Праця неповнолітніх: оплата, відпустка, пільги та гарантії
Нормативна база
- Конвенція про права дитини
- Кодекс законів про працю України
- Закон України «Про відпустки»
- Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні"
- Закон України "Про зайнятість населення"
Тривалість робочого часу неповнолітніх
Трудовим законодавством передбачена скорочена тривалість робочого часу для неповнолітніх (п.1 ч.1 ст. 51 КЗпП України).
Категорія працівників | Учні віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул |
Неповнолітні віком від 15 до 16 років |
Неповнолітні віком від 16 до 18 років | ||
Тривалість робочого часу | 24 години на тиждень | 24 години на тиждень | 36 годин на тиждень | ||
Дещо іншим є робочий час для неповнолітніх, які працюють протягом навчального року. Тривалість їх робочого часу не повинна перевищувати половини відповідних максимальних норм скороченого робочого часу. Тобто, якщо працівнику 17 років і він працює під час навчання, то тривалість його робочого часу не повинна перевищувати 18 годин на тиждень (максимально допустима для його віку тривалість - 36 годин, відповідно половина – 18 годин).
|
Оплата праці
Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Тобто, скорочення робочого часу для неповнолітніх означає, що їх скорочений робочий час оплачується за тією ж тарифною ставкою (тим же посадовим окладом), що й нормальний робочий час дорослого працівника того ж фаху, кваліфікації і за інших рівних умов.
Категорія працівників | Працівники молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи | Працівники молодше 18 років, допущені до відрядних робіт | Учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час |
Оплата праці | в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи | за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників | пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати |
Підстава | ч. 1 ст. 194 КЗпП України | ч. 2 ст. 194 КЗпП України | ч. 3 ст. 194 КЗпП України |
Відпустка
- Особи віком до 18 років мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний для них час (ч.2 ст.75, ч. 1 ст. 195 КЗпП України, ч. 8 ст. 6, ч. 13 ст. 10 Закону України "Про відпустки").
Це означає, що при складанні графіків надання відпусток власник та профспілковий комітет зобов’язані врахувати зазначену норму. Неповнолітній працівник має бути повідомлений власником про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижня до початку відпустки (ст.79 КЗпП України).
- Щорічна основна відпустка неповнолітнім може надаватись також у перший рік роботи за їх заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на даному підприємстві, в організації, установі (ч.2 ст. 195 КЗпП України, ч. 7 ст. 10 Закону України "Про відпустки") .
- Ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року забороняється. Це означає, що заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
- Інші види відпусток надаються на загальних підставах відповідно до положень КЗпП України та Закону України "Про відпустки".
Пільги та гарантії
- Право на безкоштовний медичний огляд. Усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі, до досягнення ними 21 року, вони щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. За особами у віці до 21 року, які вже працюють, на час проходження медичного огляду зберігається середня заробітна плата. (ст. ст.169, 191 КЗпП України).
- Набути статусу безробітного та стати на облік до центру зайнятості може особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників (ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").
- Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час (ст. 29 Закону України "Про зайнятість населення")
- Перше робоче місце на строк не менше двох років надається працездатній молоді - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається (ч. 1 ст. 197 КЗпП України).
- Робота за фахом на період не менше трьох років надається молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями. Порядок надання визначається Кабінетом Міністрів України.
- Квота для працевлаштування встановлюється для:
- осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
- дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу.
Розмір квоти становить 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб. У разі відмови в прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ та організацій стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 6 ст. 7 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", ч.2 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення").