Оформлення права на спадщину в разі спадкування приватизованої квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Загальні поняття приватизації

Приватизація - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (стаття 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").

Відповідно до статті 12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Якщо сім’я вирішила приватизувати квартиру, а хтось з її членів, зареєстрований в ній, не бажає цього робити, то інші не зможуть перевести нерухомість в приватну власність без його згоди. В такому випадку, особа, яка не бажає брати участь в приватизації, має написати відмову, що засвідчується нотаріально. Після переведення квартири в приватну власність, особа, яка не брала участь в приватизації, не має тут своєї частки, але за нею залишається право користування квартирою і зареєстроване місце проживання.

Загальні питання спадкування приватизованої квартири

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У заповіті може бути вказана кожна особа, на розсуд спадкодавця. Наприклад, чоловік може розраховувати на спадщину частки в приватизованій квартирі після смерті дружини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (далі - постанова) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами статті 29, частини другої статті 1221 ЦК.
Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними відповідно до статей 370, 372 ЦК. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а також для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Відповідно до статті 1261 ЦК проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу.

Право на приватизовану квартиру у разі смерті власника

Питання про спадкування не постає, якщо особа залишила заповіт або якщо є лише один спадкоємець. Інший спосіб набути спадщину – за законом. Наприклад, у разі смерті батьків їх приватизована квартира повинна перейти в спадщину до дітей.
Також на майно можуть претендувати:

  • батьки померлого, які знаходяться в пенсійному віці або мають ступінь інвалідності;
  • колишній чоловік або дружина, що перебувають на утриманні померлого.

Майно розподіляється між законними спадкоємцями в порядку їх спорідненості в рівних частинах. Якщо є спадкоємці першої черги, всі решта право на майно спадкодавця не мають. У разі якщо договір про приватизацію був складений не на одну особу, а на групу людей, тоді спадкоємцю дістанеться тільки частка в приватизованій квартирі після смерті родича.
Відповідно до пункту 12 постанови та астини другої статті 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними відповідно до статей 370, 372 ЦК. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У випадку коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири. У випадку виникнення спору, як і з будь-яких питань, спадкоємці можуть звернутися до суду.

Оформлення свідоцтва про право на спадщину

При оформленні свідоцтва про право на спадщину нотаріусу необхідно надати заяву від усіх членів сім’ї з указівкою – у яких частках ця квартира була приватизована.

Наприклад: сім’я з чотирьох чоловік приватизувала квартиру. Отже, якщо квартира приватизована в рівних частках, то кожному члену сім’ї належить і частина цієї квартири. Якщо відкрилася спадщина після смерті одного з членів цієї сім’ї, то успадковуватися буде частина, що належала йому. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус, у випадках, коли із правовстановлюючого документа вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, необхідно з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив, і який може мати право на ½ частку в спільному майні подружжя (пункт 8.5 розділу 2 Методичних рекомендацій).
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Одержання частки у спільному майні є правом того із подружжя, хто є живим. Той із подружжя, хто є живим, має право подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Така заява подається нотаріусу у письмовій формі як особисто, так і через представника, якщо останньому надано такі повноваження. Не має права відмовитись від своєї частки у спільному майні той із подружжя, який пережив, на користь інших спадкоємців, оскільки його частка не входить до складу спадкового майна (пункт 3 розділу 4 Методичних рекомендацій).
Згідно з частиною другою статті 1296 ЦК якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. У разі відсутності спору між спадкоємцями і за наявності презумпції рівності часток у спільній власності, звернення до суду може завершитися лише підтвердженням рівності часток усіх співвласників, у тому числі померлого. В разі, коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири. У випадку виникнення спору, як і з будь-яких питань, спадкоємці можуть звернутися до суду. Нотаріус примушувати до цього не вправі.

Прийняття спадщини в умовах воєнного часу

У зв’язку із введенням на території України воєнного стану та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється та не враховується у встановлені законодавством 6 місяців на прийняття спадщини. Тобто, спадкоємець може прийняти спадщину протягом дії воєнного стану, незалежно від його тривалості, та додатково, після його відміни, у строк, що залишався станом на 24 лютого 2022 року із встановлених 6 місяців.

Крім того, 19 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату», яким зокрема внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна).

Тобто під час дії воєнного стану можливо прийняти спадщину, перебуваючи в своєму населеному пункті, скориставшись послугами місцевого нотаріуса. Якщо ж інші спадкоємці вже встигли подати заяву про прийняття спадщини в іншій місцевості – можна засвідчити заяву про прийняття спадщини в будь-якого нотаріуса за своїм поточним місцем проживання та надіслати її до нотаріуса, у якого заведено спадкову справу.

Також, в умовах дії воєнного стану:

  • за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня поновлення такого доступу;
  • спадкова справа реєструється у Спадковому реєстрі лише після перевірки відомостей реєстру на наявність раніше заведеної спадкової справи;
  • якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.
  • забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до його реєстрації у Спадковому реєстрі;
  • в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру реєстрація відомостей про заповіти, зміни до них, скасування заповітів, заведені спадкові справи, спадкові договори, зміни до них, розірвання спадкових договорів, видані свідоцтва про право на спадщину та їх дублікати проводиться протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Судова практика

Корисні посилання

Див. також