Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

Матеріал з WikiLegalAid
Це затверджена версія цієї сторінки; вона не є останньою. Перегляд останньої версії.Редакція була затверджена Vira.olshevska.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Сімейний кодекс України № 2947-III від 10.01.2002.
  2. Цивільно процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18.03.2004.
  3. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003.
  4. Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII "Про нотаріат"
  5. Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"
  6. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"

Загальні положення

Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. (ст. 189 СК України).

Наголошуємо, що укладення цього правочину є правом, а не обов’язком батьків.

Договірні відносини батьків щодо сплати аліментів

Сімейним кодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів:

  1. шлюбний договір (ст. 93 СК України);
  2. договір про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України).

Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються ч. 2 ст.109 СКУ.
Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ.
Нарешті, подружжя або особи, які реєструють шлюб, можуть включити положення про сплату аліментів у свій шлюбний договір ст. 93 СКУ.

Форма договору про сплату аліментів на дитину

У відповідності до ч.2 ст. 109 СК України договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Батьки мають право визначити не лише розмір, а й строки сплати відповідних періодичних платежів.

Окремі положення договору про сплату аліментів на дитину

Договори про сплату аліментів на дитину можуть встановлювати:

  • виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника;
  • виплату аліментів у твердій грошовій сумі;
  • про погашення заборгованості за минулий час, тощо.

Щодо розміру і строків виплати аліментів, то це істотні умови договору, які мають бути чітко прописані в договорі. Відсутність однієї з перелічених умов є підставою для визнання договору неукладеним (ст. 638 ЦК).

Засоби забезпечення виконання аліментних зобов’язань

Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо.
Зокрема, у ст. 196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Отже, навіть при відсутність цієї умови у договорів, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства.

Розмір аліментів

Розмір аліментів визначається за домовленістю між батьками,але слід також враховувати положення ч.2 ст. 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Варто зазначити, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, якщо мова не йде про сплату загальної суми аліментів повністю наперед до досягнення дитиною повноліття (це необхідно, наприклад, якщо батько, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне місце проживання в країну, з якою в Україні не існує договорів про правову допомогу в сімейних справах), доцільно в договорі вказати про можливість індексації аліментних виплат, в зв’язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму.

Чинним законодавством не встановлено інших критеріїв, тому нотаріус не може вимагати довідку про доходи платника аліментів, хоча така процедура була б корисною, оскільки не завжди один з батьків знає про реальні доходи платника аліментів. Але в нашій країні не завжди і суд здатен встановити реальні доходи громадян, особливо підприємців, доходи яких не знає навіть податкова інспекція.

Перелік документів, для нотаріуса щодо укладення договору

  1. Паспорти сторін або інші документи які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ч. 3 ст. 43 ЗУ "Про нотаріат")  ;
  2. Реєстраційні номери облікової картки платника податків;
  3. Свідоцтво про народження дитини.

Вартість

При нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп.«д» п.3 ст.3 Декрету).

У разі невиконання умов договору

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Зразок договору про сплату аліментів на дитину

Файл:Договір між батьками про сплату аліментів на дитину.docx