Опіка та піклування

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття опіки та піклування

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України).
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України).
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України).

Куди звертатись

Опіка та піклування може бути встановлена як за рішенням суду так і за рішенням органів опіки та піклування.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо:

  • встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;
  • забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;
  • надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;
  • подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

-Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.
-Присутність представника органів опіки та піклування на судових засіданнях є обов’язковою в разі, якщо розглядається справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають права дитини.

Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням органів опіки та піклування

Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених ч.1, 2 ст. 60 ЦКУ.

Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням суду

  • у разі визнання особи недієздатною (призначається опікун за поданням органу опіки та піклування) (ч.1 ст. 60 Цивільного кодексу України);
  • у разі обмеження цивільної дієздатності особи (призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування) (ч.2 ст. 60 Цивільного кодексу України);
  • над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування (призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч.3 ст. 60 Цивільного кодексу України);
  • над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування (призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування) (ч.4 ст. 60 Цивільного кодексу України).

Хто має право бути опікуном та піклувальником

  • Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦКУ і лише за її письмової згоди.
  • Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України).

Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.

Опікуном або піклувальником не може бути

Права та обов'язки опікуна та піклувальника

Опікун зобов'язаний:

  • дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
  • опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
  • вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
  • вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
  • вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
  • дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

Піклувальник зобов'язаний:

  • піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
  • піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
  • дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до ст. 32 та 37 ЦКУ. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
  • вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування

Опікун та піклувальник не має права без дозволу органу опіки та піклування:

  • відмовитися від майнових прав підопічного;
  • видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;
  • укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
  • укладати договори щодо іншого цінного майна.

Підстави звільнення від повноважень опікуна та піклувальника

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Підстави припинення опіки

  • у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
  • у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
  • у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Підстави припинення піклування

  • досягнення фізичною особою повноліття;
  • реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
  • надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
  • поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.