Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Anatolii.shevchuk.
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Нормативно-правова база

  1. Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007, Гаага
  2. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання»
  3. Наказ Мін’юсту від 15.09.2017 № 2904/5 «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання»
  4. Конвенція про стягнення аліментів за кордоном Нью-Йорк 20 червня 1956 року
  5. Наказ Мін’юсту від 29.12.2006 № 121/5 «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном»
  6. Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання від 02.10.1973, Гаага
  7. Закон України "Про безоплатну правову допомогу"
  8. Закон України "Про міжнародне приватне право"

Поняття аліментів

Аліменти – це грошові зобов’язання між членами однієї сім’ї, які виплачуються упродовж певного часу.

Аліменти не можна подарувати, заповісти або передати права на них третім особам. Аліменти є безоплатною виплатою, оскільки люди, що мають родинні зв’язки в межах однієї сім’ї, зобов’язані утримувати одне одного.

Питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.

Відповідно до сімейного кодексу України утримання дітей може забезпечуватись батьками добровільно, але іноді виникають ситуації, коли слід примусово стягувати з батьків необхідну суму. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.

Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Основні поняття

  • запитуюча/запитувана Договірна держава - держава, яка підписала і згодом ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, а також держава, яка приєдналася до Конвенції після набрання нею чинності, якщо Україною не висловлено заперечення проти застосування Конвенції з цією державою;
  • запитуючий/запитуваний центральний орган - центральний орган, який направляє або до якого направлено заяву, передбачену Конвенцією;
  • компетентний орган - орган, до компетенції якого віднесено розгляд та/або вирішення питань, пов’язаних зі стягненням утримання;
  • центральний орган - орган, призначений Україною чи іншою Договірною державою для виконання обов’язків, передбачених Конвенцією.
Виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання (далі - Конвенція)

Порядок сплати аліментів у випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна має договір про надання правової допомоги

Один із батьків, який є платником аліментів,повинен проживати у країні,яка підписала і згодом ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, а також держава, яка приєдналася до Конвенції після набрання нею чинності, якщо Україною не висловлено заперечення проти застосування Конвенції з цією державою.
Перелік конвенцій:

У разі якщо у відносинах між Договірною державою та Україною одночасно діє:

  1. Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 року і Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання, вчинена 02 жовтня 1973 року у м. Гаазі, то застосовується Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 року.
  2. Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 року і Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, укладена 20 червня 1956 року у м. Нью-Йорку, то застосовується Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 року.
У разі якщо визнати і виконати в Договірній державі рішення про стягнення аліментів (утримання), винесене до набрання чинності Конвенцією про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 року, на підставі її положень неможливо, але можливо на підставі положень:

але застосовуються положення останніх відповідних конвенцій.

Зобов'язання на які поширюється положення Конвенції

Положення Конвенції застосовуються в Україні до зобов'язань:

  • про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років.
  • про стягнення утримання з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина;
  • з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років;
  • з повнолітніх дочки, сина на непрацездатних батьків;
  • з баби, діда на внуків, які не досягли повноліття;
  • з повнолітніх внуків, правнуків на непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда;
  • з повнолітніх братів, сестер на братів, сестер, які не досягли повноліття, та непрацездатних повнолітніх братів і сестер;
  • з мачухи, вітчима на падчерку, пасинка, які не досягли повноліття;
  • з повнолітніх падчерки, пасинка на непрацездатних мачуху, вітчима в Україні застосовуються лише положення розділів V «Визнання і виконання» та VIII «Загальні положення» Конвенції.

Порядок подання заяв

Куди подавати документи?

Заяви, щодо зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років, подаються до центрального органу через центральний орган тієї Договірної держави, де постійно проживає заявник (Міністерство юстиції України).
До заяви щодо стягнення утримання в Україні, заявник додає довіреність, що уповноважує Міністерство юстиції України діяти від його імені в суді чи інших органах або призначити представника для таких дій. Якщо заявник проживає на території України, заява надсилається до Міністерства юстиції України (як до запитуючого центрального органу) безпосередньо або через головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Заява про стягнення аліментів за кордоном на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. Файл:Заява про стягнення аліментів за кордоном на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.doc

Заява про стягнення аліментів за кордоном на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 2 сторінка.jpg
Заява про стягнення аліментів за кордоном на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1 сторінка.jpg

Заява про визнання і виконання рішення щодо зобов’язання про стягнення утримання відносно інших осіб, зазначених в абзаці другому пункту 6 розділу І цієї Інструкції, подається безпосередньо до компетентного органу Договірної держави, на території якої необхідно визнати та виконати рішення.

Мова заяви та документів, що направляються з України

Заява та документи, що направляються з України до запитуваної Договірної держави відповідно до Конвенції, складені українською мовою, мають супроводжуватися перекладом офіційною мовою запитуваної Договірної держави або іншою мовою, яку запитувана Договірна держава визначила у своїй заяві відповідно до статті 63 Конвенції як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.

Переклад документів відповідно до цього пункту забезпечує заявник.

У разі неможливості здійснити в Україні переклад заяви, що подається через центральні органи, та документів, що до неї додаються, офіційною мовою запитуваної Договірної держави заява та додані документи можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі після отримання згоди заявника на покриття ним витрат на такий переклад.

Міністерство юстиції України повертає заяву та документи, що надходять в Україну від запитуючого центрального органу, у разі відсутності їх перекладу українською мовою.

У разі неможливості здійснення у запитуючій Договірній державі перекладу заяви, що подається через центральні органи, та документів, що до неї додаються, українською мовою документи можуть бути прийняті без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації здійснення перекладу українською мовою в Україні.

Витрати на такий переклад покриваються за рахунок запитуючої Договірної держави, якщо центральні органи не домовились про інше.

Опрацювання заяв стосовно зобов’язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років, що подаються через центральні органи

Подання кредитора (заявника) по стягненню аліментів

Згідно з Конвенцією кредитор з метою стягнення аліментів на утримання дитини віком до 18 років може подати:

  1. заяву про визнання та/або виконання іноземного рішення про стягнення аліментів відповідно до статті 24 Конвенції;
  2. заяву про виконання рішення, прийнятого або визнаного в запитуваній Договірній державі;
  3. заяву про вирішення питання про стягнення аліментів у запитуваній Договірній державі, у тому числі (у разі потреби) з вимогою про встановлення батьківства;
  4. заяву про вирішення питання про стягнення аліментів у запитуваній Договірній державі у випадках, коли визнання та виконання іноземного рішення є неможливим або у визнанні та виконанні відмовлено у зв'язку з недостатністю підстав для визнання та виконання згідно зі статтею 20 Конвенції або з підстав, зазначених у підпунктах "b" або "e" статті 22 Конвенції;
  5. заяву про зміну рішення, винесеного в запитуваній Договірній державі;
  6. заяву про зміну рішення, винесеного в Договірній державі іншій, ніж запитувана Договірна держава.

Подання боржника, стосовно якого винесено рішення про стягнення аліментів

Згідно з Конвенцією боржник, стосовно якого винесено рішення про стягнення аліментів, може подати:

  1. заяву про визнання рішення щодо утримання, у тому числі рішення, яке змінює попереднє;
  2. заяву про зміну рішення, винесеного в запитуваній Договірній державі;
  3. заяву про зміну рішення, винесеного в Договірній державі іншій, ніж запитувана Договірна держава.

Форма та зміст заяв поданих сторонами

Заяви мають містити таку інформацію:

  1. суть прохання;
  2. повне ім'я та дату народження заявника, контактну інформацію, у тому числі адресу для листування, електронну адресу та номер телефону (за наявності);
  3. повне ім'я та, якщо відомо, контактні дані (адресу, електронну адресу, номер телефону), дату і місце народження боржника (у заяві боржника - кредитора), за наявності також адресу проживання, місце роботи, іншу інформацію, яка може допомогти в ідентифікації особи;
  4. повне ім'я та дату народження кожної дитини, на утримання якої вимагаються аліменти;
  5. обставини, на яких ґрунтуються вимоги;
  6. реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати аліментні платежі (у заяві кредитора);
  7. будь-яку інформацію або документ, зазначені у заяві запитуваної Договірної держави, наданій відповідно до статті 63 Конвенції

У разі звернення із заявою про вирішення питання про стягнення аліментів в Україні у такій заяві може бути зазначено прохання про стягнення судових та інших витрат, що виникли у зв’язку із застосуванням Конвенції в Україні, зі сторони, проти якої винесено рішення, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

За наявності заява додатково повинна містити інформацію про:

  • майновий стан кредитора;
  • майновий стан боржника, ім'я та місцезнаходження роботодавця боржника, вид і місцезнаходження майна боржника;
  • будь-яку іншу інформацію, що може допомогти в ідентифікації і встановленні місця перебування відповідача (кредитора або боржника) або місцезнаходження його майна.

До заяви додається будь-яка необхідна підтвердна інформація або підтвердні документи, у тому числі про право заявника на безоплатну правову допомогу.

Заява може бути подана у формі, рекомендованій та опублікованій Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права на її офіційному веб-сайті за посиланням www.hcch.net у розділі, присвяченому Конвенції.

У разі відсутності інформації або документів

У разі відсутності інформації або документів, запитуваний центральний орган повідомляє про це запитуючий центральний орган та відкладає розгляд відповідної заяви до отримання необхідної інформації або документів, встановивши строк для їх надання. Такий строк не може бути меншим, ніж три місяці, і більшим, ніж шість місяців.

Якщо інформація або документи не надійшли у встановлений строк, запитуваний центральний орган може не опрацьовувати заяву, інформуючи про це запитуючий орган, і повернути її запитуючому центральному органу.

Алгоритм опрацювання заяв

Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі у разі отримання заяви:

  1. перевіряють наявність у заяві інформації і документів;
  2. у разі відсутності інформації, можуть повернути заяву заявнику для дооформлення, а у разі відсутності інформації або документів, можуть їх запитати та відкласти розгляд такої заяви до отримання необхідної інформації або документів, встановивши строк для їх отримання. Такий строк не може бути меншим, ніж один місяць, і більшим, ніж три місяці;
  3. у разі наявності усієї необхідної інформації та документів направляють заяву та додані до неї документи до Міністерства юстиції України;
  4. надають методичну допомогу заявнику в оформленні заяви.

Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом тридцяти календарних днів після отримання заяви:

  1. перевіряє наявність у ній інформації і документів, передбачених статтею 11 Конвенції;
  2. може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності, встановивши строк для надання необхідних документів або інформації, та відкласти розгляд до отримання необхідної інформації або документів. Такий строк не може бути меншим, ніж один місяць, і більшим, ніж три місяці;
  3. заповнює формуляр про передачу відповідно до пункту 2 статті 12 Конвенції, визначений у додатку 1 до неї, та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави (англійською або французькою мовою);
  4. у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави ;
  5. на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі на підставі Конвенції;
  6. на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.

Опрацювання заяв стосовно інших зобов’язань про утримання

В Україні як запитуючій Договірній державі або до України як запитуваної Договірної держави стосовно зобов’язань про стягнення утримання на інших осіб, може подаватися заява про визнання та виконання такого рішення на підставі Конвенції.

Зазначені заяви подаються заявником безпосередньо до компетентного органу запитуваної Договірної держави.

До заяв, застосовуються положення розділу ІІ Інструкції.

На прохання заявника, який знаходиться в Україні, Міністерство юстиції України, головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі сприяють в оформленні заяви.

Порядок сплати аліментів у випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги

Не припиняють права дитини на утримання такі обставини, як переїзд дитини чи одного із батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон та зміна ними громадянства.

У випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою України не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реалізується це положення згідно з Порядком стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року за №123.

Даним Порядком передбачено, що у разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, на постійне місце проживання до іноземної держави, з якою України не має договору про надання правової допомоги, він зобов’язаний виконати аліментні зобов’язання щодо утримання дитини (дітей) до досягнення нею (ним) повноліття. Ці зобов’язання оформлюються у вигляді договору між цією особою та тим із батьків, з ким залишається дитина (діти) у зв’язку з переданням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

У випадку невиконання аліментних зобов’язань особою, яка виїжджає за кордон, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

З метою запобігання ухилення батьків від виконання обов’язку утримувати дітей до їх повноліття встановлено, що особа, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, одночасно із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті за наявності дитини (або дітей), яка залишається проживати в Україні, подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні, договір про сплату аліментів на дитину або нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, чи копію рішення суду про плату аліментів. До моменту одержання паспорта зазначена особа зобов’язана подати до органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні відповідний документ, що підтверджує виконання нею аліментних зобов’язань, - нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява не подавалася раніше) або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів провадилось за рішенням суду).

У разі невиконання аліментних зобов’язань на момент одержання паспорта до особи, яка виїжджає на постійне місце проживання за кордон, застосовуються обмеження, передбачені чинним законодавством.

Особа, яка виїхала за межі України для тимчасового перебування і має в Україні малолітню або неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання про залишення для постійного проживання за кордоном подає до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном документи, передбачені п. 2 цього Порядку (а саме, договір про виплату аліментів, або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів).

У випадку наявності неврегульованих аліментних зобов’язань керівник дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном відмовляє в задоволенні клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають.


Іноземці, особи без громадянства, що подають заяви, до компетентних органів України, мають право на отримання безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».