Правила розміщення вигрібної ями (вигребу)
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Земельний кодекс України
- Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію"
- Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"
Загальна інформація
Вигрібна яма (вигріб) – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів (пункт 1.1 Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145 (далі - Державні санітарні норми).
Куди звернутися
Для отримання дозволу побудови вигрібної ями потрібно звернутися із заявою (зверненням) до органів місцевого самоврядування, у якому має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
На підставі такого звернення орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення, в якому зазначається сам факт надання такого дозволу заявнику за вказаною ним адресою. Рішення приймається в межах строків, встановлених Законом України "Про звернення громадян".
Увага! Відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406, зведення на земельній ділянці вигрібної ями не потребує отримання дозвільних документів на її будівництво та введення в експлуатацію.
Розміщення вигрібної ями (вигребу)
Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Тільки після цього можна планувати наступні роботи. Обране місце повинне бути оптимальним: чи не дуже близько і не дуже далеко від дому, бажано поза обжитої зони.
Основні вимоги до розміщення вигрібної ями (вигребу):
- повинна бути віддалена від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м;
- місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства;
- в умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м, а також слід враховувати напрямок схилу ділянки (пункт 2.22 розділу ІІ Державних санітарних норм);
- об’єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується (з практики: не глибше 3 метрів, враховуючи довжину шлангу асенізаторської машини);
- роботи по влаштуванню вигрібної ями (вигребу) виконуються відповідно до санітарних норм та правил;
- вигрібну яму (вигріб) виконують з водотривкого матеріалу, наземну її частину обладнати щільно прилягаючою кришкою.
При влаштуванні ями необхідно передбачити вільний доступ до неї асенізаційної машини. Перевагу краще віддавати кільцям заводського виробництва. Верхнє кільце має бути забезпечено кришкою і люком з пенополіпропілена. Це забезпечить герметичність вигрібної ями. Готові кільця зазвичай оснащені вентиляційними отворами.
Після закінчення будівельних робіт необхідно внести зміни в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку та провести благоустрій прилеглої до домоволодіння території.
Особливості
Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення.
Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.
Спори щодо розміщення вигрібної ями (вигребу)
При виникненні спору стосовно місця розміщення вигрібної ями громадянам необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів місцевого самоврядування, і лише при відмові компетентного органу або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом.
Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством, шляхом подання позовної заяви до суду.
Відповідно до статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок.
Відповідно до статті 104 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей. тварин, на повітря, земельні ділянки та інше. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.
Відповідно до статті 12 Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов'язані здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Судова практика
- Постанова Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №286/153/14-ц
- Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 серпня 2019 року у справі № 297/161/19
