Розгляд судом справ про усиновлення

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Nataliia.shesternina.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Що таке усиновлення?

Відповідно до ст. 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 Сімейного кодексу України, а саме, усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (Детальніше).
Усиновлення – це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої, це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих так і з боку дитини.
Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (ст. 207 Сімейного кодексу України).

Куди звертатись?

Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання (ст. 310 Цивільного процесуального кодексу України).
Заявником може бути особа, яка бажає усиновити дитину, подання заяви про усиновлення дитини через представника не допускається(ч. 1 ст. 223 Сімейного кодексу України).
Перед тим, як звернутись до суду, особи, які бажають усиновити дитину, повинні дотриматись досить складної процедури, яка визначена Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”

Процесуальні особливості судового розгляду справи

Які документи необхідно подати до суду?

  • заява про усиновлення дитини. Вона повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини;
  • копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
  • медичний висновок про стан здоров'я заявника;
  • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
  • документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
  • інші документи, визначені законом (ч. 2 ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України).

До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім вже зазначених документів, додаються:

  1. дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади;
  2. висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами;
  3. дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави;
  4. зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім вже зазначених документів, додаються:

  1. згода законного представника дитини;
  2. згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.

Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у встановленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально (ч. 5 ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України).
Також обов'язковою є сплата судового збору, розмір якого по даній категорії справ встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”. Станом на 01 січня 2018 року становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підготовка справи до розгляду

Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.
Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:

  1. акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
  2. свідоцтво про народження дитини;
  3. медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
  4. у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.

Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.

Судовий розгляд справи

Дана категорія справ розглядається в порядку окремого провадження В судовому засіданні обов'язково мають бути присутні:

  • заявник;
  • орган опіки та піклування або представник уповноваженого органу виконавчої влади;
  • дитина, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення;
  • заінтересовані та інші особи, яких суд визнає за потрібне допитати.

У разі розгляду справи про усиновлення повнолітньої особи обов'язковою є участь заявника (заявників), усиновлюваної особи, заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати. Розгляд справи за відсутності заявника є підставою для скасування ухваленого рішення (п. 5 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”).
Заява (заяви) про усиновлення двох або більше дітей підлягає розгляду судом в одному провадженні, навіть якщо ці діти не є між собою братами або сестрами (п. 6 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”).
Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.
Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини (ст. 218 Сімейного кодексу України), якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи (ч. 4 ст. 313 Цивільного процесуального кодексу України).
Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:

  1. невідомі;
  2. визнані безвісно відсутніми;
  3. визнані недієздатними;
  4. позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;
  5. протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.

Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Рішення суду у справах щодо усиновлення

За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення (ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

  • стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
  • мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
  • мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
  • взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
  • особу дитини та стан її здоров'я;
  • ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити (ч. 1 ст. 224 Сімейного кодексу України).

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину (ч. 3 ст. 224 Сімейного кодексу України).
У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).
Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.
У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.
Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 1 ст. 225 Сімейного кодексу України, ч. 7 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України). Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади (ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України).