Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Oleksandr.starchak.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Цивільний кодекс України
  2. Закон України "Про нотаріат"

Поняття спадкової трансмісії

Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто – перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Трансмітент — спадкодавець, який помер.

Трансмісари — особи, які успадковують замість трансмітента.

Перехід права на прийняття спадщини

Ст. 1276 ЦКУ визначає перехід права на прийняття спадщину: «… Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).»
Спадкову трансмісію не можна ототожнювати зі спадкуванням за правом представлення.

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Отже, якщо спадкоємець, закликаний до спадкування за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, але до закінчення шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, в цьому випадку належне йому (спадкоємцю) право на спадщину разом з іншими його правами і обов’язками переходить до його спадкоємців .

Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкової трансмісії видається за місцем відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця.

Особливості прийняття спадщини

Спадкова трансмісія має певні особливості.

По – перше, право на прийняття спадщини може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця, у той час як для прийняття решти спадкового майна встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з моменту смерті спадкодавця.

По-друге, якщо строк на прийняття права на спадщину пропущений, а строк на решту частки спадщини не пропущений, то спадкова частка, на яку поширюється спадкова трансмісія, повинна перейти до часток спадкоємців спадкодавця, який помер першим, або передається територіальній громаді.

По – третє, на цю частку можуть звернути свої вимоги кредитори того спадкодавця, який помер першим, у той час як залишок частки спадщини спадкоємця, який помер, не встигши прийняти спадщину, від вимог цих кредиторів вільний. На нього вимоги можуть звернути лише його кредитори.

Що ж стосується кредиторів останнього спадкодавця, то вони можуть звернути свої вимоги на цю частку лише після задоволення вимог кредиторів первісного спадкодавця.

Куди звернутися

Прийняття спадщини здійснюється шляхом подання заяви про це до державної нотаріальної контори. Згідно з ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої або недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Зразки заяв

Файл:Зразок заяви про видачу свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину.docx

Файл:Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини.docx

Файл:Зразок заяви про прийняття спадщини за законом.docx

Файл:Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом.docx

Судова практика

Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26 вересня  2018 року у справі № 539/2170/17 (заповіт баби на доньку не є перешкодою для спадкування майна онуком за правом представлення).