Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження
Нормативна база
- Конвенція про права дитини
- Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу від 26 червня 1973 року
- Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці від 17 червня 1999 року
- Кодекс законів про працю України
- Кодекс України про адміністративні правопорушення
- Закон України "Про охорону праці"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту"
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1993 року № 46 "Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх"
- Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 22 березня 1996 року № 59 "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми"
- Наказ Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"
Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх
Кодексом законів про працю (КЗпП) передбачено, що працювати можна з 16(шістнадцять) років.
З 15 років можна працювати, при згоді одного з батьків.
Крім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але виключно у вільний від навчання час, наприклад на канікулах, з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює. вік для прийому на роботу не повинен бути нижчим, ніж вік закінчення обов'язкової шкільної освіти та, в будь-якому випадку, не може бути нижчим ніж 15 років (ч.3 ст. 2 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу). Однак допускається прийом на роботу за наймом або на іншу роботу осіб у віці від 13 до 15 років для легкої роботи, яка:
1. не здається шкідливою для їхнього здоров'я або розвитку;
2. не перешкоджає відвіданню школи, їхній участі в затверджених компетентними органами влади програмах професійної орієнтації або підготовки або їхнім можливостям скористатися отриманим навчанням (ч.1 ст. 7 Конвенції про мінімальний вік для прийому на роботу).
Відповідно до ст.187 КЗпП України неповнолітніми визнаються особи, які не досягли вісімнадцяти років. За загальним правилом в Україні заборонено прийняття на роботу осіб молодше 16 років.
| Вік | У яких випадках, неповнолітній може працювати |
|---|---|
| до 14 років | заборонено |
| 14 років | Як виняток і лише:
|
| 15 років |
|
| 16 років | допускається прийняття на загальних підставах |
НЕОБХІДНО ПАМ’ЯТАТИ!
При прийнятті на роботу неповнолітньої особи, якій не виповнилося 16 років, потрібно обґрунтувати необхідність її прийняття на роботу та до особової справи працівника долучити:
1) копію свідоцтва про народження або копію паспорта;
2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює – якщо особі від 14 до 16 років;
3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час – якщо особі від 14 до 15 років.
Порядок прийняття неповнолітнього на роботу
Важливо!Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України ( стаття 187 Кодексу законів про працю України).
КРОК І.
Збір і подача неповнолітнім документів, необхідних при прийомі на роботу.
КРОК ІІ.
Представник роботодавця інформує про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові (ст. 191 КзпП України, ст. 11 Закону України "Про охорону праці").
КРОК ІІІ.
Після проходження медогляду відбувається укладення трудового договору. Він має свої особливості:
- обов'язкова письмова форма трудового договору (п.5 ст. 24 КЗпП України);
- не існує типової форми трудового договору з неповнолітнім, тому роботодавець може на основі інших типових форм розробити свою.
КРОК IV.
На підприємстві (установі, організації) видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працівника. Сам наказ (розпорядження) може бути складений:
- у довільній формі;
- у вигляді типової форми № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затвердженої наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 5 грудня 2008 року № 489.
КРОК V.
Повідомлення територіального органу Державної податкової служби.
Повідомлення подається за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
До юридичної особи, яка при прийнятті на роботу працівника не виконала вимогу щодо подання повідомлення, може бути застосована:
- фінансова відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2022– 6500 грн, з 1 жовтня 2022 – 6700 грн грн. та у погодинному розмірі: з 1 січня 2022 – 39,26 грн, з 1 жовтня 2022 – 40,46 грн. ), який накладається безпосередньо на юридичну особу або фізичну особу-підприємця. (ст. 265 КЗпП України);
- адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 700 грн.), який накладається на посадових осіб підприємств-правопорушників. Штраф за повторне порушення протягом року становить від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 700 до 5 100 грн.) (ч. 1, 2 ст. 41 КУпАП).
КРОК VІ.
Працівником роботодавця, який відповідає за ведення кадрового обліку:
- оформляється особова справа,
- заповнюється особова картка форми № П-2,
- здійснюються записи до трудової книжки,чи підписується трудовий договір,
- проводяться вступні інструктажі, ознайомлення з посадовими обов'язками та інформування про локальні нормативні акти (наприклад, колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку тощо).
КРОК VІІ.
Фактичний допуск до роботи.
| ВАЖЛИВО! Випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років (ч. 3 ст. 26 КЗпП України) |
Звільнення неповнолітніх
Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства.
Так, неповнолітного працівника може бути звільнено:
- з власної ініціативи (за власним бажанням) (ст. 38 КЗпП України);
- за угодою сторін (п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України);
- у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України);
- у зв'язку із переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України);
- у зв'язку з призовом або вступом працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п.3 ч.1 ст. 36 КЗпП України);
- з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 КЗпП України).
Однак передбачено ряд гарантій:
- Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.
- Якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі і піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім.
- Роботодавець зобов’язаний здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників у випадках їх звільнення:
- у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи;
- у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності кадрів або штату працівників, банкрутства.
Обмеження при використанні праці неповнолітніх
В інтересах охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, яким не виповнилося 18 років.
Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років:
- Нічні роботи - роботи, які виконуються з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. 3 ст. 54, ст. 192 КЗпП України, ст. 11 Закону України "Про охорону праці").
- Надурочні роботи - роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62, 192 КЗпП України, ст. 11 Закону України "Про охорону праці",).
- Робота у вихідні дні - дні, які за належно затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов’язків (ст.ст. 67–69, 192 КЗпП України, ст. 11 Закону України "Про охорону праці").
- Важкі роботи, роботи з шкідливими або небезпечними умовами праці, підземні роботи (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 Закону України "Про охорону праці"). Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46. Зокрема особи, яким ще не виповнилося 18 років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо.
- Роботи, пов'язані з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст. 11 Закону України "Про охорону праці"). Ці норми диференційовано залежні від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року №59. Вказаним нормативним актом установлено, що до роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються лише підлітки, котрі не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом).
| Календарний вік, років |
Сумарна вага вантажу (в кг), що підіймається (переміщується) | |||
|---|---|---|---|---|
| З рівня робочої поверхні | З підлоги | |||
| юнаки | дівчата | юнаки | дівчата | |
| 14 | 10 | 5 | 7 | 3,5 |
| 15 | 48 | 12 | 24 | 6 |
| 16 | 160 | 40 | 80 | 20 |
| 17 | 272 | 72 | 130 | 32 |
| Календарний вік, років |
Граничні норми ваги вантажу (кг) | |||
|---|---|---|---|---|
| Короткочасна робота | Тривала робота | |||
| юнаки | дівчата | юнаки | дівчата | |
| 14 | 5 | 2,5 | - | - |
| 15 | 12 | 6 | 8,4 | 4,2 |
| 16 | 14 | 7 | 11,2 | 5,6 |
| 17 | 16 | 8 | 12,6 | 6,3 |
Сумарна вага вантажу - добуток ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень). У вагу вантажу включається вага тари і упаковки.
Рівень робочої поверхні - це рівень стола, конвейєра, верстата тощо.
Висота підіймання не повинна перевищувати одного метра.
Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 метрів.
Докладене м'язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації:
- не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу,
- його тривалість - не більше 3 хв.,
- подальший відпочинок - не менше 2 хв.
Календарний вік - число повних років, які відраховуються від дати народження.
Короткочасна робота - 1-2 підняття та переміщення вантажу протягом однієї години роботи при дотриманні правил про тривалість робочого часу і робочої зміни, які встановлені ст. 51, 52 КЗпП України.
Тривала робота - якщо на годину відбувається більше ніж 2 підняття та переміщення вантажів.
ВАЖЛИВО! До тривалої ж роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років взагалі не допускаються.
Сумарно за робочий день (зміну) робота неповнолітнього з важкими речами не повинна перевищувати однієї третини робочого часу.
Які види робіт заборонені для неповнолітніх
Підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, на теплових і атомних електростанціях, на нафто- і газовидобувних підприємствах та інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.
Працівники до 18 років також не можуть переміщувати та підіймати речі вагою більше граничних норм. Крім того, вантажна робота обмежується за часом – не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо працівник працює 7 годин на день, то вантажна робота не повинна тривати більше 2,3 години. спорів
Позасудовий порядок
У разі, якщо роботодавцем (керівником) було порушено трудове законодавство, працівник має право звернутися за захистом своїх порушених прав із заявою до:
- первинної профспілкової організації (ст.ст. 246, 247 КЗпП України);
- до комісії по трудових спорах, якщо така існує на підприємстві (ст. ст. 221, 224-226 КЗпП України);
- територіального органу Держпраці.
Судовий порядок
При вирішенні трудового спору та захисту свої порушених прав кожен має право звернутися до суду:
- особисто або через законного представника;
- шляхом подачі позовної заяви;
- у передбачені терміни, а саме:
- в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
- в місячний строк (у справах про звільнення) з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП України).
