Таємниця спілкування

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальна інформація

Спілкування – це багатогранний процес взаємодії між людьми, що передбачає обмін інформацією, думками, почуттями за допомогою різних засобів і каналів.

Згідно законодавства України спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (частина третя статті 258 КПК України)

Стаття 31 Конституції України визначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 32 Конституції України визначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Також не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).

За Цивільним кодексом України зміст права на недоторканність особистого і сімейного життя як одного з видів особистого немайнового права полягає в тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя (статті 270, 271, 301 ЦК України).

Згідно статті 306 ЦК України фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.

Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання кримінальному правопорушенню чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 258 КПК України встановлює, що втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. В той же час втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.

Види порушень таємниці спілкування

♦ Порушення таємниці листування - діяння пов’язані з ознайомленням особи, яка не мала на це права, зі змістом чужої кореспонденції шляхом її перлюстрації (таємне розкриття кореспонденції, що пересилається по пошті), ознайомлення зі змістом телеграм, посилок, бандеролей та інших відправлень, або розголошення самого факту листування між певними громадянами чи між певними громадянами і організацією, підприємством чи установою, а також повідомлення працівником пошти сторонній особі певних фактів зі змісту чужої телеграми або передача їй чужого листа для ознайомлення з його змістом;

♦ Порушення таємниці телефонних розмов – це різного роду незаконні дії, пов’язані з прослуховуванням або перехопленням без відома чи без згоди особи її розмови по телефону, а також розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи змісту та самого факту телефонної розмови (хто, з ким, коли вів телефонну розмову). Однак, прослуховування відкритих телефонних переговорів (при відкритій кабіні телефону-автомату, у службовому приміщенні, при сторонніх особах), тобто коли особа, яка розмовляє по телефону, не робить із цього таємниці, не є кримінальним правопорушенням;

♦ Порушення таємниці телеграфної кореспонденції – це незаконні дії, пов’язані з перехопленням без відома чи без згоди особи її повідомлення по телеграфу, або ж розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи не лише змісту, а й самого факту телеграфного повідомлення;

♦ Порушення таємниці інших повідомлень – це незаконні дії, пов’язані з ознайомленням сторонньої особи з будь-якими повідомленнями, які були передані або передаються засобами зв’язку (технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку), наприклад, незаконне ознайомлення з пейджинговим повідомленням, або незаконне ознайомлення зі змістом електронних листів). Слід мати на увазі, що на суб’єктів, які надають послуги поштового зв’язку, та суб’єктів ринку телекомунікації законом покладено обов’язок зберігання таємниці листування та телефонних розмов. Особа, використовуючи телекомунікативні або поштові послуги, довіряє провайдерам телекомунікації чи операторам поштового зв’язку не самий зміст своїх відправлень або повідомлень, а лише передачу кореспонденції або технічне забезпечення обміном інформацією.

Відповідальність за порушення таємниці спілкування

Відповідно до статті 163 Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням визнається порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.

Склад кримінального правопорушення

Об’єкт кримінального правопорушення

Безпосереднім об’єктом є конституційне право громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, яке означає, що ніхто без згоди самого громадянина не має права знайомитись із його листуванням чи розголошувати зміст іншої його кореспонденції.

Предмет кримінального правопорушення

Предметом є відомості, які містяться в кореспонденції громадян і становлять їх особисту таємницю. Не можуть визнаватись предметом цього правопорушення відомості та повідомлення службового характеру, які становлять зміст службової кореспонденції.

Обов’язковими ознаками відомостей і повідомлень (інформації) як предмета кримінального правопорушення є:

  • характер – вони повинні становити особисту таємницю громадянина, тобто інформацію, яку адресат або джерело інформації не бажають доводити до відома інших осіб;
  • спосіб передачі – вона передана чи передається засобами зв’язку, або через комп’ютер – електронною поштою.

Так, згідно з статтею 306 Цивільного кодексу України листи, телеграми та інші види кореспонденції є власністю адресата. Вони можуть використовуватися, зокрема, шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання потрібна згода цієї особи.

До предмета кримінального правопорушення також слід віднести інформацію про сам факт листування чи розмови однієї людини з іншою, інформацію про особу, якій адресований лист (телеграма) чи з якою велися розмови (її адреса, прізвище, ім’я, по батькові тощо), інформацію про дату та час листування чи розмови.

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення

Об’єктивна сторона виражається у вчиненні будь-яких незаконних дій, спрямованих на порушення таємниці кореспонденції, яка передається від однієї особи до іншої за допомогою засобів зв’язку або через комп’ютер.

Порушення таємниці спілкування – це вчинення будь-яких дій, що полягають у незаконному ознайомленні з відомостями та повідомленнями приватних осіб, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, без згоди громадянина або з недотриманням встановленого законом порядку ознайомлення з такими відомостями чи повідомленнями, або їх неправомірному розголошенні.

Склад кримінального правопорушення - формальний (вважається закінченим із моменту фактичного незаконного ознайомлення третьої особи, тобто особи, яка була не уповноважена знайомитись, із змістом приватного листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції громадян, що передаються чи були передані засобами зв’язку або через комп’ютер).

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, адже винна особа усвідомлює, що незаконно ознайомлюється із відомостями або повідомленнями громадянина, які передаються засобами зв’язку або через комп’ютер та становлять таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції, однак бажає вчиняти такі дії.

Мотиви вчинення злочину можуть бути різними (користь, помста, цікавість тощо) і на його кваліфікацію не впливають.

Суб’єкт кримінального правопорушення

Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа (досягла 16 років).

Кваліфікуючі ознаки порушення таємниці спілкування

Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер:

  • повторно;
  • вчинення даних дій щодо державних або громадських діячів;
  • вчинення злочину службовою особою (спеціальний суб'єкт);
  • вчинення злочину із використанням спеціальних засобів для негласного зняття інформації.

Під використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, слід розуміти застосування будь-яких приладів, апаратури, технічних засобів, призначених для фіксування, розшифрування запису або відтворення різної інформації.

Санкція (покарання)

  1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
  2. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Таємниця_спілкування&oldid=51658