Приватизація землі членами фермерського господарства

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Загальні відомості

Набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Згідно статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Хто має право на приватизацію?

Стаття 13 Закону України “Про фермерське господарство” дозволяє членам фермерського господарства одержати безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок із раніше наданих їм у користування земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Дія цієї статті не поширюється на громадян, які раніше використали своє право на одержання безоплатно у власність земельної частки (паю) із земель колективної власності (п. п. 16, 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК України), чи в результаті приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств (ст. 25 ЗК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство" членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються членам ФГ

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах.

У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій" від 08.08.95 № 720/95, що визначив засади обчислення розмірів земельних часток (паїв), пай обчислюється не у фізичних, а в умовних (кадастрових) гектарах.

Куди звернутися?

Фермерське господарство на підставі рішення загальних зборів своїх членів звертається до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з клопотанням про приватизацію земель господарства.

Вимоги до клопотання

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (зразки клопотання (заяви)).

До клопотання додаються:

  • заяву громадянина — члена фермерського господарства про передачу йому у власність земельної ділянки із земель цього господарства;
  • копію документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
  • графічні матеріали, на яких за значено місце розташування зе мельної ділянки, визначене за проектом приватизації;
  • довідку про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай).

Увага! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України).

Строк розгляду клопотання

За результатами розгляду такого клопотання у місячний термін, територіальний орган Держгеокадастру надає дозвіл фермерському господарству на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в наданні дозволу.

Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються за угодою сторін.

Перелік документів до проекту землеустрою визначений статтею 50 Закону України "Про землеустрій". Більше інформації викладено в статті Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

До відома!

Відповідно до статті 22 Закону України "Про землеустрій", землеустрій здійснюється на підставі:

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою (у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

в) судових рішень.

Таким чином, підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути договір або судове рішення.

Погодження проекту землеустрою

Частина 8,9 статті 118 Земельного кодексу України передбачає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Важливо!!! Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 Земельного кодексу України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного провадження (частина 10 статті 118 Земельного кодексу України).

Реєстрація права власності на земельну ділянку

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Для отримання Витягу щодо права власності на земельну ділянку Вам необхідно звернутись в реєстраційну службу за місцезнаходженням земельної ділянки та подати наступний пакет документів:

  • оригінал рішення про затвердження проекту землеустрою;
  • оригінал витягу з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки;
  • копія паспорту;
  • копія ідентифікаційного номеру;
  • квитанції про оплату послуг реєстрації.

Увага! Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера є остаточним документом щодо права власності на земельну ділянку члена фермерського господарства.

Судова практика

Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства.

При цьому, статтею 13 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування. Саме такий висновок висловлено Верховним судом у постанові від 19.06.2018 року у справі №816/1920/17.

Див. також