Грубе порушення законодавства про працю

Нормативна база

• Конституція України
• Кримінальний кодекс України
• Цивільний кодекс України
• Кодекс законів про працю України
• Закон України "Про запобігання корупції"
• Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"
• Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"
• Закон України "Про правовий режим воєнного стану"
• Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року. Так, згідно з листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП на підставі статетй 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Згідно з частиною першою статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Відповідно до частини першої статті 617 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення ЦК щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами. Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання. Таким чином, після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною. 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Так, відповідно до статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"  : Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Загальні положення

Грубе порушенням законодавства про працю - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:

• незаконне звільнення (звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);
• інше грубе порушення законодавства про працю:

1. порушення умов оплати праці за надурочні роботи;
2. порушення умов оплати праці за роботу у святкові чи вихідні або неробочі дні;
3. порушення умов та строків розрахунку з працівником при звільненні;
4. порушення законодавства щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати;
5. незаконне встановлення матеріальної відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни;
6. порушення умов випробувального строку;
7. не забезпечення роботодавцем безпечних умов праці для працівника;
8. виплата заробітної плати продукцією в порушення вимог законодавства про працю тощо.

Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:

• кількості по­терпілих;
• тяжкості можливих наслідків;
• тривалості;
• систематичності пору­шень;
• злісності мотивів тощо.

За зазначений вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність за статтею 172 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

ВАЖЛИВО! Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за статтею 161 КК України.

Хто є потерпілим

Потерпілим від даного кримінального правопорушення є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.

Не є потерпілими від даного кримінального правопорушення:

• особи, що мають спеціальні звання,
• військово­службовці,
• працівники поліції тощо.

Хто є правопорушником

Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме:

• керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
• власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
• службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які наділені правом прийому та звільнення.

Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 364¹, 365, 365² КК України.

Як захистити порушені права

Порядок дій наступний:

1. визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю;
2. звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Визначення кваліфікації дій за статтею 172 КК України

Для цього потрібно визначити:

• характер порушуваних трудових прав людини. Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини як право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані Конституцією України, Кодексу законів про працю України, низкою законів та підзаконних актів ;
• категорію працівника, права якого порушуються (наприклад, одинока мати, вагітна жінка, неповнолітня особа тощо);
• об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
• суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).

Об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення передбачає встановлення:

• пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;
• наявність грубого характеру цього порушення.

Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:

1. посягання на загальні умови праці було умисним;
2. таке посягання не було пов'язане зі створенням небезпеки для життя і здоров'я робітника або службовця.

ВАЖЛИВО! Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за статтею 172 КК України відсутній.

За цими двома ознаками дане кримінальне правопорушення відрізняється від кримінальних правопорушень, що вказані в статтях 271-275 КК України, та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.

Звернення до поліції із заявою

Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина п'ята статті 214 КПК України), на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви Медіа:Заява про вчинення злочину.docx.

Так, у заяві потрібно вказати:

• назву органу до якого ви звертаєтесь;
• прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
• короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
• попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) КК України (у випадку грубого порушення законодавства про працю це буде ст. 172 КК України);
• докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
• дату та підпис.

Відповідальність

За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання:

• штраф:

1. від 2 000 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю);
2. від 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).

• позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю:

1. на строк до 3 років (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю).
2. на строк до 5 років (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).

• виправні роботи на строк до 2 років.
• пробаційним наглядом:

1. на строк до 2 років (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю);
2. на строк до 3 років (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).

Див. також

• Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки