Як поводити себе при затриманні – права та поради

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Конституція України
  2. Кримінальний кодекс України
  3. Кримінально-процесуальний кодекс України
  4. Кодекс України про адміністративні правопорушення статті 1 - 212-20, статті 213 - 330
  5. Закон України «Про поліцію»

Як поводити себе при затримані працівниками правоохоронних органів

Перед початком будь-якого спілкування з «органами» попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення або спеціальний жетон (ст.20 ЗУ «Про поліцію»).

Як діяти у разі затримання

Ви маєте право зафіксувати на фото (відео) закріплений на формі знак поліцейського з зазначенням його спеціального жетону, який йому заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів (ст.20 ЗУ «Про поліцію»).
Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
Перш за все потрібно бути психологічно готовим до «спілкування» з правоохоронцями, в жодному разі не потрібно панікувати, поводити себе агресивно по відношенню до співробітників поліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Коли дії співробітників поліції виходять за рамки закону потрібно тактовно повідомити про це.

В яких випадках поліцейські мають право перевіряти документи

Одним з варіантів початку спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи.
Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи.
В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги.
Згідно з ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів):

  1. якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
  2. якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
  3. якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
  4. якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
  5. якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
  6. якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Адміністративне затримання

Адміністративне затримання – найбільш розповсюджений захід адміністративного затримання, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку (ст. 263 КУпАП) з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по обліках, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.

Кримінальне затримання

Насамперед, потрібно сказати, що відповідно до ч.1 статті 207 Кримінально-процесуального Кодексу ( КПК) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК .

  • Відповідно до ст. 208 КПК уповноважена посадова особа (наприклад, співробітник поліції) має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, лише:
  1. якщо цю особу застали при вчиненні злочину або в замаху на його вчинення ;
  2. якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність явних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно скоїла злочин.
  • Уповноважена службова особа має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог про внесення коштів як застави та надання документа, який це підтверджує.

Крім того, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та затримання встановлено главою 37 КПК щодо деяких категорій осіб, які не можуть бути затримані без відповідної санкції . До них, зокрема, відносяться народні депутати, депутати місцевих рад, судді, адвокати, Генеральний прокурор та його заступник і т. д.

  • Кожен громадянин має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім названих вище особливих категорій) :
  1. при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення ;
  2. безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення або під час безперервного переслідування особи, підозрюваного у його скоєнні.

У такому випадку, свідомий громадянин, який затримав правопорушника, зобов'язаний негайно доставити його уповноваженій посадовій особі або негайно повідомити уповноважену посадову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Зобов’язання уповноваженої особи, що здійснює затримання

Провести невідкладні дії при затримані

Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має негайно повідомити затриманому:

  1. зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється;
  2. роз'яснює право мати захисника;
  3. отримувати медичну допомогу;
  4. давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість (2 ст.63 КУ).

Повідомити рідних, близьких та органи (установи) уповноважені законом при затримані

Відповідно до ст.213 КПК, ст.261 КУпАП уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи.
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання , зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
Уповноважена посадова особа зобов'язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.

Скласти протокол затримання

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому зазначаються:

  • дата і місце складення;
  • посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
  • відомості про особу затриманого;
  • місце, час і суть правопорушення;
Особливу увагу варто звернути на точний час затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. Саме з цього часу починається відлік часу затримання. І саме це повинно бути зазначено в протоколі затримання
  • посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (важливо уважно ознайомитись зі статтею, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
  • правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
  • прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
  • пояснення порушника;
Так як у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід зазначити, якщо таке було, грубе поводженні з вами правоохоронців, якщо заподіяно матеріальну шкоду, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Зазначати зауваження, скарги и т.д. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді.
  • результати особистого обшуку та вилучення речей, документів;
  • протокол підписується посадовою особою, яка його склала;
  • затриманим, але особа має право відмовитись від підпису під протоколом, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним. Про це робиться запис в протоколі, а також мотиви відмовлення від його підписання.
Перед тим як підписувати протокол затримання закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент затримання не було.

Копія протоколу під розпис вручається затриманому.

Особистий огляд, вилучення речей і документів, підчас затримання

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Речі і документи, що вважатимуться поліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол.

Перед підписанням закресліть всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.


Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справ, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.

Права затриманого

  • вимагати негайного виклику адвоката;
  • мати побачення наодинці з адвокатом;
  • відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
  • знайомитися з матеріалами справи;
  • давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
  • при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
  • виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
  • оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.

Строки затримання

Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання (ч.1 ст.211 КПК).
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу (ч.2 ст.211 КПК).
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години (ст.263 КУпАП).

Протидія провокаціям які здійснюють уповноважені службові особи

Підкинуті до кишені наркотики

Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик! Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:

  • зістригли нігті;
  • взяли мазок з долонь;
  • взяли мазок з рота.

Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу.
Пам’ятайте: правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті.
Якщо підкладають шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - ні в якому разі не торкайтесь цього руками!

  • вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
  • вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
  • вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
  • якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.

Якщо на шию можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: не торкайтесь його руками, вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті.
Головне: вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.

Підкинута зброя і боєприпаси

Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: ні за яких обставин не торкайтесь цих речей руками, навіть якщо Вас попросять зібрати набої, щоб повернути їх поліцейським. Наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:

  • зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
  • зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
  • експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).