Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину

Матеріал з WikiLegalAid

(різн.) ← Попередня версія | Затверджена версія (різн.) | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Обов'язок батьків утримувати своїх дітей

1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 Конституцією України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України). Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 СК України. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 СК України:

  • Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
  • Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
  • Третій спосіб - укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.

2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 СК України, у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі незалежно від форми навчання особа має право на стягнення аліментів з батька/матері на час навчання.

Детальніше див.: Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

Статтею 179 СК України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Виконання рішення суду

Відповідно до статті 181 СК України право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.

Детальніше див.: Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.

Добровільне виконання боржником рішення суду.

Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника: виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.

Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем: після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

Детальніше див.: Відкриття виконавчого провадження

Відповідальність за несплату аліментів

Див. також