Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту

Нормативна база

• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
• Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
• Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року
• Цивільний кодекс України
• Кодекс цивільного захисту України
• Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"
• Закон України "Про боротьбу з тероризмом"
• Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"

Загальні положення виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації

Пошкодження, руйнування чи знищення об'єктів нерухомості (будинків, квартир) руйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації., надає постраждалим право на отримання матеріальної компенсації за зруйноване майно.
Грошова допомога надається постраждалим, житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту. Зазначена грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”. У разі коли зруйноване чи пошкоджене житло перебуває у спільній частковій власності кількох постраждалих, документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, визначені в Порядку, подаються окремо від імені кожного постраждалого. Грошова допомога та компенсація є одноразовими. Повторна виплата коштів не допускається.

Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 Кодексу цивільного захисту України. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:

• житлом за рахунок держави на забезпечення за рахунок держави житлом;
• оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно);
  
• одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Обстеження пошкодженого або зруйнованого житла

Органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів проводять обстеження пошкодженого або зруйнованого житла, обліковують його, складають і затверджують списки постраждалих на відповідній території та видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації. Обстеження житла повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення. Для проведення обстеження житла та визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації постраждалі подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:

• заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
  
• копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  
• копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства);
  
• нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла.
  

Розмір грошової допомоги

Розмір грошової допомоги постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Під час визначення розміру грошової допомоги враховується розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.
Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).

Органи, уповноважені приймати рішення про надання грошової допомоги

Рішення про надання грошової компенсації приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі - комісія), на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.
Комісія утворюється в Донецькій та Луганській областях Донецькою та Луганською облдержадміністраціями. Після отримання довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації постраждалі, їх законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності, додатково подають органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів:

• заяву у довільній формі про виплату грошової компенсації. У заяві зазначаються реквізити банківської картки (карткового рахунка у банку), на яку (який) перераховується компенсація, та зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільних адміністрацій населених пунктів;
• копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
• копію акта обстеження житла;
• інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, яка видається в установленому порядку на підставі акта обстеження житла.

Строк прийнятття рішення

Комісія протягом десяти робочих днів з моменту отримання списку постраждалих, приймає рішення щодо надання або відмови в наданні грошової компенсації. Комісія може своїм вмотивованим рішенням одноразово продовжити строк для прийняття рішення, але не більш як на 30 календарних днів.

Алгоритм дій потерпілого у випадку стягнення компенсації (відшкодування шкоди) за пошкоджене/зруйноване майно, на яке не поширюється дія Порядку

Порядок не поширюється на випадки відшкодування державою шкоди постраждалим від пошкодження торгівельних обєктів, інших нежитлових будівель і споруд внаслідок терористичного акта (незалежно від того, чи таке пошкодження відбулося під час і на території проведення антитерористичної операції, чи ні). ♦ Звернення до правоохоронних органів

→ Звернутися до територіальних органів Служби безпеки України або територіальних органів Національної поліції України за місцем реєстрації чи фактичного проживання із заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт) та додати докази пошкодження/руйнування майна, що:

• підтверджують право власності на зруйноване нерухоме майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадкування та ін.);
• підтверджують технічний стан нерухомого майна (наприклад, технічний паспорт на житловий будинок);
• підтверджують обсяги руйнування майна, зокрема:

1. акт про пожежу, складений Державна служба України з надзвичайних ситуацій (якщо мала місце пожежа);
2. акт обстеження нерухомого майна, складений комісією, утвореною місцевою радою або військово-цивільною адміністрацією;
3. висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру завданої шкоди;
4. фото/відео матеріали, які підтверджують руйнування майна;
5. показання свідків на підтвердження руйнування майна;

→ Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження (частина перша статті 214 Кримінального процесуального кодексу України).

→ У випадку невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмови у реєстрації або прийнятті заяви потерпілий має право оскаржити та дії у суді.

♦ Визначення розміру завданої шкоди

→ Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України (тобто вартості побудови житла в Луганській чи Донецькій області) відповідно до місцезнаходження такого майна (частина десята статті 86 Кодексу цивільного захисту України).

♦ Звернення до органів державної влади чи війського-цивільної адміністрації

→ Звернутись із заявою до місцевої державної адміністрації з приводу передання зруйнованого майна у власність держави.

♦ Звернення до судів України

→ Заява про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 Цивільний кодекс України, статті 19 Закон України "Про боротьбу з тероризмом", пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача та надати докази щодо пошкодження/руйнування майна, розміру завданої шкоди, а також копію витягку з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження.

Відповідчами у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України. Крім того, у якості співвідповідачів можна залучити Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної Гвардії України.

→ За необхідності визначення розміру шкоди, спричиненої майну, подати клопотання про залучення експерта і проведення судової будівельно-технічної експертизи, в результаті якої складається висновок експерта, яким визначається обсяг пошкодженого (зруйнованого) житла та вартість його відновлення.

Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору.

♦ Звернення до Європейського суду з прав людини

→ Потерпілий має право звернутися до Європейського суду з прав людини у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статтей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц
• Постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 757/43306/16-ц
• Рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"
• Рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"
• Рішення Європейського суду з прав людини від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"

Корисні посилання

• Аналітичне дослідження судової практики в Україні щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок зброєного конфлікту
• Інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО
• Як отримати компенсацію за зруйноване майно в зоні АТО / ООС

Див. також

• Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень
• Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі
• Порядок звернення до Європейського суду з прав людини
• Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення