Соціальні пенсії

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:

  1. ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
  2. адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
  3. паспортні дані (серія та номер паспорту);
  4. номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
  5. спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
  6. нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).

Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

За інформацією Укрпошти

Поняття "соціальна пенсія"

Соціальні пенсії (допомоги) - це щомісячні державні виплати особам, які не є працездатними з певних причин (за віком, по інвалідності, по втраті годувальника).

Ознаки соціальних пенсій (допомог):

  • право на них мають незастраховані особи;
  • фінансуються з державного бюджету;
  • їх мета – матеріальна підтримка осіб, що її потребують.

Відповідно до розділу III Закону України "Про пенсійне забезпечення"(далі - Закон) cоціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам при відсутності права на трудову пенсію:

  • особам з інвалідністю I і II груп, у тому числі особам з інвалідністю з дитинства, а також особам з інвалідністю III групи;
  • особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;
  • дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37 Закон);
  • дітям з інвалідністю віком до 16 років.

Відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" призначаються такі види державної соціальної допомоги:

  • державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
  • державна соціальна допомога на догляд.

ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм відповідного Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначається і виплачується:

1) громадянам України, які постійно проживають на території України;

2) іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;

3) громадянам Республіки Польща, які перебувають на території України на умовах, передбачених Законом України “Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України”, з урахуванням положень пункту 6 частини першої статті 2 зазначеного Закону.

Перелік документів для призначення допомоги та надбавки на догляд визначено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261):

  • заява;
  • паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
  • довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
  • трудова книжка;
  • декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги (у разі потреби);
  • оригінал та копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю;
  • довідка про місце проживання особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю чи копія паспорта особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю з відомостями про постійне місце проживання;
  • довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання;
  • копія рішення про встановлення опіки чи піклування (для заяви опікуна або піклувальника);
  • копія посвідки на постійне або тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства.

Особа, яка не має права на пенсію, - дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі - дитина померлого годувальника), особа, яка досягла 65 років та не має права на пенсію відповідно до закону.

До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
  • 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
  • 59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
  • 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
  • 60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
  • 60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
  • 61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
  • 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
  • 62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
  • 62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
  • 63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
  • 63 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
  • 64 роки - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
  • 64 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
  • 65 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року;

Державна соціальна допомога призначається особі, яка:

  • є дитиною померлого годувальника або досягла віку, встановленого статтею 1 Закону, та не мають права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону, або визнана особою з інвалідністю у встановленому порядку;
  • не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування";
  • є малозабезпеченою особою (крім осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 4 цієї частини);
  • є особою з інвалідністю I групи.

До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника). До одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

Підтвердження належності до категорії

Підтвердженням належності до відповідної категорії є:

  1. інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
  2. інформація про склад сім’ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги).

Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:

  • особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня", на одну дитину померлого годувальника - 100 відсотків, на двох дітей - 120 відсотків, на трьох і більше дітей - 150 відсотків;
  • особам з інвалідністю II групи - 80%
  • особам з інвалідністю III групи - 60%
  • священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до набрання чинності Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» обіймали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні і легалізованих відповідно до законодавства, за наявності архівних документів відповідних державних органів і релігійних організацій або інформації від свідків, що підтверджують факт такої роботи - 50%
  • чоловікам, які досягли віку 65 років, жінкам — 65 років, крім тих, що визначені в статті 1 ЗУ "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"

Ким призначається допомога

Соціальна допомога призначається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення).

Необхідні документи

  1. заява;
  2. копія свідоцтва про народження або паспорт громадянина України з пред’явленням оригіналу;
  3. трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
  4. декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги (у разі потреби);
  5. копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи);
  6. копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна);
  7. копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено);
  8. копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (у разі потреби);
  9. копія довідки про реєстрацію місця проживання.

Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

Для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються:

  • копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
  • копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з пред’явленням оригіналу;
  • довідка загальноосвітнього навчального закладу системи загальної середньої освіти, професійно-технічного, вищого навчального закладу про те, що дитина навчається за денною формою навчання (у разі потреби).

Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Якщо особа, якій призначається соціальна допомога, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою, за місцезнаходженням таких закладів (місцем проживання особи).

Органи соціального захисту населення в разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

При зверненні за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності, органи соціального захисту населення додають до заяви довідку-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у таких випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду).

Призначення допомоги

Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.

У разі, коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” або встановлення МСЕК інвалідності особі.

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами. Якщо заява з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви. У разі, коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня і відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.

Соціальна допомога призначається довічно особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”.

У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності органи соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.

У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі встановлення особі інвалідності в період одержання допомоги.

ПЕНСІЯ ПО ВТРАТІ ГОДУВАЛЬНИКА

Пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям (рідним або усиновленим) пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Членами сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, вважаються особи, які:

  1. були на повному утриманні померлого годувальника;
  2. одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
  3. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом коштів для існування, але які й самі одержували пенсію, за бажанням мають право перейти на пенсію по втраті годувальника.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. За неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію по втраті годувальника, зберігається це право і в разі їх усиновлення. Так само положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою за рішенням суду.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

  • чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
  • чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника, незалежно від віку чи працездатності, якщо вони не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років;
  • діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), що не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Неповнолітнім дітям виплата пенсії проводиться включно по місяць досягнення повноліття.

Як оформити

Заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).

Призначення пенсії

Обов'язковою умовою для призначення пенсій по втраті годувальника є наявність страхового стажу померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті. Згідно статті 32 Закону кількість необхідного страхового стажу померлого годувальника має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності. Якщо годувальник помер:
для осіб з інвалідністю I групи:

  • до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
  • від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки;
  • від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки;
  • від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки;
  • від 35 років до досягнення особою 37 років включно - 5 років;
  • від 38 років до досягнення особою 40 років включно - 6 років;
  • від 41 року до досягнення особою 43 років включно - 7 років;
  • від 44 років до досягнення особою 48 років включно - 8 років;
  • від 49 років до досягнення особою 53 років включно - 9 років;
  • від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років;

для осіб з інвалідністю II та III груп:

  • до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;
  • від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;
  • від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;
  • від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
  • від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років;
  • від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років;
  • від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років;
  • від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років;
  • від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;
  • від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років;
  • від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;
  • від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років;
  • від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;
  • від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Розмір пенсій по втраті годувальника:

Пенсія по втраті годувальника залежно від кількості утриманців призначається в таких розмірах:

  • на одного непрацездатного члена – 50% від пенсії за віком померлого годувальника,
  • на двох і більше непрацездатних членів сім'ї – 100% від пенсії за віком, померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, з якого обчислюється його розмір пенсії за віком, крім наявного страхового стажу, зараховується так само період з дня смерті до встановленого Законом пенсійного віку померлого.

Період, на який призначається пенсія по втраті годувальника

Даний вид пенсії призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку – довічно.

Право на отримання пенсії по втраті годувальника після досягнення повноліття

Після досягнення повноліття право на отримання пенсії по втраті годувальника мають діти померлого годувальника при дотриманні певних умов, а саме:

  • якщо вони навчаються на денній формі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти (школа, ліцей і т.д.);
  • якщо вони навчаються на денній формі навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах до закінчення таких навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;
  • діти-сироти, тобто у яких померли обоє батьків, до досягнення ними 23 років незалежно від факту навчання, роботи і т.д.

Виділення частки пенсії

Виділення частки пенсії: на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію по втраті годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частина, яка виплачується окремо. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, який настає за місяцем, в якому надійшла заява про виділення частини пенсії. Діти, яким виповнилося 18 років і вони продовжують вчитися (дивись вище), повинні з'явитися до органу ПФУ з копією паспорта, ідентифікаційного коду та довідкою з місця навчання для подачі заяви на виділення їх частки пенсії.

ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Право на отримання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №79, мають особи з інвалідністю з дитинства І, ІІ, ІІІ групи та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Розмір державної соціальної допомоги

Розміри допомоги у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

  • особам з інвалідністю з дитинства I групи -100%
  • особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80%
  • особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60%
  • на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70%

Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:

  • особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75%
  • особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50%
  • одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А встановлюється в розмірі:

  • на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
  • на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:

  • на дитину з інвалідністю віком до 6 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
  • на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

Порядок та умови призначення соціальної допомоги

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду особи з інвалідністю з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною з інвалідністю до місцевої державної адміністрації за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю.

Не пізніше 10 днів після надходження документів, місцева державна адміністрація зобов’язана у письмовій формі повідомити особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання. За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги місцева державна адміністрація зобов’язана попередити у письмовій формі особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про причину припинення її виплати.

Необхідні документи

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи:

  • про вік і місце проживання дитини з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю;
  • документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву;
  • довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.

Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування. Один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.

Місцева державна адміністрація, яка прийняла заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково.

Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства або на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається місцевою державною адміністрацією. Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевою державною адміністрацією не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

У разі відсутності або знищення, зокрема у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особових справ осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю з документами, що підтверджують право таких осіб на державну соціальну допомогу, така допомога призначається на підставі даних, наявних у централізованому банку даних з проблем інвалідності, а в разі відсутності технічної можливості - на підставі копії довідки до акта огляду МСЕК (для осіб з інвалідністю з дитинства); копії медичного висновку, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я (для дітей з інвалідністю).

Здійснення виплат соціальної допомоги

Державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання. Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного нею заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.

Строк на який призначається соціальна допомога

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку.

У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується особі з інвалідністю з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Якщо дитина з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині з інвалідністю встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, а в разі визнання знову особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць.

Якщо строк перегляду пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому, якщо при переогляді особу з інвалідністю з дитинства переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою.

У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною з інвалідністю.

У разі поновлення (обмеження) дієздатності особи з інвалідністю з дитинства, визнаної недієздатною, виплата продовжується особі з інвалідністю з дитинства з дня поновлення (обмеження) дієздатності.

Додатково

Додатково дивись:

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Соціальні_пенсії&oldid=52153