Відмінності між версіями «Оформлення спадщини на земельний пай»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==


# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]  
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
== Загальні положення ==  
== Загальні положення ==  


'''Земельна частка (пай)''' — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.
'''Земельна частка (пай)''' — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.


''Спадкуванням'' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 Цивільного кодексу України]).
''Спадкуванням'' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 ЦК України]).


Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1225 Цивільного кодексу України]).
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1225 ЦК України]).


Спадкування здійснюється ''за заповітом або за законом.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1217 Цивільного кодексу України]).
Спадкування здійснюється ''за [[Спадкування за заповітом|заповітом]] або за [[Спадкування за законом|законом]]'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1217 ЦК України]).


Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (ст. 1223 Цивільного кодексу України]).
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Оформлення права на спадщину]].


У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (ч.2 ст. 1223 Цивільного кодексу України]).
== Оформлення земельного паю у порядку спадкування ==
 
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (ч. 1 ст. 1274 Цивільного кодексу України]).
 
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він оголошується померлим не заявив про відмову від неї.  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (ч.3 ст. 1268 Цивільного кодексу України]).
'''Обов'язкова частка'''
 
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.


== Оформлення земельного паю у порядку спадкування ==
Для оформлення права власності на земельний пай у порядку спадкування спадкоємцю необхідно:


Для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю необхідно здійснити наступні дії:<br />
→ звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку у передбаченому законом порядку не відмовився від прийняття спадини, він вважається таким, що її прийняв. При цьому, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.


# Подати державному або приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Дана заява є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець постійно не проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини.<br />
→ після спливу 6-місячного строку з дня відкриття звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
#
# Після спливу 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину.<br />
#  
#  
''До даної заяви необхідно додати наступні документи:''<br />
<u>До заяви необхідно додати наступні документи:</u>
 
# [[Порядок реєстрації смерті|свідоцтво про смерть спадкодавця]] (видається [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices відділом реєстрації актів цивільного стану] на підставі лікарської довідки про смерть);
- свідоцтво про смерть спадкодавця (видається відділом РАЦСу на підставі лікарської довідки про смерть);<br />
# документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем ([[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт]], [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|реєстраційний номер платника податків]], свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
 
# оригінал документів, які підтверджують факт володіння земельним паєм (Державний акт на права власності на земельну частку (пай), або Сертифікат на право на земельну частку (пай);
- документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);<br />
# довідку про [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю)]], яка видається [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] або висновок [[Оціночно-земельна експертиза|оціночно-земельної експертизи]];
 
# витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.
- оригінал документів, які підтверджують факт володіння спадкодавцем паєм (державний акт право власності на земельну ділянку, що спадкується, або сертифікат);<br />
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів нотаріус видає свідоцтво про право на спащину та реєструє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованого земельного паю.
 
- довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка видається підрозділами Держгеокадастру або експертно-ринкову оцінку, яка виготовляється сертифікованими суб'єктами оціночної діяльності;<br />
 
- витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.<br />
 
Нотаріус зобов'язаний зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.<br />


'''УВАГА важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до '''1 січня 2025 року''' власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення.
'''УВАГА!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до '''1 січня 2025 року''' власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення.


== Отримання кадастрового номеру та виготовлення технічної документації ==
== Отримання кадастрового номеру та виготовлення технічної документації ==

Версія за 14:48, 11 грудня 2020

Нормативна база

Загальні положення

Земельна частка (пай) — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Детальніше див. "Оформлення права на спадщину.

Оформлення земельного паю у порядку спадкування

Для оформлення права власності на земельний пай у порядку спадкування спадкоємцю необхідно:

→ звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку у передбаченому законом порядку не відмовився від прийняття спадини, він вважається таким, що її прийняв. При цьому, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

→ після спливу 6-місячного строку з дня відкриття звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

До заяви необхідно додати наступні документи:

  1. свідоцтво про смерть спадкодавця (видається відділом реєстрації актів цивільного стану на підставі лікарської довідки про смерть);
  2. документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (паспорт, реєстраційний номер платника податків, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
  3. оригінал документів, які підтверджують факт володіння земельним паєм (Державний акт на права власності на земельну частку (пай), або Сертифікат на право на земельну частку (пай);
  4. довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка видається територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру або висновок оціночно-земельної експертизи;
  5. витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів нотаріус видає свідоцтво про право на спащину та реєструє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованого земельного паю.

УВАГА! Відповідно до ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі, якщо до 1 січня 2025 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення.

Отримання кадастрового номеру та виготовлення технічної документації

Частим випадком є коли державний акт на ім'я померлого виданий, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний. На жаль, буває й таке, що кадастровий номер в наявності є, але відомості про земельну ділянку в електронній системі Державного земельного кадастру відсутні. Якщо все у порядку, дії, передбачені нижче, слід пропустити. Якщо ж ні, необхідно:

Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Щоб знайти таку організацію необхідно звернутися до сусідів чи знайомих, які вже оформили документи на землю, та запитати їх, яка організація виконувала роботу для них; звернутися до місцевої ради — як правило, на території сільської чи міської ради працюють декілька землевпорядних організацій; звернутися до районного (міського) відділу (управління) Держгеокадастру України та дізнатися, які організації працюють на території району або населеного пункту; здійснити пошук в мережі Інтернет.

Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника.

Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру (“Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників”). Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельну ділянки здійснено не буде.

Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Це необхідно для того щоб внести відомості про Вашу земельну ділянку до Державного земельного кадастру. У подальшому це дозволить державним органам, за необхідності, відновлювати межі ділянки. Технічна документація буде виконана у паперовій формі та у формі електронного файлу.

Домовтесь з землевпорядною організацією про вартість, строки виконання робіт та укладіть відповідний договір.

Будьте уважні при укладенні договору!
Обов'язково повністю прочитайте проект договору, а якщо якісь із його умов є незрозумілими — зверніться по допомогу до юристів (або інших фахівців). Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт відповідно до законодавства не може перевищувати 6 місяців.

Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.

Вимагайте від землевпорядної організації надання примірника виготовленої землевпорядної документації у паперовій формі. У разі виникнення спору щодо меж земельної ділянки у суді, вона буде слугувати доказом.

Земельний кодекс України встановлює обов'язковість погодження меж земельної ділянки із власниками та користувачами суміжних ділянок при проведенні кадастрових зйомок. Проте це не означає, що сусід може безпідставно відмовити у такому погодженні, вимагаючи перенесення межі на свою користь. Всі свої вимоги він має аргументувати і підтвердити документально.
Доказами знаходження межі земельної ділянки у певному місці можуть слугувати державний акт на право власності на земельну ділянку сусіда, матеріали інвентаризації земель, дані БТІ тощо. А не підкріплену доказами відмову можна скаржити у судовому порядку.


Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі і присвоєння їй кадастрового номеру необхідно звернутися до територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із: заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи), документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. За результатом даних дій громадянин отримує Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Спадкування паю, що знаходиться в оренді

Згідно із законодавством, зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.
Отже, успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір. Якщо, звичайно, в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати виписку з Державного земельного кадастру.

Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.
Якщо новий власник хоче внести зміни до пунктів про умови оренди (наприклад, орендної плати) до закінчення терміну дії старого договору, укладеного орендарем з попереднім власником, то це робиться в судовому порядку.