Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту
Нормативна база
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
- Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
- Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року
- Цивільний кодекс України
- Кодекс цивільного захисту України
- Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"
- Закон України "Про боротьбу з тероризмом"
- Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"
Загальні положення виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації
З метою фіксації факту руйнування майна, для подальшого отримання компенсації (в тому числі і при зверненні до Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду) необхідно:
- зберігати документи про право власності на майно, технічний паспорт, зробити з них копії.
- за можливостю зробити витяг щодо перебування майна у власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
- в разі пожежі, аварійного стану викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій для усунення наслідків та складення відповідного акту, отримати його копію.
- в разі функціонування місцевої адміністрації – звернутись з заявою щодо складення акту обстеження житла та/або скласти акт руйнування самостійно з сусідами.
- фото та відео фіксацію руйнувань.
- скласти письмові пояснення свідків обстрілу.
- зберегти статті, фото та відео ЗМІ щодо факту обстрілу (в разі наявності).
- зберегти квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку), фото майна до та після руйнування.
- звернутись з заявою про злочин до правоохоронних органів із наданням доказів руйнування майна. Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Важливо!
Для подальшого отримання компенсації за зруйноване майно, звернення до Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду в першу чергу необхідно довести, що на момент оскаржуваних подій ви були власником певної нерухомості (квартири, будинку тощо). Доказами є:
- угоди про купівлю-продаж нерухомості; свідоцтва про право власності на нерухомість;
- свідоцтво про право на спадщину;
- договір дарування;
- державний акт на земельну ділянку;
- витяги з реєстрів прав на нерухоме майно та технічний паспорт.
Необхідно довести факт пошкодження чи знищення вашої нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення. Такими доказами можуть бути:
- акти про пожежу, руйнування майна, складені органами Державної служби з надзвичайних ситуацій, органами місцевої влади;
- фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій;
- фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після оскаржуваних подій;
- детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось;
- інформація зі ЗМІ;
- детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, де описати обставини пошкодження житла, характер пошкоджень, майно, яке знаходилось в нерухомості.
Також необхідно зібрати за наявності будь-які чеки (квитанції, фактури) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, зробити з них копії.
Далі слід подати заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів із залученням доказів руйнування майна. Отримати дані щодо реєстрації заяви про кримінальне правопорушення (прикласти витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Грошова допомога постраждалим
Пошкодження, руйнування чи знищення об'єктів нерухомості (будинків, квартир) руйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації., надає постраждалим право на отримання матеріальної компенсації за зруйноване майно.
Грошова допомога надається постраждалим, житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.
Особи, житло яких було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим, мають право на отримання грошової компенсації, крім випадку, якщо те ж саме зруйноване житло було повністю відновлене за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів або за кошти суб’єктів господарювання.
Зазначена грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”.
У разі коли зруйноване чи пошкоджене житло перебуває у спільній частковій власності кількох постраждалих, документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, визначені в цьому Порядку, подаються окремо від імені кожного постраждалого.
Грошова допомога та компенсація є одноразовими. Повторна виплата коштів за один об’єкт житла (крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла) не допускається.
Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 Кодексу цивільного захисту України. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:
- на забезпечення за рахунок держави житлом;
- оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно);
- одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Обстеження пошкодженого або зруйнованого житла
Органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів проводять обстеження пошкодженого або зруйнованого житла, обліковують його, складають і затверджують списки постраждалих на відповідній території та видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації. Обстеження житла повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення. Для проведення обстеження житла та визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації постраждалі подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:
- заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
- копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
- копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства);
- нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла.
Розмір грошової допомоги
Розмір грошової допомоги постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Під час визначення розміру грошової допомоги враховується розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.
Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).
Органи, уповноважені приймати рішення про надання грошової допомоги/компенсації
Рішення про надання постраждалим грошової допомоги та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.
Рішення про надання грошової компенсації приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.
Перелік документів, що подаються отримання грошової допомоги/компенсації
Для отримання грошової допомоги постраждалі подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:
- заяву;
- довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
- копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
- копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства).
Для отримання грошової компенсації, а також для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, та для визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації заявники або їх представники подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:
- заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації, за формою згідно з додатком 2 Порядку;
- копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
- копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявником є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України);
- інформацію (інформаційну довідку або копію витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у заявника на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла та виплату грошової компенсації.
Документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення), через ЦНАП (для отримання компенсації). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.
Алгоритм дій потерпілого у випадку стягнення компенсації (відшкодування шкоди) за пошкоджене/зруйноване майно, які не мають права на отримання грошової компенсації
Дія "Порядку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 18 грудня 2013 р. № 947 (в редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 2 вересня 2020 р. № 767) визначає умови та механізм виплати грошової компенсації, розмір якої нажаль не залежить від фактично завданих збитків постраждалим та обмежується сумою в 300. тис. грнивень,без проведеної оцінки майна і завданих збитків. Окрім цього, Порядок поширюється і на обмежене коло осіб постраждалих, які мають право на отримання відповідної грошової компенсаці, фактично особи, які не відмовилися від евакуації, відселення та не залишилися на попередньому місці проживання, залишились проживати на території, де українська влада тимчасово не здійснює своїх повноважень, права на таку компенсацію не мають.
З метою стягнення компенсації за пошкоджене або зруйноване житло, в тому числі інше втрачене майно, необхідно здійснити наступний порядок дій.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом (ст. 19 ЗУ "Про боротьбу з тероризмом"). Механізму, порядку та процедури дійсного відшкодування завданої шкоди на даний час не прийнято, постраждала особа змушена звертатись до суду.
♦ Звернення до правоохоронних органів
→ Звернутися до територіальних органів Служби безпеки України або територіальних органів Національної поліції України за місцем реєстрації чи фактичного проживання із заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт) та додати докази пошкодження/руйнування майна, що:
- підтверджують право власності на зруйноване нерухоме майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадкування та ін.);
- підтверджують технічний стан нерухомого майна (наприклад, технічний паспорт на житловий будинок);
- підтверджують обсяги руйнування майна, зокрема:
- акт про пожежу, складений Державна служба України з надзвичайних ситуацій (якщо мала місце пожежа);
- акт обстеження нерухомого майна, складений комісією, утвореною місцевою радою або військово-цивільною адміністрацією;
- висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру завданої шкоди;
- фото/відео матеріали, які підтверджують руйнування майна;
- показання свідків на підтвердження руйнування майна;
→ Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження (частина перша статті 214 Кримінального процесуального кодексу України).
→ У випадку невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмови у реєстрації або прийнятті заяви потерпілий має право оскаржити та дії у суді.
♦ Визначення розміру завданої шкоди
→ Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України (тобто вартості побудови житла в Луганській чи Донецькій області) відповідно до місцезнаходження такого майна (частина десята статті 86 Кодексу цивільного захисту України).
♦ Звернення до органів державної влади чи війського-цивільної адміністрації
→ Звернутись із заявою до місцевої державної адміністрації з приводу передання зруйнованого майна у власність держави.
♦ Звернення до судів України
→ Заява про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 Цивільний кодекс України, статті 19 Закон України "Про боротьбу з тероризмом", пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача та надати докази щодо пошкодження/руйнування майна, розміру завданої шкоди, а також копію витягку з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження.
Відповідчами у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України. Крім того, у якості співвідповідачів можна залучити Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної Гвардії України.
→ За необхідності визначення розміру шкоди, спричиненої майну, подати клопотання про залучення експерта і проведення судової будівельно-технічної експертизи, в результаті якої складається висновок експерта, яким визначається обсяг пошкодженого (зруйнованого) житла та вартість його відновлення.
Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору.
♦ Звернення до Європейського суду з прав людини
→ Потерпілий має право звернутися до Європейського суду з прав людини у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статтей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Судова практика
- Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц
- Постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 757/43306/16-ц
- Рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"
- Рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"
- Рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"
Корисні посилання
- Аналітичне дослідження судової практики в Україні щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок зброєного конфлікту
- Інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО
- Як отримати компенсацію за зруйноване майно в зоні АТО / ООС
- Звіт Української Гельсінської спілки з прав людини "Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту"