Таємниця спілкування: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 14 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (далі - КК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (далі - ЦК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text Закон України «Про електронні комунікації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20 Закон України «Про поштовий зв’язок»]
== Загальна інформація ==
Спілкування – це багатогранний процес взаємодії між людьми, що передбачає обмін інформацією, думками, почуттями за допомогою різних засобів і каналів.


* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/stru Конституція України]
Згідно законодавства України '''спілкуванням''' є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2378 статті 258 КПК України])
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінально процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1280-15 Закон України «Про телекомунікації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України «Про поштовий зв’язок»]
 
== Загальна інформація ==
Під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе <u>лише на підставі судового рішення</u> у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], з метою <u>виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину</u>, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.


Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження (стаття 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4262 Стаття 31 Конституції України] визначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.


Під '''спілкуванням''' у кримінальному провадженні розуміють передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу: поштовим зв’язком, транспортними комунікативними мережами, електронними інформаційними системами, або ж спілкування з адвокатом. При цьому спілкування є <u>приватним</u>, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 258] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4263 Стаття 32 Конституції України] визначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Також не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.


При цьому обмеженням таємниці спілкування (втручанням до неї) є такі дії, які забезпечують можливість одержати відомості, що були предметом спілкування, за умови, що його учасники можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966] року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o92 пункт 1 статті 17]).


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/stru Стаття 32] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] визначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Також не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.  
За Цивільним кодексом України зміст права на недоторканність особистого і сімейного життя як одного з видів особистого немайнового права полягає в тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1492 статті 270], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1496 271], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1651 301] ЦК України).


Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному громадянину гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1673 статті 306 ЦК України] фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.


== Форми спілкування ==
Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання кримінальному правопорушенню чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
<u>До основних форм спілкування відносяться:</u>


♦ '''листування''' – це обмін будь-якими приватними поштовими відправленнями, тобто листами (звичайні, на замовлення, рекомендовані, цінні), листівками, телеграмами, посилками, бандеролями, іншими поштовими відправленнями, які передаються поштовим зв’язком і в яких міститься певна інформація. Тобто під порушенням таємниці листування розуміють діяння пов’язані з ознайомленням особи, яка не мала на це права, зі змістом чужої кореспонденції шляхом її перлюстрації (таємне розкриття кореспонденції, що пересилається по пошті), ознайомлення зі змістом телеграм, посилок, бандеролей та інших відправлень, або розголошення самого факту листування між певними громадянами чи між певними громадянами і організацією, підприємством чи установою, а також повідомлення працівником пошти сторонній особі певних фактів зі змісту чужої телеграми або передача їй чужого листа для ознайомлення з його змістом;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2378 Стаття 258 КПК України]  встановлює, що втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2295 246], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2309 248], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2332 249] цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. В той же час втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.


♦ '''телефонні розмови''' – це обмін інформацією голосом у реальному часі, тобто це розмови між особами, які відбуваються за допомогою будь-якого телефонного зв’язку, що здійснюється за допомогою телекомунікаційних мереж (провідних чи електромагнітних систем тощо).
== Порушення таємниці спілкування ==
Порушенням таємниці спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним.


Порушення таємниці телефонних розмов – це різного роду незаконні дії, пов’язані з прослуховуванням або перехопленням без відома чи без згоди особи її розмови по телефону, а також розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи змісту та самого факту телефонної розмови (хто, з ким, коли вів телефонну розмову). Однак, прослуховування відкритих телефонних переговорів (при відкритій кабіні телефону-автомату, у службовому приміщенні, при сторонніх особах), тобто коли особа, яка розмовляє по телефону, не робить із цього таємниці, не є кримінальним правопорушенням;
Порушення таємниці листування -  діяння пов’язані з ознайомленням особи, яка не мала на це права, зі змістом чужої кореспонденції шляхом її перлюстрації (таємне розкриття кореспонденції, що пересилається по пошті), ознайомлення зі змістом телеграм, посилок, бандеролей та інших відправлень, або розголошення самого факту листування між певними громадянами чи між певними громадянами і організацією, підприємством чи установою, а також повідомлення працівником пошти сторонній особі певних фактів зі змісту чужої телеграми або передача їй чужого листа для ознайомлення з його змістом.


♦ '''телеграфна кореспонденція''' – це будь-які повідомлення (телеграми), що передаються за допомогою телеграфу.  
Таємниця поштових відправлень, у тому числі листування та іншої письмової кореспонденції, гарантується Конституцією України. Оператори поштового зв’язку вживають організаційно-технічних заходів для захисту інформації згідно із законодавством. Виїмка та огляд поштових відправлень, одержання будь-яких довідок щодо них забороняються, крім випадків, визначених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2722-20#n80 стаття 6 Закону України "Про поштовий зв'язок"]).  


Порушення таємниці телеграфної кореспонденції – це незаконні дії, пов’язані з перехопленням без відома чи без згоди особи її повідомлення по телеграфу, або ж розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи не лише змісту, а й самого факту телеграфного повідомлення;
Порушення таємниці телефонних розмов – це різного роду незаконні дії, пов’язані з прослуховуванням або перехопленням без відома чи без згоди особи її розмови по телефону, а також розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи змісту та самого факту телефонної розмови (хто, з ким, коли вів телефонну розмову). Однак, прослуховування відкритих телефонних переговорів (при відкритій кабіні телефону-автомату, у службовому приміщенні, при сторонніх особах), тобто коли особа, яка розмовляє по телефону, не робить із цього таємниці, не є кримінальним правопорушенням.


'''інша кореспонденція''' – це повідомлення громадян, зроблені за допомогою інших, більш сучасних форм зв’язку – по телетайпу, телефаксу, або за допомогою пейджингового зв’язку, електронної пошти (електронні листи та інші повідомлення, які передаються через комп’ютер, інші пристрої), інших телекомунікацій тощо.
Порушення таємниці телеграфної кореспонденції – це незаконні дії, пов’язані з перехопленням без відома чи без згоди особи її повідомлення по телеграфу, або ж розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи не лише змісту, а й самого факту телеграфного повідомлення;


Порушення таємниці інших повідомлень – це незаконні дії, пов’язані з ознайомленням сторонньої особи з будь-якими повідомленнями, які були передані або передаються засобами зв’язку (технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку), наприклад, незаконне ознайомлення з пейджинговим повідомленням, або незаконне ознайомлення зі змістом електронних листів). Слід мати на увазі, що на суб’єктів, які надають послуги поштового зв’язку, та суб’єктів ринку телекомунікації законом покладено обов’язок зберігання таємниці листування та телефонних розмов. Особа, використовуючи телекомунікативні або поштові послуги, довіряє провайдерам телекомунікації чи операторам поштового зв’язку не самий зміст своїх відправлень або повідомлень, а лише передачу кореспонденції або технічне забезпечення обміном інформацією.  
Порушення таємниці інших повідомлень – це незаконні дії, пов’язані з ознайомленням сторонньої особи з будь-якими повідомленнями, які були передані або передаються засобами зв’язку (технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку), наприклад, незаконне ознайомлення з пейджинговим повідомленням, або незаконне ознайомлення зі змістом електронних листів). Слід мати на увазі, що на суб’єктів, які надають послуги поштового зв’язку, та суб’єктів ринку телекомунікації законом покладено обов’язок зберігання таємниці листування та телефонних розмов. Особа, використовуючи телекомунікативні або поштові послуги, довіряє провайдерам телекомунікації чи операторам поштового зв’язку не самий зміст своїх відправлень або повідомлень, а лише передачу кореспонденції або технічне забезпечення обміном інформацією.


Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при наданні електронних комунікаційних послуг, у тому числі щодо змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем. Інформація про електронні комунікаційні послуги, отримані кінцевим користувачем, може надаватися за наявності його попередньої згоди, вираженої у письмовій чи будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання такої згоди або у порядку та відповідно до вимог Конституції України та законів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#n2129 стаття 119 Закону України «Про електронні комунікації»]).
== Відповідальність за порушення таємниці спілкування ==
== Відповідальність за порушення таємниці спілкування ==
Відповідно до статті 163 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1086 Кримінального кодексу] України кримінальним правопорушенням визнається порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1086 статті 163 Кримінального кодексу України] кримінальним правопорушенням визнається порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.
 
=== Склад кримінального правопорушення ===
=== Склад криміінального правопорушення ===
 
==== Об’єкт кримінального правопорушення ====
==== Об’єкт кримінального правопорушення ====
Безпосереднім об’єктом є конституційне право громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, яке означає, що ніхто без згоди самого громадянина не має права знайомитись із його листуванням чи розголошувати зміст іншої його кореспонденції.
Безпосереднім об’єктом є конституційне право громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, яке означає, що ніхто без згоди самого громадянина не має права знайомитись із його листуванням чи розголошувати зміст іншої його кореспонденції.
==== Предмет кримінального правопорушення ====
==== Предмет кримінального правопорушення ====
Предметом є відомості, які містяться в кореспонденції громадян і становлять їх особисту таємницю. Не можуть визнаватись предметом цього правопорушення відомості та повідомлення службового характеру, які становлять зміст службової кореспонденції.
Предметом є відомості, які містяться в кореспонденції громадян і становлять їх особисту таємницю. Не можуть визнаватись предметом цього правопорушення відомості та повідомлення службового характеру, які становлять зміст службової кореспонденції.


<u>Обов’язковими ознаками відомостей і повідомлень (інформації) як предмета кримінального правопорушення є:</u>  
<u>Обов’язковими ознаками відомостей і повідомлень (інформації) як предмета кримінального правопорушення є:</u>
 
→ ''характер'' – вони повинні становити особисту таємницю громадянина, тобто інформацію, яку адресат або джерело інформації не бажають доводити до відома інших осіб;


''спосіб передачі'' – вона передана чи передається засобами зв’язку, або через комп’ютер – електронною поштою.  
* ''характер'' – вони повинні становити особисту таємницю громадянина, тобто інформацію, яку адресат або джерело інформації не бажають доводити до відома інших осіб;
* ''спосіб передачі'' – вона передана чи передається засобами зв’язку, або через комп’ютер – електронною поштою.


Так, згідно з статтею 306 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] листи, телеграми та інші види кореспонденції є власністю адресата. Вони можуть використовуватися, зокрема, шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання потрібна згода цієї особи.  
Так, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1673 статтею 306] Цивільного кодексу України листи, телеграми та інші види кореспонденції є власністю адресата. Вони можуть використовуватися, зокрема, шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання потрібна згода цієї особи.  


До предмета кримінального правопорушення також слід віднести інформацію про сам факт листування чи розмови однієї людини з іншою, інформацію про особу, якій адресований лист (телеграма) чи з якою велися розмови (її адреса, прізвище, ім’я, по батькові тощо), інформацію про дату та час листування чи розмови.  
До предмета кримінального правопорушення також слід віднести інформацію про сам факт листування чи розмови однієї людини з іншою, інформацію про особу, якій адресований лист (телеграма) чи з якою велися розмови (її адреса, прізвище, ім’я, по батькові тощо), інформацію про дату та час листування чи розмови.  
==== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ====
==== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ====
 
Об’єктивна сторона виражається у вчиненні будь-яких незаконних дій, спрямованих на порушення таємниці кореспонденції, яка передається від однієї особи до іншої за допомогою засобів зв’язку або через комп’ютер.
''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 163] КК України кваліфікуючими ознаками вчинення злочину є:''
# вчинення даних дій щодо державних або громадських діячів;
# вчинення злочину службовою особою; вчинення злочину із використанням спеціальних засобів для негласного зняття інформації.
 
#
 
''Об’єктивна сторона'' злочину виражається у вчиненні будь-яких незаконних дій, спрямованих на порушення таємниці кореспонденції, яка передається від однієї особи до іншої за допомогою засобів зв’язку або через комп’ютер.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 163] КК України ''об’єктивну сторону злочину'' становить порушення таємниці:
# листування; телефонних розмов;
# телеграфної кореспонденції;
# інших повідомлень, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер.  


'''Порушення таємниці спілкування''' – це вчинення будь-яких дій, що полягають у незаконному ознайомленні з відомостями та повідомленнями приватних осіб, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, без згоди громадянина або з недотриманням встановленого законом порядку ознайомлення з такими відомостями чи повідомленнями, або їх неправомірному розголошенні.
'''Порушення таємниці спілкування''' – це вчинення будь-яких дій, що полягають у незаконному ознайомленні з відомостями та повідомленнями приватних осіб, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, без згоди громадянина або з недотриманням встановленого законом порядку ознайомлення з такими відомостями чи повідомленнями, або їх неправомірному розголошенні.


Такими діями можуть бути перлюстрація особистої кореспонденції, ознайомлення зі змістом телеграм, електронної пошти, підслуховування телефонних переговорів, повідомлення сторонніх осіб про факт листування, телефонної розмови, телеграфного чи іншого повідомлення тощо. При цьому, факт розголошення є більш суспільно небезпечнішим діянням, ніж саме порушення таємниці кореспонденції, адже в результаті розголошення зміст приватного спілкування стає надбанням значного кола осіб, такі діяння виходять за рамки об’єктивних ознак складу злочину і тому порушення таємниці особистої кореспонденції та подальше розголошення її змісту, що становить особисту або сімейну таємницю, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 163, 182] (порушення недоторканності приватного життя) КК України, які за ступенем тяжкості є однаковими.
Склад кримінального правопорушення - <u>формальний</u> (вважається закінченим із моменту фактичного незаконного ознайомлення третьої особи, тобто особи, яка була не уповноважена знайомитись, із змістом приватного листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції громадян, що передаються чи були передані засобами зв’язку або через комп’ютер).  
 
==== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ====
''Злочин вважається закінченим'' із моменту фактичного незаконного ознайомлення третьої особи, тобто особи, яка була не уповноважена знайомитись, із змістом приватного листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції громадян, що передаються чи були передані засобами зв’язку або через комп’ютер. ''Порушення таємниці полягає у вчиненні'' будь-яких дій, спрямованих на незаконне ознайомлення з інформацією, що передається засобами зв’язку без згоди особи, якій ця інформація адресована.
Суб’єктивна сторона характеризується <u>прямим умислом</u>, адже винна особа усвідомлює, що незаконно ознайомлюється із відомостями або повідомленнями громадянина, які передаються засобами зв’язку або через комп’ютер та становлять таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції, однак бажає вчиняти такі дії.  
 
''Склад злочину є формальним'', оскільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 163] КК України не передбачено настання наслідків як обов’язкову ознаку об’єктивної сторони і має місце і тоді, коли мав місце факт незаконного розголошення відповідної інформації. ''Суб’єктивна сторона злочину характеризується'' прямим умислом, адже винна особа усвідомлює, що незаконно ознайомлюється із відомостями або повідомленнями громадянина, які передаються засобами зв’язку або через комп’ютер та становлять таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції, однак бажає вчиняти такі дії. Мотиви вчинення злочину можуть бути різними (користь, помста, цікавість тощо) і на його кваліфікацію не впливають. Однак норма, яка міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 163 КК] України, спрямована на захист не будь-якої інформації, а тільки такої, що виступає складовою частиною суспільних відносин, які виникають з приводу охорони права на недоторканність приватного життя. Право на таємницю спілкування є складовою частиною приватного життя особи, а тому ознайомлення з особистими документами, прослуховування телефонних розмов є протиправним вторгненням у духовний світ людини без її згоди. ''Тому потерпілою від даного злочину може бути лише приватна особа.''


Ідея поваги та захисту таємниці спілкування, як важливої складової таємниці приватного життя людини, втілена в життя в нормах Конституції України і закріплена системою гарантій недоторканності приватного життя в нормах різних галузей права України. Так, Кримінальне право, будучи охоронною галуззю національного права, властивими їй специфічними методами здійснює захист проголошених Конституцією України особистих прав і свобод, у т. ч. й право особи на недоторканність приватного життя, зокрема право на таємницю спілкування, що є невід’ємним правом людини та громадянина України.
Мотиви вчинення злочину можуть бути різними (користь, помста, цікавість тощо) і на його кваліфікацію не впливають.
==== Суб’єкт кримінального правопорушення ====
Суб'єктом злочину може бути <u>будь-яка особа (досягла 16 років)</u>.
=== Кваліфікуючі ознаки порушення таємниці спілкування ===
Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер:
* повторно;
* вчинення даних дій щодо державних або громадських діячів;
* вчинення злочину службовою особою (<u>спеціальний суб'єкт</u>);
* вчинення злочину із використанням спеціальних засобів для негласного зняття інформації.
Під використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, слід розуміти застосування будь-яких приладів, апаратури, технічних засобів, призначених для фіксування, розшифрування запису або відтворення різної інформації.
=== Санкція (покарання) ===
#Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, - караються <u>[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафом]]</u> від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]]</u> на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або <u>[[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]]</u> на той самий строк.
#Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
== Див. також ==
* [[Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб]]
* [[Розголошення державної таємниці та втрата документів, що містять державну таємницю]]
* [[Лікарська таємниця: поняття, порядок розголошення, відповідальність]]
* [[Таємниця кореспонденції засуджених]]
* [[Правові наслідки порушення адвокатської таємниці]]     
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Поточна версія на 08:16, 19 листопада 2024

Нормативна база

Загальна інформація

Спілкування – це багатогранний процес взаємодії між людьми, що передбачає обмін інформацією, думками, почуттями за допомогою різних засобів і каналів.

Згідно законодавства України спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (частина третя статті 258 КПК України)

Стаття 31 Конституції України визначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 32 Конституції України визначає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Також не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).

За Цивільним кодексом України зміст права на недоторканність особистого і сімейного життя як одного з видів особистого немайнового права полягає в тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя (статті 270, 271, 301 ЦК України).

Згідно статті 306 ЦК України фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.

Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання кримінальному правопорушенню чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 258 КПК України встановлює, що втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. В той же час втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.

Порушення таємниці спілкування

Порушенням таємниці спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним.

♦ Порушення таємниці листування - діяння пов’язані з ознайомленням особи, яка не мала на це права, зі змістом чужої кореспонденції шляхом її перлюстрації (таємне розкриття кореспонденції, що пересилається по пошті), ознайомлення зі змістом телеграм, посилок, бандеролей та інших відправлень, або розголошення самого факту листування між певними громадянами чи між певними громадянами і організацією, підприємством чи установою, а також повідомлення працівником пошти сторонній особі певних фактів зі змісту чужої телеграми або передача їй чужого листа для ознайомлення з його змістом.

Таємниця поштових відправлень, у тому числі листування та іншої письмової кореспонденції, гарантується Конституцією України. Оператори поштового зв’язку вживають організаційно-технічних заходів для захисту інформації згідно із законодавством. Виїмка та огляд поштових відправлень, одержання будь-яких довідок щодо них забороняються, крім випадків, визначених законом (стаття 6 Закону України "Про поштовий зв'язок").

♦ Порушення таємниці телефонних розмов – це різного роду незаконні дії, пов’язані з прослуховуванням або перехопленням без відома чи без згоди особи її розмови по телефону, а також розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи змісту та самого факту телефонної розмови (хто, з ким, коли вів телефонну розмову). Однак, прослуховування відкритих телефонних переговорів (при відкритій кабіні телефону-автомату, у службовому приміщенні, при сторонніх особах), тобто коли особа, яка розмовляє по телефону, не робить із цього таємниці, не є кримінальним правопорушенням.

♦ Порушення таємниці телеграфної кореспонденції – це незаконні дії, пов’язані з перехопленням без відома чи без згоди особи її повідомлення по телеграфу, або ж розголошення сторонній особі працівником поштово-телеграфної установи не лише змісту, а й самого факту телеграфного повідомлення;

♦ Порушення таємниці інших повідомлень – це незаконні дії, пов’язані з ознайомленням сторонньої особи з будь-якими повідомленнями, які були передані або передаються засобами зв’язку (технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку), наприклад, незаконне ознайомлення з пейджинговим повідомленням, або незаконне ознайомлення зі змістом електронних листів). Слід мати на увазі, що на суб’єктів, які надають послуги поштового зв’язку, та суб’єктів ринку телекомунікації законом покладено обов’язок зберігання таємниці листування та телефонних розмов. Особа, використовуючи телекомунікативні або поштові послуги, довіряє провайдерам телекомунікації чи операторам поштового зв’язку не самий зміст своїх відправлень або повідомлень, а лише передачу кореспонденції або технічне забезпечення обміном інформацією.

Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при наданні електронних комунікаційних послуг, у тому числі щодо змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем. Інформація про електронні комунікаційні послуги, отримані кінцевим користувачем, може надаватися за наявності його попередньої згоди, вираженої у письмовій чи будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання такої згоди або у порядку та відповідно до вимог Конституції України та законів України (стаття 119 Закону України «Про електронні комунікації»).

Відповідальність за порушення таємниці спілкування

Відповідно до статті 163 Кримінального кодексу України кримінальним правопорушенням визнається порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.

Склад кримінального правопорушення

Об’єкт кримінального правопорушення

Безпосереднім об’єктом є конституційне право громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, яке означає, що ніхто без згоди самого громадянина не має права знайомитись із його листуванням чи розголошувати зміст іншої його кореспонденції.

Предмет кримінального правопорушення

Предметом є відомості, які містяться в кореспонденції громадян і становлять їх особисту таємницю. Не можуть визнаватись предметом цього правопорушення відомості та повідомлення службового характеру, які становлять зміст службової кореспонденції.

Обов’язковими ознаками відомостей і повідомлень (інформації) як предмета кримінального правопорушення є:

  • характер – вони повинні становити особисту таємницю громадянина, тобто інформацію, яку адресат або джерело інформації не бажають доводити до відома інших осіб;
  • спосіб передачі – вона передана чи передається засобами зв’язку, або через комп’ютер – електронною поштою.

Так, згідно з статтею 306 Цивільного кодексу України листи, телеграми та інші види кореспонденції є власністю адресата. Вони можуть використовуватися, зокрема, шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання потрібна згода цієї особи.

До предмета кримінального правопорушення також слід віднести інформацію про сам факт листування чи розмови однієї людини з іншою, інформацію про особу, якій адресований лист (телеграма) чи з якою велися розмови (її адреса, прізвище, ім’я, по батькові тощо), інформацію про дату та час листування чи розмови.

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення

Об’єктивна сторона виражається у вчиненні будь-яких незаконних дій, спрямованих на порушення таємниці кореспонденції, яка передається від однієї особи до іншої за допомогою засобів зв’язку або через комп’ютер.

Порушення таємниці спілкування – це вчинення будь-яких дій, що полягають у незаконному ознайомленні з відомостями та повідомленнями приватних осіб, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, без згоди громадянина або з недотриманням встановленого законом порядку ознайомлення з такими відомостями чи повідомленнями, або їх неправомірному розголошенні.

Склад кримінального правопорушення - формальний (вважається закінченим із моменту фактичного незаконного ознайомлення третьої особи, тобто особи, яка була не уповноважена знайомитись, із змістом приватного листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції громадян, що передаються чи були передані засобами зв’язку або через комп’ютер).

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, адже винна особа усвідомлює, що незаконно ознайомлюється із відомостями або повідомленнями громадянина, які передаються засобами зв’язку або через комп’ютер та становлять таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції, однак бажає вчиняти такі дії.

Мотиви вчинення злочину можуть бути різними (користь, помста, цікавість тощо) і на його кваліфікацію не впливають.

Суб’єкт кримінального правопорушення

Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа (досягла 16 років).

Кваліфікуючі ознаки порушення таємниці спілкування

Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер:

  • повторно;
  • вчинення даних дій щодо державних або громадських діячів;
  • вчинення злочину службовою особою (спеціальний суб'єкт);
  • вчинення злочину із використанням спеціальних засобів для негласного зняття інформації.

Під використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, слід розуміти застосування будь-яких приладів, апаратури, технічних засобів, призначених для фіксування, розшифрування запису або відтворення різної інформації.

Санкція (покарання)

  1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
  2. Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Див. також