Дисциплінарна відповідальність працівників: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==


[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
 
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року  відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
 
 
Відповідно до пункту 3 [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-organizaciyi-roboti-pracivnikiv-subyektiv-gospodaryuvannya-derzhavnogo-sektoru-ekonomiki-na-period-voyennogo-stanu-481 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 року № 481 "Деякі питання організації роботи працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану"]у разі перебування працівників суб’єкта господарювання державного суктору економіки в робочий час поза межами робочого місця в Україні, без рішення, виконавчого органу або керівника суб’єкта господарювання, або перебування в робочий час за кордоном, за винятком перебування у відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.
 
|}
== Загальні положення ==
== Загальні положення ==
'''Дисциплінарна відповідальність''' — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарні стягнення]], передбачені нормами трудового законодавства.<br>
'''Дисциплінарна відповідальність''' — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарні стягнення]], передбачені нормами трудового законодавства.<br>
'''Дисциплінарний проступок''' – це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок.<br>
'''Дисциплінарний проступок''' – це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок.<br>
Дисциплінарна відповідальність працівників настає виключно за '''порушення трудової дисципліни''' — невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Наприклад, [[Звільнення з роботи за прогул|прогул]], [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|вчинення за місцем роботи розкрадання]], [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.|появи на роботі у нетверезому стані]], [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|систематичного невиконання своїх обов'язків без поважних причин]] тощо.
Дисциплінарна відповідальність працівників настає виключно за '''порушення трудової дисципліни''' — невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Наприклад, [[Звільнення з роботи за прогул|прогул]], [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|вчинення за місцем роботи розкрадання]], [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|появи на роботі у нетверезому стані]], [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|систематичного невиконання своїх обов'язків без поважних причин]] тощо.


== Види дисциплінарної відповідальності ==
== Види дисциплінарної відповідальності ==
Трудове законодавство залежно від джерела регулювання розрізняє два види дисциплінарної відповідальності: ''загальну та спеціальну''.<br />
Трудове законодавство залежно від джерела регулювання розрізняє два види дисциплінарної відповідальності: ''загальну та спеціальну''.<br />


Рядок 22: Рядок 29:


== Процедура накладення дисциплінарного стягнення ==
== Процедура накладення дисциплінарного стягнення ==
 
'''КРОК 1.''' Виявлення дисциплінарного проступку (зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, з'ясувати причини й обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок). <br />
* виявлення дисциплінарного проступку (зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, з'ясувати причини й обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок);
'''КРОК 2.''' Застосування [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарного стягнення]] (враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обрати вид стягнення та видати наказ чи розпорядження).<br />
* застосування [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарного стягнення]] (враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обрати вид стягнення та видати наказ чи розпорядження);
'''КРОК 3.''' Виконання [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарного стягнення]] (повідомляється працівникові під розписку про оголошене в наказі стягнення, у разі звільнення працівника за порушення трудової дисципліни — в день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи, належно оформлену [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудову книжку]] і розрахуватися з ним).<br />
* виконання [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарного стягнення]] (повідомляється працівникові під розписку про оголошене в наказі стягнення, у разі звільнення працівника за порушення трудової дисципліни — в день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи, належно оформлену [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудову книжку]] і розрахуватися з ним);
'''КРОК 4.''' Оскарження [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарного стягнення]] працівником у порядку, встановленому чинним законодавством, припинення дисциплінарного провадження у зв'язку із закінченням строку його застосування, зняття дисциплінарного стягнення, визнання дисциплінарного стягнення незаконним у порядку, встановленному чинним законодавством.<br />
* оскарження [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарного стягнення]] працівником у порядку, встановленому чинним законодавством, припинення дисциплінарного провадження у зв'язку із закінченням строку його застосування, зняття дисциплінарного стягнення, визнання дисциплінарного стягнення незаконним у порядку, встановленному чинним законодавством.<br />


Реалізація дисциплінарної відповідальності здійснюється за допомогою норм трудового законодавства (загальні положення містяться у ст. 147-152 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).<br />
Реалізація дисциплінарної відповідальності здійснюється за допомогою норм трудового законодавства (загальні положення містяться у ст. 147-152 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).<br />


[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудове право]] [[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]] [[Категорія:Трудові спори]]

Поточна версія на 15:21, 28 квітня 2022

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.


Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 року № 481 "Деякі питання організації роботи працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану"у разі перебування працівників суб’єкта господарювання державного суктору економіки в робочий час поза межами робочого місця в Україні, без рішення, виконавчого органу або керівника суб’єкта господарювання, або перебування в робочий час за кордоном, за винятком перебування у відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

Загальні положення

Дисциплінарна відповідальність — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.
Дисциплінарний проступок – це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок.
Дисциплінарна відповідальність працівників настає виключно за порушення трудової дисципліни — невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Наприклад, прогул, вчинення за місцем роботи розкрадання, появи на роботі у нетверезому стані, систематичного невиконання своїх обов'язків без поважних причин тощо.

Види дисциплінарної відповідальності

Трудове законодавство залежно від джерела регулювання розрізняє два види дисциплінарної відповідальності: загальну та спеціальну.

Загальна дисциплінарна відповідальність регулюється КзпП України і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на всіх працівників, крім працівників, для яких встановлена спеціальна дисциплінарна відповідальність.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється законодавством, статутами й положеннями про дисципліну. Розрізняють спеціальну дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством (наприклад, прокурори, судді, державні службовці, адвокати, приватні виконавці), а також спеціальну дисциплінарну відповідальність згідно зі статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, військовослужбовці, працівники залізничного транспорту, зв'язку, поліцейські).

Відмінності спеціальної дисциплінарної відповідальності від загальної

  1. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими щодо органів, зазначених у частині першій ст. 147-1 КзпП України.
  2. Працівники, які займають виборні посади (наприклад, сільські та міські голови, секретарі сільських рад, голови постійних комісій, що діють при радах тощо) можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
  3. При спеціальній дисциплінарній відповідальності строки накладення дисциплінарного стягнення можуть бути іншими.

Процедура накладення дисциплінарного стягнення

КРОК 1. Виявлення дисциплінарного проступку (зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, з'ясувати причини й обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок).
КРОК 2. Застосування дисциплінарного стягнення (враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обрати вид стягнення та видати наказ чи розпорядження).
КРОК 3. Виконання дисциплінарного стягнення (повідомляється працівникові під розписку про оголошене в наказі стягнення, у разі звільнення працівника за порушення трудової дисципліни — в день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи, належно оформлену трудову книжку і розрахуватися з ним).
КРОК 4. Оскарження дисциплінарного стягнення працівником у порядку, встановленому чинним законодавством, припинення дисциплінарного провадження у зв'язку із закінченням строку його застосування, зняття дисциплінарного стягнення, визнання дисциплінарного стягнення незаконним у порядку, встановленному чинним законодавством.

Реалізація дисциплінарної відповідальності здійснюється за допомогою норм трудового законодавства (загальні положення містяться у ст. 147-152 КЗпП України).