Експерт в цивільному судочинстві: права, обов’язки, відповідальність(Переглядів: 4179)

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Особи, які можуть бути судовими експертами:

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом України "Про судову експертизу".

Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Особи, які не можуть бути судовими експертами:

Не може залучатися до проведення судової експертизи та виконання обов’язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією або дисциплінарне стягнення у виді припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством.

Судовий експерт має право:

  1. ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи;
  2. відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи;
  3. з дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), бути присутнім під час проведення процесуальних, виконавчих дій, ставити питання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об’єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності;
  4. у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання уповноваженій особі (суду), яка (який) призначила(в) експертизу, щодо уточнення поставлених експертові питань;
  5. указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення судової експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання;
  6. викладати в письмовій або усній формі відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз’яснень чи показань з приводу проведеної експертизи;
  7. оскаржувати в установленому законодавством порядку дії та рішення органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;
  8. на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав;
  9. одержувати винагороду за проведення експертизи та відповідно до законодавства компенсацію (відшкодування) витрат за виконану роботу та витрат, пов’язаних із викликом для надання роз’яснень чи показань з приводу проведеної експертизи;
  10. проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законодавством України;
  11. Інші права та обов’язки судового експерта передбачаються чинним законодавством України.

Судовий експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків, а витребувані додаткові матеріали не надані або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, а також у разі тимчасової втрати працездатності, перебування відповідно до законодавства у відпустці, строк яких не дозволяє виконати експертизу в строки, передбачені Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, або у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Повідомлення про відмову має бути вмотивованим.

На судового експерта покладаються такі обов’язки:

  1. заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин;
  2. прийняти до виконання доручену йому експертизу;
  3. особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені питання;
  4. повідомити в письмовій формі орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані, а також у разі тимчасової втрати працездатності, перебування відповідно до законодавства у відпустці, строк яких не дозволяє виконати експертизу в строки, передбачені цією Інструкцією, або у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
  5. з’явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз’яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення;
  6. забезпечити збереження об’єкта експертизи та документів, наданих на дослідження;
  7. не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), під час проведення експертизи відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, та не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду, про процес проведення досліджень та їх результати;
  8. негайно повернути матеріали справи та інші документи, що надавались для проведення експертизи, у разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи.

Судовому експерту забороняється:

  1. передоручати проведення експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;
  2. самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;
  3. вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права;
  4. вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи;
  5. зберігати матеріали справ та об’єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням;
  6. приймати до виконання проведення експертизи, якщо її проведення не доручено йому особисто.

Відповідальність судового експерта:

Судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності:

  • За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
  • За злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування або суду експерт несе адміністративну відповідальність згідно з чинним законодавством.
  • За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу"дисциплінарним проступком є:

  1. самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;
  2. проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;
  3. передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;
  4. порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;
  5. вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;
  6. невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;
  7. ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;
  8. порушення порядку зберігання та поводження з об’єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;
  9. застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;
  10. неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;
  11. порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;
  12. невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов’язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За вчинення дисциплінарного проступку, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

  1. попередження;
  2. тимчасове, строком до одного року, зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;
  3. припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Питання дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією, що утворюється в порядку, визначеному Законом України "Про судову експертизу".

Підставою для розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта є подання міністерства або іншого державного органу, що здійснює організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, або уповноважених цими державними органами суб’єктів, які організаційно забезпечують діяльність експертно-кваліфікаційних комісій.

Подання готується за результатами розгляду скарг осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням судовими експертами законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою цієї статті. Подання вноситься на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних матеріалів.

Процедура розгляду експертно-кваліфікаційною комісією питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:

  1. розгляд питання щодо відкриття дисциплінарного провадження;
  2. розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією протягом розумного строку, але не більше 45 календарних днів з дня надходження подання. Строк розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності може бути продовжений рішенням експертно-кваліфікаційної комісії за заявою учасника дисциплінарного провадження, який наполягає на своїй участі в засіданні експертно-кваліфікаційної комісії, але з поважних причин не може бути на ньому присутнім.

Розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта не може стосуватися перевірки повноти, обґрунтованості та об’єктивності висновку судового експерта. Заяви, клопотання, подані під час засідання експертно-кваліфікаційної комісії, розглядаються невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання.

Заяви, клопотання, подані у дисциплінарному провадженні в інший час, ніж передбачено частиною одинадцятою статті 14 Закону України "Про судову експертизу", розглядаються на найближчому засіданні експертно-кваліфікаційної комісії.

Судовий експерт, щодо якого відкрито дисциплінарне провадження, повідомляється про місце і час засідання експертно-кваліфікаційної комісії не менше ніж за п’ять робочих днів до дня засідання.

Судовий експерт має право брати участь у засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з розгляду питання щодо його дисциплінарної відповідальності, ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження, надавати пояснення та/або заперечення у письмовій чи усній формі, подавати заяви, клопотання, інші документи з питання, що розглядається, користуватися іншими правами, передбаченими законом.

За рішенням експертно-кваліфікаційної комісії в її засіданні можуть брати участь й інші особи, якщо їхня участь сприятиме забезпеченню об’єктивності та повноти розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до Закону України "Про судову експертизу" визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше трьох років з дня вчинення проступку.

У разі якщо протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження судового експерта не піддано новому дисциплінарному стягненню, зазначений судовий експерт вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, з внесенням відповідних відомостей до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в судовому порядку.

Експерт з питань права

Як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

Експерт з питань права зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз’яснення. За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями, а також право на оплату послуг та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду (ст.73 ЦПК України)

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Експерт_в_цивільному_судочинстві:_права,_обов’язки,_відповідальність&oldid=55380