Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Призначення тимчасової допомоги

Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату призначається непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу

Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи:

  • заяву;
  • документ, що посвідчує особу;
  • інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання);
  • документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті);
  • довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України;
  • декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;
  • копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).

Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан. Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги за місцем фактичного проживання, до заяви додається

  • довідка про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.


Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.

Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку.

Одиноким особам, які не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженою наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату і Держкомсім’ямолоді від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370, крім доходів від особистого селянського господарства), тимчасова допомога призначається з урахуванням їх майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується таким особам до досягнення віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.

Визначення розміру тимчасової допомоги

Розмір тимчасової допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної тимчасової допомоги з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без звернення особи, якій призначено тимчасову допомогу.

Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 3-9 Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги.

До складу сім’ї включаються:

  • чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні;
  • діти - студенти закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);
  • особи, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

До складу сім’ї не включаються:

  • батьки, дід, баба, брати, сестри;
  • батьки, позбавлені батьківських прав;
  • опікуни, піклувальники та члени їх сімей;
  • діти, які перебувають на повному державному утриманні;
  • діти, які перебувають під опікою чи піклуванням.

Виплата тимчасової допомоги

Тимчасова допомога виплачується у грошовій формі щомісяця за поточний місяць за зареєстрованим місцем проживання (місцем фактичного проживання) особи відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затвердженої наказом Мінтрансзв’язку, Мінпраці від 28 квітня 2009 р. № 464/156 та постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 р. № 14-1.

Виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється:

  • якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти;
  • у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю - з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася підприємницькою діяльністю;
  • у разі призначення пенсії - з дати її призначення;
  • у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон - з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;
  • у разі смерті особи - з місяця, що настає за тим, у якому особа померла.
  • У разі неодержання тимчасової допомоги протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.


/*Виплата допомоги буде призупинена, якщо протягом півроку не забирати нараховані кошти. Для відновлення виплати допомоги потрібно звернутися в управління соціального захисту населення з письмовою заявою, де вказати причини неотримання грошей. Відновлення виплат відбувається з дня припинення, якщо за відповідний період особа мала право на їх отримання, і при відсутності обставин для їх припинення.*/