Відповідальність за прострочення сплати аліментів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показано 102 проміжні версії 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативні документи: ==
== Нормативна база ==
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів” від 17.05.2017 р. № 2037-VIII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 р. № 3]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.
 
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').
 
'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України];
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 статтями 164, 165 Кримінального кодексу України]: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів <u>на утримання дітей</u> передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк до трьох місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.


== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів. ==
Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк від трьох до шести місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за ст. 196 Сімейного кодексу України (надалі, - СК України, СК): ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена частиною 1 статті 196 СК України, а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.<br /><br />


Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:<br />
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів <u>на утримання непрацездатних батьків</u> передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до одного року, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину згідно ч. 1 ст. 189 СК України);
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.<br /><br />


'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України (ч. 5 ст. 194 СК України).''' <br />
Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.


=== Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164,  165 Кримінального кодексу України: ===
Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство з'ясовує:
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:<br />
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.<br />
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
Статтею 164 Кримінального кодексу України /Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей/ (надалі, - ККУ) передбачено:<br />
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.
 
'''''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.
=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 183<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 183<sup>1</sup> Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає <u>протокол про адміністративне правопорушення</u> та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.


''«Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.<br />
Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 183<sup>1</sup> КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.


Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.»''
Аналогічний вид покарання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 183<sup>1</sup> КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.


Статтею 165 ККУ /Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків/ передбачено:<br />
Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. '''''<u>Дія такої постанови зупиняється на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні відповідно до  пункту 10<sup>2</sup> розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 Закону України "Про виконавче провадження"]</u>''''';
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. 
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.


''«Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.<br />
Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.


Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.»''<br />
У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.


ПРИМІТКОЮ до статті 164 ККУ визначено наступне:<br />
<u>Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:</u>
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.


''«У статтях 164 і 165 цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.»''<br />
Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Випадки відсутності відповідальності за прострочення сплати аліментів, можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (ст. 196 СК України). ==
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
=== Випадки відсутності відповідальності особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, за ч. 1 ст. 196 СК України: ===
Неустойка <u>не сплачується</u>, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).
* Неустойка, передбачена ч. 1 ст. 196 СК України, не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (ч. 3 ст. 196 СК України).
''В разі, якщо заборгованість за аліментами, призначеними за рішенням суду або за домовленістю між батьками виникла у період повноліття платника аліментів, - за вказаний період можна наполягати на стягненні неустойки (пені).''
* Якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо.


До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.<br />
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.


При цьому, враховуючи норму встановлену ч. 2 ст. 197 СК України, суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо:
При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
* заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.  
Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності умов передбачених ч. 2 ст. 197 СК України (тяжка хвороба або інша обставина, що має істотне значення), дає підстави суду і звільнити платника аліментів і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в ст. 196 СК України.<br />
Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки (ч. 2 ст. 196 СК України).<br />


При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).<br />
Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 Сімейного кодексу України. ==
Для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України заінтересована особа (стягувач) повинна вчинити наступні дії:<br />


# Довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).
# Розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів
 
# Скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду в відповідності до вимог установлених Цивільним процесуальним кодексом України.
При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).
 
При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно з статтею 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) повинна звернутись з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. 1404-VIII зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його заявою.<br />
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягнення аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.


Згідно ч. 3 ст. 195 СК України, - розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.<br />
Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача <u>протягом трьох робочих днів</u> у випадках, встановлених законом.


Частинами 1-2 ст. 195 СК України врегульовано визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), згідно яких заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.<br />
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів <u>дійсна протягом одного місяця з дня її видачі</u>.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.<br />


У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.<br />
Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статті 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.  


Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.<br />
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.


Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).<br />
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].


Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно ч. 1 ст. 196 СК України.<br />
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].
 
Саме на позивача покладений цей обов’язок, оскільки п. 4 ч. 1 ст. 119 ЦПК України містить припис, що позовна заява, зокрема, повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.<br />
 
Ціна позову, визначається, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).<br />


Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України з застосуванням наслідків встановлених ст. 121 ЦПК України (Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви).<br /><br />
При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].
 
'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''<br /><br />


'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 р., платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016 р., аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016 р., і так по кожному щомісячному платежу).
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''  
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''  
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 р. в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн. <br />
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.  
 
Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.


Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 р. в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: <br />
В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
в березні 2016 р. - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.<br />
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день її сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''


В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.<br />
З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.  


* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''<br />
Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.
''Приклад розрахунку:''<br />
'''Розрахунок розміру неустойки по сплаті аліментів
згідно статті 196 Сімейного кодексу України'''<br />


З 19.12.2012 р. по 19.12.2014 р. відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016 р. <br />
Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).
'''Розрахунок розміру неустойки по сплаті аліментів за грудень 2012 року:'''<br />
Таким чином, розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів  грудня 2012 р. по 25.01.2016 р. розраховується наступним чином:
Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012 р., заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96)<br />
Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 р. по 25.01.2016 р., з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно ч. 1 ст. 196 СК України ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):
(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення  270,96 грн'''.


Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|-
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості  
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості  
|-
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -  
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|-
|}<br />
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
 
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''<br />
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
 
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 Сімейного кодексу України. ===
=== Звернення до суду ===
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 08.07.2011 р. № 3674-VI '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.<br />
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).
 
=== Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду в відповідності до вимог установлених Цивільним процесуальним кодексом України ===
Згідно вимог установлених ч. 1 ст. 109 ЦПК України, - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.<br />
 
Частиною 1 ст. 110 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.<br />
 
Таким чином, якщо в позовній заяві висунуто, зокрема, окрім стягнення неустойки ще й додаткову вимогу про стягнення заборгованості за аліментами, - позов можна пред’явити в суд за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.<br /><br />
 
В випадку, стягнення виключно неустойки згідно ч. 1 ст. 196 СК УКраїни, - позов пред’являється в порядку визначеному ч. 1 ст. 109 ЦПК України.<br />
 
Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в ст.ст. 119-120 ЦПК України.<br />
 
В разі, якщо розрахунок неустойки і прохальна частина позову стосуються стягнення неустойки розрахованої на момент подання позовної заяви, і за час розгляду справи в суді, розмір неустойки збільшився, - позивач має право, згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України протягом усього часу розгляду справи збільшити розмір позовних вимог.<br />


Але, згідно ч. 8 ст. 193 ЦПК України, заява про збільшення позовних вимог повинна бути подана до початку судових дебатів.<br />
[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]


== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів. ==
'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.<br />
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.


В відповідності до вимог установлених ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин), ч. 1 ст. 165 (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків без обтяжуючих обставин) може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у формі приватного обвинувачення.<br />
В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною першою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].


Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 478 КПК України).<br />
Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).


Згідно ч. 2 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 49 ККУ злочини передбачені ст.ст. 164-165 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості і давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів становить 3 роки.<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.


Отже, стягувач, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому КПК України порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Судова практика стягнення неустойки згідно статті 196 Сімейного кодексу України ==
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
'''Вказаний розділ консультації носить суто інформативний характер, так як Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів” від 17.05.2017 р. № 2037-VIII (діє з 08.07.2017 р.) ч. 1 ст. 196 СК УКраїни викладено в новій редакції, що відповідно призведе до появи нової судової практики застосування вказаної норми, яка на момент консультації, - вочевидь відсутня.<br />'''
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].


Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 р. за N 3, з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства у справах про визнання або оспорювання батьківства, материнства та стягнення аліментів, надано роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства, а саме:<br />
'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]


''«Передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
''Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.''<br />
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.
''При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати.''
''Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена ст. 196 СК санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.»''''<br />
В той же час, згідно ч. 1 ст. 360<sup>7</sup> ЦПК України /Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України/ висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.<br />
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.<br />
Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України /Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення/ при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.<br />


Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі з<u>а виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці</u>.
Практика Верховного Суду України Верховного Суду України щодо порядку обчислення розміру пені при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду є неоднозначною, тому пропонується ознайомитись з оглядовими аналітичними статтями практики Верховного Суду України в мережі інтернет з цього питання:<br />
[http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/11/30/137929.htm?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=pravonews 1) «И снова пеня по алиментам. Ошибка или попытка изменить правовую позицию?», стаття Павла Хомяка, директора ЮК «Антарес»®, м. Днепропетровск, на сайті «Юрліга»]<br />
[http://zib.com.ua/ua/print/128140-visnovki_vsu_schodo_obrahuvannya_peni_vid_sumi_nesplachenih_.html 2) «Неоднозначна неустойка. Висновки ВСУ щодо обрахування пені від суми несплачених аліментів спричинили невизначеність із застосуванням ст.196 СК», стаття М. Кулеба, Уповноваженого Президента України з прав дитини; О. Простибоженко, адвоката; С. Савицька, адвоката, сайт «Закон і Бізнес»]<br />


В вказаних статтях висвітлюються правові висновки Верховного Суду України наведені в постановах: <br />
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, <u>відмовляє у вчиненні нотаріальної дії</u>, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 8<sup>1</sup> статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).


від 11 вересня 2013 року № 6-81цс13,  
У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, <u>для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження</u> територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частина п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).
від 01 жовтня 2014 року № 6-149цс14,
=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
від 01 липня 2015 року № 6-94цс15,
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є підставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 3<sup>1</sup> частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").
від 25 листопада 2015 року № 6-2022цс15,
=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
від 16 березня 2016 у справі №6-300цс16.
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них з<u>аборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців</u> з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, <u>заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців</u> з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.


Також слід звернути увагу на наступні правові висновки Верховного Суду України наведені в постановах:<br />
Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
* за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності <u>заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців</u> з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
* за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності <u>заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців</u> з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).
=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, <u>відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців</u> з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.


від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15,
Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).
від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16.


08.07.2017 р.  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Версія за 14:54, 29 червня 2023

Нормативна база

Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів

Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 Сімейного кодексу України

Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України), а саме: «У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.».

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації).

Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:

  • Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину згідно з частиною першою статті 189 СК України;
  • Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.

Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України (частина п'ята статті 194 СК України).

Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України:

Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:

  • Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
  • Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
  • Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.

Статтею 164 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

Статтею 165 КК України щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство з'ясовує:

  • час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
  • спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
  • наявність тимчасових грошових доходів;
  • чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
  • чи має особа підсобне господарство;
  • чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
  • чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
  • наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
  • приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:

  • відбування покарання;
  • наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
  • можливість позбавлення батьківських прав.

Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 Кодексу України про адміністративне правопорушення

Частиною дванадцятою статті 71 Закону передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 1831 КУпАП за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покарання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, якщо дитина хворіє на:

  • тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
  • тяжкі вроджені вади розвитку;
  • рідкісне орфанне захворювання;
  • онкологічні, онкогематологічні захворювання;
  • дитячий церебральний параліч;
  • тяжкі психічні розлади;
  • цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
  • гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
  • або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.

Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 1831 КУпАП, тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.

Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні

Частиною другою статті 71 Закону передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Частиною дев'ятою статті 71 Закону визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:

  1. виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
  2. керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
  3. користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Дія такої постанови зупиняється на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні відповідно до пункту 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження";
  4. полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:

  • з інвалідністю;
  • яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
  • яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.

Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону, направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 Закону, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:

  1. якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
  2. використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
  3. проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
  4. розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Частиною чотирнадцятою статті 71 Закону передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:

  • 20 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
  • 30 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
  • 50 відсотків суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 СК України)

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (частина третя статті 196 СК України).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо (пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки

Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену частиною другою статті 197 СК України, суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в статті 196 СК України.

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки (частина друга статті 196 СК України).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена статті 196 СК України санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.

Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно з статтею 196 СК України

Для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:

  1. довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
  2. розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
  3. скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду в відповідності до вимог, установлених ЦПК України.

Обчислення розміру заборгованості за аліментами:

В разі, якщо виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 Закону зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його заявою.

Частиною тринадцятою статті 71 Закону визначено, що довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону).

Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів:

На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з частиною першою статті 196 СК України.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України і залишена без руху відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України.

При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:

  • Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж.

Наприклад: якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).

  • Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.

Наприклад: якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.

  • Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день її сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.

Приклад розрахунку:

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 СК України (встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн.

Сума заборгованості (грн.) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір пені за кожний день прострочення Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
270.96 01.01.2013 -

25.01.2016

1120 1.0 % 3034.75 нарахована пеня, Пеня до стягнення - 270,96

При цьому слід зважати, що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону, максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації).

  • нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені.

Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 СК України

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

Звернення до суду

Згідно вимог, установлених частиною першою статті 27 ЦПК України, - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (частина перша статті 28 ЦПК України).

Зразок позовної заяви

Детальніше див.: Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

Судова практика

  • Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).

Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів

Відповідно до частини одинадцятої статті 71 Закону за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених частиною першою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 164 КК України, частиною першою статті 165 КК України може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у формі приватного обвинувачення.

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення (частина перша статті 478 КПК України).

Згідно з частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України кримінальні правопорушення, передбачені статтями 164-165 КК України, відносяться до кримінальних проступків, давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому КПК України порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Інші обмеження щодо боржників за аліментами

Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках

Згідно вимог, встановлених частиною п'ятою статті 9 Закону відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників, (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Детальніше див.: Єдиний реєстр боржників

Частиною третьою статті 9 Закону установлено:

  • державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
  • банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному статтею 56 Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників (пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат").

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб (частина п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”).

Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб

Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є підставою для відмови у державній реєстрації (пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади

  • Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання (абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади").

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:

  • за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
  • за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання (пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Увага! Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України "Про Національне антикорупційне бюро України" (статті 6, 10, 13), "Про прокуратуру" (статті 39-42), "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” (стаття 3), "Про Державне бюро розслідувань" (стаття 10), "Про Бюро економічної безпеки України” (статті 16 та 20).

Обмеження у сфері виборчих прав

Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку (частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України).

Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Див. також