Дисциплінарна відповідальність працівників
Нормативна база
Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
|
Загальні положення
Дисциплінарна відповідальність — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.
Дисциплінарний проступок – це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок.
Дисциплінарна відповідальність працівників настає виключно за порушення трудової дисципліни — невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Наприклад, прогул, вчинення за місцем роботи розкрадання, появи на роботі у нетверезому стані, систематичного невиконання своїх обов'язків без поважних причин тощо.
Види дисциплінарної відповідальності
Трудове законодавство залежно від джерела регулювання розрізняє два види дисциплінарної відповідальності: загальну та спеціальну.
Загальна дисциплінарна відповідальність регулюється КзпП України і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на всіх працівників, крім працівників, для яких встановлена спеціальна дисциплінарна відповідальність.
Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється законодавством, статутами й положеннями про дисципліну. Розрізняють спеціальну дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством (наприклад, прокурори, судді, державні службовці, адвокати, приватні виконавці), а також спеціальну дисциплінарну відповідальність згідно зі статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, військовослужбовці, працівники залізничного транспорту, зв'язку, поліцейські).
Відмінності спеціальної дисциплінарної відповідальності від загальної
- На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими щодо органів, зазначених у частині першій ст. 147-1 КзпП України.
- Працівники, які займають виборні посади (наприклад, сільські та міські голови, секретарі сільських рад, голови постійних комісій, що діють при радах тощо) можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
- При спеціальній дисциплінарній відповідальності строки накладення дисциплінарного стягнення можуть бути іншими.
Процедура накладення дисциплінарного стягнення
КРОК 1. Виявлення дисциплінарного проступку (зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, з'ясувати причини й обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок).
КРОК 2. Застосування дисциплінарного стягнення (враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обрати вид стягнення та видати наказ чи розпорядження).
КРОК 3. Виконання дисциплінарного стягнення (повідомляється працівникові під розписку про оголошене в наказі стягнення, у разі звільнення працівника за порушення трудової дисципліни — в день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи, належно оформлену трудову книжку і розрахуватися з ним).
КРОК 4. Оскарження дисциплінарного стягнення працівником у порядку, встановленому чинним законодавством, припинення дисциплінарного провадження у зв'язку із закінченням строку його застосування, зняття дисциплінарного стягнення, визнання дисциплінарного стягнення незаконним у порядку, встановленному чинним законодавством.
Реалізація дисциплінарної відповідальності здійснюється за допомогою норм трудового законодавства (загальні положення містяться у ст. 147-152 КЗпП України).