Відмінності між версіями «Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Останній абзац приведено у відповідність до п.3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».)
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база: ==  
== Нормативна база: ==  


* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.1998]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України № 1798-XII від 06.11.1991 року]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
== Загальні відомості ==
== Загальні відомості ==


Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на Державну виконавчу службу та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.  
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на [https://minjust.gov.ua/ddvs органи державної виконавчої служби] та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.  


Перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню виконавчою службою, перелічено в ст.3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»].
Перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню виконавчою службою, перелічено в статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження]" (далі - Закон).


Підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
== Звернення з виконавчим документом ==
#  виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону], на підставі виконавчого документа.
#  судові накази;
#  ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчі написів нотаріусів;
#  посвідченя комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
#  постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
#  постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
#  рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
#  рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
#  рішення (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.


Виконавчий документ є документом строковим, тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
'''Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:'''
# виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Виконавчі документи можуть подаватися до виконання у відділу ДВС за заявою стягувача, зазначеним у виконавчому документі або його представником, прокурором у випадку представництва інтересів громадянина чи держави в суді, судом та іншими передбачених законом випадках.  
# судові накази;
# ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчі написів нотаріусів;
# посвідченя комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішення (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
'''Виконавчі документи можуть подаватися до виконання у органів державної виконавчої служби''':
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.


Якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
== Строки для пред’явлення виконавчих документів ==


У разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Виконавчий документ є документом '''строковим''', тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.


Згідно ст. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]  Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:
У виконавчому документі повинно бути зазначено серед інших строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.


# Рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
Статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Законом] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
# Пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# Боржника визнано банкрутом;
# Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# Юридичну особу - боржника припинено;
# Виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
# Виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
# Стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
# Виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
# Виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.


У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
# посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
# інші виконавчі документи - протягом трьох років.


При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.
Зазначені вище строки встановлюються для:


Державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі виконавчого документа.
* виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття;
* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, -  протягом усього періоду, на який присуджені платежі.


== Строки для пред’явлення виконавчих документів ==
=== Переривання строку ===


У виконавчому документі повинно бути зазначено серед інших строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:


Законом України «Про виконавче провадження» встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
* пред'явленням виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення..


# Посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
# Інші виконавчі документи - протягом 3-х років.


Зазначені вище строки встановлюються для:
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
 
* Виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття;
* Виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення. Інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними законної сили, якщо інше не передбачено законом.;
* Інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
 
Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
 
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.


== Переривання строків ==
=== Пропущення строку ===


Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:


* пред'явленням виконавчого документа до виконання;
→ орган державної виконавчої влади/приватний виконавець [[Повернення виконавчого документу стягувачу|повертає  виконавчий документ]] стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення (частина четверта статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]);
* наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.


Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
→ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.


У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Так, частиною сьомою статті 327 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4079 Господарського процесуального кодексу України] у разі вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд вносить відповідну ухвалу до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного державного реєстру виконавчих документів] '''не пізніше двох днів''' з дня її постановлення у встановленому порядку.


== Пропущення строку ==
Статтею 376 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.  Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку '''в десятиденний строк''' у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.


У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:<br />
<span style="color:#008B45">Див. додатково</span> "[[Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання]]".
# Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
# Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.


Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.
== Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу ==
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання '''протягом трьох робочих днів''' з дня його пред’явлення, якщо:


Отже, гарантією захисту прав сторін є обов'язок державного виконавця здійснювати контроль за правильним і своєчасним пред’явленням виконавчих документів до примусового виконання. Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику). – викласти так : Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов’язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
# рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
# пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# боржника визнано банкрутом;
# Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# юридичну особу - боржника припинено;
# виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
# виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
# виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
# виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (частина четверта стаття 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]) .


Відповідно до ст. 119 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України] у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.
Повернення виконавчого документа стягувачу з вищенаведених підстав, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом трьох років (посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, – протягом трьох місяців).


Також слід додати, що поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання, який виданий адміністративним судом, передбачено ст. 376 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України]. Відповідно до зазначеної статті (стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в загальному порядку) – викласти так:  Стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
15.05.2019 р. №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Справа№3-368/2018(5259/18]) скасував норму про сплату авансового внеска для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»] від 2 червня 2016 року №1404-VII.


== Див. також ==
* [[Відкриття виконавчого провадження]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Суди]]

Версія за 07:30, 4 червня 2021

Нормативна база:

Загальні відомості

Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.

Перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню виконавчою службою, перелічено в статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Звернення з виконавчим документом

Державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 Закону, на підставі виконавчого документа.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

  1. виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
  2. судові накази;
  3. ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
  4. виконавчі написів нотаріусів;
  5. посвідченя комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
  6. постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
  7. постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
  8. рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
  9. рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
  10. рішення (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Виконавчі документи можуть подаватися до виконання у органів державної виконавчої служби:

  • за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
  • за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
  • якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
  • якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
  • у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Строки для пред’явлення виконавчих документів

Виконавчий документ є документом строковим, тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

У виконавчому документі повинно бути зазначено серед інших строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 12 Законом встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:

  1. посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
  2. інші виконавчі документи - протягом трьох років.

Зазначені вище строки встановлюються для:

  • виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття;
  • виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, - протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Переривання строку

Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

  • пред'явленням виконавчого документа до виконання;
  • надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення..

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (стаття 12 Закону).

Пропущення строку

У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:

→ орган державної виконавчої влади/приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення (частина четверта статті 4 Закону);

→ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, частиною сьомою статті 327 Господарського процесуального кодексу України у разі вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у встановленому порядку.

Статтею 376 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Див. додатково "Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання".

Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:

  1. рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
  2. пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
  3. боржника визнано банкрутом;
  4. Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
  5. юридичну особу - боржника припинено;
  6. виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
  7. виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
  8. виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
  9. виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (частина четверта стаття 4 Закону) .

Повернення виконавчого документа стягувачу з вищенаведених підстав, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом трьох років (посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, – протягом трьох місяців).

15.05.2019 р. №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України (Справа№3-368/2018(5259/18) скасував норму про сплату авансового внеска для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VII.

Див. також