Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Сімейний кодекс України
  2. Цивільній процесуальний кодекс України
  3. Закон України "Про судовий збір"
  4. Конвенція ООН про права дитини
  5. Закон України «Про охорону дитинства»
  6. Закон України «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»
  7. Конституція України
  8. Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"
  9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 тавня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»

Підстави позбавлення батьківських прав

У статті 164 Сімейного кодексу України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Обов’язки батьків з виховання дитини

Найчастіше батьківських прав позбавляють у зв’язку з ухиленням від виконання своїх обов’язків по вихованні дитини. Перелік цих обов’язків закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України. Серед них закріплені, зокрема, такі:

  • Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
  • Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
  • Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
  • Батьки зобов'язані поважати дитину.
  • Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
  • Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
  • Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Наслідки позбавлення батьківських прав

Статтею 166 Сімейного Кодексу України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав, а саме:

  • втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;
  • перестає бути законним представником дитини;
  • втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
  • не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  • не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  • втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Т

акож Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 247 Сімейного кодексу України – встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про забезпечення організаційно – правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», батьки-вихователі є особами, які заміняють батьків, законними представниками своїх вихованців і захищають їхні права та інтереси в органах державної влади, у тому числі судових, як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень. Вони не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини.

Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Відповідно до «ЗУ Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей. При визначенні розміру аліментів суд згідно з п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» враховує думку сторін, стан здоров`я та матеріальне становище дитини.
Таким чином, дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Порядок розгляду справ про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав

8 червня 2016 року набули законної чинності зміни, внесені до Сімейного кодексу, які захищають права дитини. Відповідно до п. 3 ст. 166 кодексу, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно прийматиме рішення про стягнення аліментів на дитину. Навіть якщо ви відмовитеся отримувати аліменти, суд прийме рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’яже вас відкрити особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду. Отже, справи про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав розглядаються в порядку позовного провадження районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. За подання заяви про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав позивач звільняється від сплати судового збору, відповідно до Закону України "Про судовий збір.

Приблизний перелік необхідних доказів для подання позовної заяви:

  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • копія ІПН, паспорту дитини (при наявності);
  • копія паспорту позивача (одного з батьків, хто звертається з позовом про стягнення аліментів, опікуна, піклувальника тощо);
  • копія Розпорядження про встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • копія Розпорядження про встановлення піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування;
  • копія посвідчення про призначення піклувальником;
  • копія рішення суду про позбавлення батьківських прав;
  • довідка міської/селищної/сільської ради про місце проживання та склад сім’ї;
  • свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу (його розірвання);