Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Земельний кодекс України
• Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
• Закон України "Про судовий збір"
• Закон України "Про оренду землі"
• Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5
• Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Зверніть увагу! з 18.06.2023 зазначена норма скасовується (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Загальні положення та черги спадкування

Спадкування - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.Заповідач може призначити одну або кілька фізичних осіб,незалежно від нвявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриттяспадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

ЦК України встановлені наступні черги:

▷ 1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

▷ 2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

▷ 3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

▷ 4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

▷ 5 черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. (частина перша статті 1241 ЦК України).

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця (частина друга статті 1241 ЦК України).

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку (частина третя статті 1241 ЦК України).

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку

Для оформлення право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно подати державному або приватному нотаріусу, або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Відповідно дочастини другої статті 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Знайти адресу необхідної державної нотаріальної контори, або ж нотаріуса зручно, здійснивши пошук в Єдиному реєстрі нотаріусів.

ЦК України встановлює шестимісячний строк для прийняття заяви про прийняття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Такий строк обраховується з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона оголошується померлою. Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин.

Детальніше див.: Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав постійно разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Далі необхідно з’ясувати чи внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також про наявність документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці кадастровий номер. Якщо є державний акт на ім’я померлого, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєно, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні, необхідно виготовити технічну документацію з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Важливо! Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись "незатребуваною". Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення. Земельну ділянку необхідно зареєструвати у Державному земельному кадастрі та як результат – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) в районі (місті).

Увага! Інформація щодо землевпорядних організацій, які займаються виготовленням технічної документації є в територіальних органах Держгеокадастру. Зверніть увагу, що виконавцем робіт у обраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде. Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Технічна документація виконується у паперовій формі та на електронних носіях. Вартість, строки виконання робіт та інші умови повинні бути передбачі в договорі, який замовник має укласти із землевпорядною організацією. Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт згідно законодавства не може перевищувати 6 місяців.

Після спливу 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. До даної заяви необхідно додати наступні документи:

• документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків);
• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
• оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку);
• довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.

Відповідно до підпункту 4.21 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Нотаріус також перевіряє чи не перебуває земельна ділянка під арештом. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає Свідоцтво про право на спадщину, а також реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.

Визнання права власності на успадковану земельну ділянку в судовому порядку

Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливо лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами якщо є документ, який підтверджує зазначене право власності (правовстановлюючий документ). Часто трапляється, що документ на право власності на земельну ділянку у спадкодавця був не оформлений належним чином або ж втрачений.

У разі відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (пункт 3 глави 13 розділу I Порядку).

У такому разі спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).

• Зразок позовної заяви про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування

Подаючи позов про визнання права власності ставку судового збору необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ціна позову). Згідно Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Після розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили необхідно звернутися до державного реєстратора нерухомого майна та зареєструвати право власності на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Земельна ділянка успадкована у спільну власність

Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку. До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них.

Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:

• спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом;
• спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги;
• має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді

Частиною 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов’язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку. Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Тобто, якщо в укладеному договорі оренди не зазначено, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору, то він продовжує діяти до закінчення строку, на який його укладено та не потребує переукладення. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.

Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати витяг з Державного земельного кадастру. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18
• Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 січня 2021 року у справі № 702/45/20
• Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2021 року № 629/3853/20