Відмінності між версіями «Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показані 37 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14. Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/606-14 Закон України «Про виконавче провадження»]
{| class="wikitable sortable"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закон України «Про Про Державний бюджет України на 2017 рік»]
|-
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17  Закон України «Про судовий збір»]
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06  Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 р. за N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
 
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').
== Обов’язок батьків утримувати своїх дітей ==
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
Право дитини на утримання від своїх батьків має самостійний характер і не залежить від існування формально закріпленого зв'язку між останніми. Обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав й обов'язків батьків і дитини, що народилася у цьому шлюбі.<br />
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.
 
|}
Особи, які пов'язані кровним спорідненням, можуть мати сімейні права й обов'язки, не будучи членами однієї сім’ї. Батьки й діти можуть у минулому становити сім’ю або ніколи не бути членами однієї сім’ї. Дитина має право на одержання аліментів від свого батька або матері, які проживають в іншій сім’ї. Хоча такі відносини виникають за межами сім'ї, вони визнаються сімейними.<br />
== Обов'язок батьків утримувати своїх дітей ==
 
1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституцією України] та статтею 180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі – СК України). Відповідно до статті 141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]  мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 СК України]. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]: 
Обов’язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений ч.2 ст.51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр '''Конституцією України'''] та ч.1 ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу України'''] (далі – СК). Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов’язком тоді законодавством України передбачено два шляхи вирішення цього питання. Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними. Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду.<br />
* <u>Перший спосіб</u> передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
 
* <u>Другий спосіб</u> передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
Стаття 189 СК передбачає укладення договору між батьками про сплату аліментів у якому визначений розмір та строки виплати. Цей договір спрямований насамперед на добровільне виконання одним із батьків аліментного зобов’язання. Якщо ж батьки не досягли домовленості між собою то питання стягнення аліментів вирішується в судовому порядку.
* <u>Третій спосіб</u> - укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.
 
2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі <u>незалежно від форми навчання</u> особа має право на стягнення аліментів з батька/матері <u>на час навчання.</u>
== Порядок подання позовної заяви про стягнення аліментів ==
Право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.<br />
 
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.<br />
 
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ст.109 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 '''Цивільного процесуального кодексу України'''] (далі – ЦПК)).<br />
 
Одночасно, стаття 110 ЦПК передбачає, що позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.<br />
 
Статтею 119 ЦПК встановлено форму та зміст до позовної заяви, яка подається в письмовій формі та повинна містити: <br />


# найменування суду, до якого подається заява; 
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]
# ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 
# зміст позовних вимог; 
# ціну позову щодо вимог майнового характеру; 
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 
# перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання та повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною 3 статті 118 ЦПК, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.<br />


До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно пункту 3 частини 1 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 '''Закону України «Про судовий збір»'''] від сплати судового збору звільняються позивачі – за  подання позовів про стягнення аліментів. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 СК України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''власністю дитини.'''
Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, також відомості про забезпечення доказів або позову. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.<br />


== Розмір аліментів на неповнолітню дитину ==
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.'''
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.<br />


Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928-19 '''Законом України «Про Державний бюджет України»'''] встановлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Виключення становлять випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. У таких випадках суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації.<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного кодексу України].
 
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />


== Виконання рішення суду ==
== Виконання рішення суду ==
Після оголошення рішення у справі про стягнення аліментів виконання рішення може відбутися лише через 10 днів, а саме з моменту набрання рішенням законної сили. Разом з рішенням, яке набрало законну силу,  отримується виконавчий лист, який у сукупності із рішенням подається до виконавчої служби. Із зазначеними документами необхідно звернутися до органів Державної виконавчої служби того району де проживає відповідач. Але якщо відповідач офіційно працює і відома інформація про місце роботи та необхідні докази, то необхідно звертатися до того району, де знаходиться офіційне місце роботи відповідача.<br />
Відповідно до статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.
 
Таким чином, аби звернутися до органів Державної виконавчої служби необхідно написати та додати до заяви оригінал виконавчого листа та рішення суду, та інші документи, які бажаєте надати виконавчій службі, і які містять інформацію про боржника, належність йому майна, банківських рахунків і т.д. Щоб аліменти стягувалися на конкретний картковий або банківський рахунок, потрібно зазначити це у заяві.<br />
 
Після цього на підставі виконавчого листа та рішення про стягнення аліментів державний виконавець відкриває виконавче провадження. На підставі відкритого виконавчого провадження кошти на утримання дитини стягуються в примусовому порядку на рахунок позивача.<br />
 
Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.<br />


'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]


== Відповідальність за несплату аліментів ==
Рішення суду набирає законної сили [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|після закінчення строку подання апеляційної скарги]] всіма учасниками справи, '''якщо апеляційну скаргу не було подано'''.
Законодавством України  передбачено не лише зобов’язання по стягненню аліментів але й відповідальність для особи, яка їх не сплачує. Так, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.<br />
В підтвердження цього постанова [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 '''Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. за №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"'''] також передбачає, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів (п. 22).<br />


Стягувач має право звернутися до боржника з позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Відповідно до судової практики Верховного Суду України, позовні вимоги щодо стягнення самої заборгованості (не плутати з неустойкою) не задовольняються, оскільки їх стягнення проводиться виконавчою службою.<br />
Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.


Для розрахунку неустойки, стягувач має звернутися до державного виконавця для отримання довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. На підставі цієї довідки проводиться розрахунок неустойки за формулою: '''''(сума заборгованості по аліментам х 1% х кількість днів прострочення = сума пені)'''''.<br />
'''Добровільне виконання''' боржником рішення суду.
Отримавши суму неустойки (пені), стягувач може скласти позовну заяву та звернутися до суду. При розрахунку пені слід враховувати, що Верховний Суд  України роз`яснив, що аліменти призначаються та ''виплачуються щомісяця'', тому і ''неустойка'' (пеня) від суми несплачених аліментів нараховується не на загальну суму заборгованості,  а базою для її нарахування ''є сума чергового несплаченого місячного платежу''. При цьому її нарахування не обмежується тим місяцем, коли мали бути сплачені аліменти, а здійснюються за кожен день прострочення по кожному місячному платежу окремо, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.<br />


Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.<br />
→ '''Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника:''' виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.


Положення про зменшення розміру неустойки знайшло своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. за №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 22), де водночас підкреслено, що при розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати.<br />
→ '''Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем:''' після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).


Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (ст.196  СК). У такому випадку неустойка не сплачується, адже стягнення неустойки (пені) є видом цивільно-правової відповідальності, суб'єктом якої може бути лише повнолітня особа.<br />
'''<u>Детальніше див.:</u> [[Відкриття виконавчого провадження]]'''


Злісна невиплата аліментів є однією з підстав для позбавлення особи батьківських прав, але при цьому він все одно буде зобов'язаний їх виплачувати.
== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==
У разі якщо боржник не платить аліментів, то за заявою отримувача аліментів державний виконавець має право звернутися  до правоохоронних органів (поліції) з поданням про вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей. Стягувач може й сам звернутись із відповідною заявою до правоохоронних органів.<br />


Кримінальна відповідальність у разі злісного ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, а також за злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, передбачена ст.164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14. '''Кримінального кодексу України''']. При цьому відповідальність настає у разі виникнення заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 6 місяців відповідних платежів.<br />
== Див. також ==


Тому, боржникам слід зрозуміти, що несплата аліментів призведе до накопичування боргів та надасть стягувачам право на стягнення пені і застосування більш суворих заходів, що може призвести до притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
* [[Порядок стягнення аліментів з безробітної особи]]
* [[Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав]]
* [[Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон]]


[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Поточна версія на 09:20, 6 квітня 2022

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

  • припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
  • забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
  • з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.

Обов'язок батьків утримувати своїх дітей

1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 Конституцією України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України). Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 СК України. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 СК України:

  • Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
  • Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
  • Третій спосіб - укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.

2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 СК України, у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі незалежно від форми навчання особа має право на стягнення аліментів з батька/матері на час навчання.

Детальніше див.: Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

Статтею 179 СК України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Виконання рішення суду

Відповідно до статті 181 СК України право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.

Детальніше див.: Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.

Добровільне виконання боржником рішення суду.

Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника: виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.

Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем: після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

Детальніше див.: Відкриття виконавчого провадження

Відповідальність за несплату аліментів

Див. також