1 Закону України "Про судову експертизу").

В позасудовому порядку будівельно-технічна експертиза проводиться за договором з експертом (експертною установою), який укладений за письмовим зверненням особи. У письмовому зверненні (заяві) обов’язково зазначаються найменування або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, що звертається, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню (п. 1.8 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень). За потреби результати експертизи можуть бути передані до суду та розглядатися як доказ у справі.

Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). Будівельно-технічна експертиза допоможе у справах, якщо необхідна:

Експертна оцінка:

• визначення ринкової вартості нерухомого майна для суду;
• визначення залишкової, дійсної чи відновної вартості об'єкту будівництва;
• визначення вартості проектних робіт з проведення будівництва, ремонтних робіт чи реконструкції об'єкту будівництва;
• визначення вартості будівництва за задану дату;
• визначення вартості будівельних робіт, затрачених матеріалів для будівництва чи ремонту;

Оцінка будівельних робіт:

• установлення факту виконання на об'єкті робіт, про які йдеться в звітній документації;
• визначення об’єму та вартості виконаних будівельних робіт;
• відповідності/невідповідності збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН) тощо.

Розподіл нерухомості:

• поділ нерухомого майна та визначення порядку користування домоволодінням;

Встановлення розміру збитків:

• оцінка збитку після аварії чи пожежі;
• встановлення причин затоплення конструктивних елементів приміщень;
• визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт,

Визначення технічного стану будівлі:

• визначенні технічного стану і величини фізичного зносу окремих конструктивних елементів будинків і споруд в цілому;
• встановленні аварійності будівель.

Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

Основні завдання будівельно-технічної експертизи

Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:

• визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об’єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об’єктів;
• визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їх елементів;
• визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
• визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.

Питання, на які дає відповідь будівельно-технічна експертиза

Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень містять орієнтовний перелік питань, які можуть ставитися перед експертом при призначенні будівельно-технічної експертизи. Так як даний перелік питань не є вичерпним, перед експертом можуть ставитися й інші питання з іншим формулюваням, однак варто враховувати, що питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

При необхідності, для правильного формулювання питань, може бути залучений спеціаліст.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

1. Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
2. Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
3. Чи відповідають об’єкти (будівлі, споруди тощо) проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
4. Чи відповідають виконані будівельні роботи (або окремі елементи об’єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
5. Який перелік та об’єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції)?
6. Яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів?
7. Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва?
8. Чи відповідає первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, реконструкції) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
9. Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об’єкті?
10. Чи є об’єкт (результат виконання робіт) нерухомим майном?
11. Який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об’єкта?
12. Яка група капітальності (категорія складності, ступінь вогнестійкості) об’єкта?
13. Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об’єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо)?
14. Чи є об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним?
15. Які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
16. Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
17. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?
18. Який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?
19. Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?
20. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити (виділити частку; визначити порядок користування) об’єкт нерухомого майна відповідно до часток співвласників (вказати частки)?
21. Які варіанти розподілу (виділення частки; визначення порядку користування) об’єкта нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників (вказати частки) та вимог нормативно-правових актів?
22. Чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд? (Зазначене питання може вирішуватись шляхом проведення комплексної експертизи із залученням відповідних фахівців.)