Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Обов’язок батьків утримувати дитину

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства"). Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав. Цей обов’язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).


Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.

Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ випата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" (далі – тимчасова державна допомога).

Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:

  • відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
  • стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
  • місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.

При цьому слід зазначити, що така допомога призначається дитині віком до 18 років.

Питання щодо призначення і виплати тимчасової державної допомоги слід вирішувати за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), в управлінні праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, структурному підрозділі з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення). При цьому слід зазначити, що у разі зміни місця проживання (перебування) одержувача виплата тимчасової державної допомоги продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача.

Варто звернути увагу на перелік документів, які необхідні для призначення тимчасової державної допомоги. Для призначення тимчасової допомоги одержувач повинен подати до соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):

  1. заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
  2. копію свідоцтва про народження дитини;
  3. декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

  1. рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
  2. довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
  3. повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби / приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Увага!

На період карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 строк виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення (підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги")

Кому не призначається тимчасова державна допомога?

Тимчасова допомога не призначається, якщо:

  • дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зазначена допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;
  • відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;
  • заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.

Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

  • встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
  • виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
  • досягнення дитиною 18-річного віку;
  • виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
  • влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
  • скасування або визнання усиновлення недійсним;
  • усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
  • відмови від стягнення аліментів;
  • добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
  • скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
  • смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
  • смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
  • позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
  • відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
  • встановлення над дитиною опіки чи піклування;
  • сплати аліментів одним з батьків.

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов’язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган внутрішніх справ у триденний строк повідомляє про це одержувача, орган соціального захисту населення, посадову особу, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суд за місцем знаходження виконавчого листа.

Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Мінсоцполітики шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Мінсоцполітики через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк до трьох календарних днів повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.

Орган соціального захисту населення у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:

  • визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
  • повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
  • у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.

Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок органу соціального захисту населення, протягом 10 календарних днів зараховуються на рахунок органу Казначейства.

Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ "Укрпошта" за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.