Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок зброєного конфлікту

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 14:17, 5 червня 2020, створена Natalia.zaitseva (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Затверджена версія (різн.) • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальна інформація

Пошкодження, руйнування чи знищення об'єктів нерухомості (будинків, квартир) унаслідок терористичних актів, у тому числі в період дії антитерористичної операції (АТО) на сході України, а також майна, що в ній містилося, надає потерпілим право на отримання матеріальної компенсації за зруйноване майно.

Алгоритм дій потерпілого

Звернення до правоохоронних органів

→ Звернутися до територіальних органів Служби безпеки України або територіальних органів Національної поліції України за місцем реєстрації чи фактичного проживання із заявою про вчинення злочину, передбаченого статтею 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт) та додати докази пошкодження/руйнування майна, що:

  • підтверджують право власності на зруйноване нерухоме майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадкування та ін.);
  • підтверджують технічний стан нерухомого майна (наприклад, технічний паспорт на житловий будинок);
  • підтверджують обсяги руйнування майна, зокрема:
  1. акт про пожежу, складений Державна служба України з надзвичайних ситуацій (якщо мала місце пожежа);
  2. акт обстеження нерухомого майна, складений комісією, утвореною місцевою радою або військово-цивільною адміністрацією;
  3. висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо розміру завданої шкоди;
  4. фото/відео матеріали, які підтверджують руйнування майна;
  5. показання свідків на підтвердження руйнування майна;

→ Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження (частина перша статті 214 Кримінального процесуального кодексу України).

→ У випадку невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмови у реєстрації або прийнятті заяви потерпілий має право оскаржити та дії у суді.

Визначення розміру завданої шкоди

→ Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України (тобто вартості побудови житла в Луганській чи Донецькій області) відповідно до місцезнаходження такого майна (частина десята статті 86 Кодексу цивільного захисту України).

Звернення до органів державної влади чи війського-цивільної адміністрації

→ Звернутись із заявою до місцевої державної адміністрації з приводу передання зруйнованого майна у власність держави.

Звернення до судів України

Заява про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті проведення антитерористичної операції, до суду подається за правилами позовного провадження з урахуванням статті 1166 Цивільний кодекс України, статті 19 Закон України "Про боротьбу з тероризмом", пункту 6 частини першої статті 21 та частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України за місцем заподіяння шкоди майну або за місцем проживання чи перебування позивача та надати докази щодо пошкодження/руйнування майна, розміру завданої шкоди, а також копію витягку з Єдиного реєстру досудових розслідувань про порушення кримінального провадження.

Відповідчами у даній позовній заяві зазначається Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України. Крім того, у якості співвідповідачів можна залучити Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної Гвардії України.

→ За необхідності визначення розміру шкоди, спричиненої майну, подати клопотання про залучення експерта і проведення судової будівельно-технічної експертизи, в результаті якої складається висновок експерта, яким визначається обсяг пошкодженого (зруйнованого) житла та вартість його відновлення.

Позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору.

Звернення до Європейського суду з прав людини

→ Потерпілий має право звернутися до Європейського суду з прав людини у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист власності) та статтей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Судова практика

Корисні посилання

Див. також