Дисциплінарна відповідальність працівників

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Tetiana.shubenko.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Кодекс законів про працю України

Загальні положення

Дисциплінарна відповідальність — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.
Дисциплінарний проступок – це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок.
Дисциплінарна відповідальність працівників настає виключно за порушення трудової дисципліни — невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Наприклад, прогул, вчинення за місцем роботи розкрадання, появи на роботі у нетверезому стані, систематичного невиконання своїх обов'язків без поважних причин тощо.

Види дисциплінарної відповідальності

Трудове законодавство залежно від джерела регулювання розрізняє два види дисциплінарної відповідальності: загальну та спеціальну.

Загальна дисциплінарна відповідальність регулюється КзпП України і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на всіх працівників, крім працівників, для яких встановлена спеціальна дисциплінарна відповідальність.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється законодавством, статутами й положеннями про дисципліну. Розрізняють спеціальну дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством (наприклад, прокурори, судді, державні службовці, адвокати, приватні виконавці), а також спеціальну дисциплінарну відповідальність згідно зі статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, військовослужбовці, працівники залізничного транспорту, зв'язку, поліцейські).

Відмінності спеціальної дисциплінарної відповідальності від загальної

  1. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими щодо органів, зазначених у частині першій ст. 147-1 КзпП України.
  2. Працівники, які займають виборні посади (наприклад, сільські та міські голови, секретарі сільських рад, голови постійних комісій, що діють при радах тощо) можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
  3. При спеціальній дисциплінарній відповідальності строки накладення дисциплінарного стягнення можуть бути іншими.

Процедура накладення дисциплінарного стягнення

  • виявлення дисциплінарного проступку (зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, з'ясувати причини й обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок);
  • застосування дисциплінарного стягнення (враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обрати вид стягнення та видати наказ чи розпорядження);
  • виконання дисциплінарного стягнення (повідомляється працівникові під розписку про оголошене в наказі стягнення, у разі звільнення працівника за порушення трудової дисципліни — в день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи, належно оформлену трудову книжку і розрахуватися з ним);
  • оскарження дисциплінарного стягнення працівником у порядку, встановленому чинним законодавством, припинення дисциплінарного провадження у зв'язку із закінченням строку його застосування, зняття дисциплінарного стягнення, визнання дисциплінарного стягнення незаконним у порядку, встановленному чинним законодавством.

Реалізація дисциплінарної відповідальності здійснюється за допомогою норм трудового законодавства (загальні положення містяться у ст. 147-152 КЗпП України).