Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 27 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база: ==  
== Нормативна база ==  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] (СК України)
* Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* Цивільний кодекс України
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5]


== Загальна інформація. ==
== Загальні положення ==
<u>За шлюбним договором:</u>


Інститут шлюбного договору, який вже дуже давно існував і успішно застосовувався в країнах західної Європи та США, з’явився в нашому законодавстві більш ніж 10 років тому, коли 23 червня 1992 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім’ю України», згідно з яким Кодекс було доповнено статтею 27’, яка передбачила можливість укладання шлюбного контракту між особами, які вступають у шлюб.
# регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки;
Сімейний кодекс України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, питанню шлюбного договору приділяє значно більше уваги, ніж Кодекс про шлюб та сім’ю України, в якому питанню шлюбного контракту було присвячено лише одну статтю. Порядок укладання шлюбних контрактів був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1993 р. №457, яка зі вступом в дію Сімейного кодексу втратила чинність. Новий Кодекс присвятив питанню порядку укладення, змісту та форми договору цілу главу, яка визначає окремий порядок визначення у шлюбному договорі правового режиму майна подружжя, користування житлом, а також права на утримання, про що буде сказано нижче.
# можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків;
Шлюбний договір - це, перш за все, угода про вирішення спірних питань життя сім’ї, укладена між особами які вступають у шлюб, або подружжям.
# не може регулюватися особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
Сімейним кодексом України передбачено, що шлюбним договором регулюються лише майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
# не може зменшуватися обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (стаття 93 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).


== Порядок укладення шлюбного договору. ==
Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5], визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків.
Шлюбний договір може укладатися тільки між особами, які вже перебувають у зареєстрованому шлюбі (на підтвердження чого нотаріусу подається свідоцтво про реєстрацію шлюбу) або між особами, які вже подали заяву про реєстрацію шлюбу (на підтвердження цього нотаріусу подається довідка з органу реєстрації цивільного стану з інформацією про призначення реєстрації шлюбу на відповідну дату). Відповідно до положень ст. 95 Сімейного кодексу України якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення. Разом з тим, з моменту розірвання шлюбу особи встрачають право на укладення шлюбного договору.
 
Не дивлячись на те, що шлюбний договір може бути укладений тільки між подружжям або особами, що подали заяву про реєстрацію шлюбу, закон надає право чоловіку та дружині визначити в договорі строк дії окремих його норм і у випадку розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 96 Сімейного кодексу України).
'''Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]]'''.
Пункт 127 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім’ї, яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов’язки як батьків. Згідно з п. 129 цієї ж Інструкції шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
 
Таким чином, шлюбний договір покликаний врегулювати виключно майнові відносини сім’ї і не може стосуватися особистих відносин подружжя. Разом з тим, шлюбний договір не є договором відчуження, тому не може передбачати передачу у власність одному з подружжя майна.
'''Увага!''' Згідно з частиною першою статті 220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є <u>нікчемним</u>.
 
Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
[[Файл:Шлюбний договір.jpg|міні]]
 
'''Сторони у шлюбному договорі можуть визначати''':
* правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
* правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
* порядок користування житлом;
* права на утримання.
Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.
 
Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.
=== Мета укладення шлюбного договору ===
Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:
* одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
* є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
* самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
* бажають документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.
== Порядок укладення шлюбного договору ==
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
 
На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом (стаття 92 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).  
 
Відповідно до положень статті 95 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності <u>у день реєстрації шлюбу.</u> 
 
Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності <u>у день його нотаріального посвідчення</u>. 
 
=== Строк дії шлюбного договору ===
У шлюбному договорі може бути  встановлено  загальний  строк  його  дії,  а також  строки  тривалості  окремих прав  та  обов’язків. Ця  норма  є   диспозитивною. Тому в договорі зазначені строки можуть і не передбачатися. Якщо у цьому  документі  не  передбачений  загальний  строк  його  дії  він  діє  до  відмови  подружжя від  цього  договору  або до  його розірвання.  Подружжя  може  продовжити  термін  дії  шлюбного  договору.
Шлюбний договір може включати в себе наступні умови:
=== Умови шлюбного договору: ===
* визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
* непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
* будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
* порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
* про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
* про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
* можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
[https://ldn.org.ua/useful-material/slubnij-dogovir/ <u>Зразок шлюбного договору</u>]


* визнання майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі, таким, що вважатиметься їх спільною частковою власністю або приватною власністю кожного з них (того з подружжя, на чиє ім’я таке майно було придбано);
'''Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем'''
* визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї, а також встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу (зокрема, подружжя може вважати це майно спільною власністю або особистою власністю кожного з них);
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* встановлення порядку користування майном, в тому числі порядок користування житлом, що належить одному з подружжю, іншим з подружжя, а також порядок вселення і виселення з житла;
* домовленість про проживання в житловому приміщенні, що належить на праві особистої власності одному з подружжя або є їх спільною власністю, їхніх родичів;
* надання утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
* будь-які інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).


Згідно з положеннями ст. 94 Сімейного кодексу України шлюбний договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується. Крім того, зміни та доповнення до шлюбного договору також підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Відповідно до ст. 101 Сімейного кодексу України одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.  
З урахуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закону України «Про міжнародне приватне право»], першочерговим завданням подружжя має бути вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Дана умова оформлюється шляхом укладення окремої угоди або зазначається безпосередньо в шлюбному контракті.


===Зміна умов шлюбного договору ===
Одностороння зміна умов шлюбного договору <u>не допускається</u>.


== Порядок розірвання шлюбного договору. ==
Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчується]].'''


Розірвання шлюбного договору можливе через наявність різноманітних суб'єктивних та об'єктивних підстав. До першої групи підстав слід віднести, наприклад, каліцтво, важку хворобу одного із подружжя, яка унеможливлює вчинення ним дій особистого характеру. До об'єктивних підстав відносять, зокрема, смерть двох або одного із подружжя, знищення майна, яке давало дохід.
На вимогу одного з подружжя шлюбний договір '''за рішенням суду''' може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення (стаття 100 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).
При розгляді справи суд буде керуватися положеннями ст. ст. 651 - 654 ЦК України, в яких вказано порядок і підстави розірвання договору. Так, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, шлюбний договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення шлюбного договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, за наявності одночасно таких умов:
# в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
# зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
# виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
# із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання шлюбного договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору (ст. 652 ЦК України).
Оскільки для укладення шлюбного договору закон передбачає письмову форму і нотаріальне посвідчення (ст. 94 СК України), то і розірвання цього договору матиме правове значення лише при дотриманні сторонами вказаної форми.
При розірванні шлюбного договору судом зобов'язання сторін припиняються з моменту вступу в законну силу рішення суду.
Дія шлюбного договору припиняється з моменту припинення шлюбу.  


== Визнання недійсним шлюбного договору. ==
=== Відмова від шлюбного договору та його розірвання ===
Одностороння відмова від шлюбного договору <u>не допускається</u> (стаття 101 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).


Відповідно до ст.103 СК України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України. Хоча в СК України йдеться лише про ті підстави недійсності правочинів, які встановлені ЦК, обмежитися цим не можна, бо Сімейний кодекс України містить цілу низку власних умов, порушення яких без сумніву слугуватиме підставою визнання шлюбного договору недійсним.
За <u>спільною згодою</u> одружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:


'''На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.'''
== Визнання недійсним шлюбного договору ==
Відповідно до статті 103 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним '''за рішенням суду''' з підстав, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].
===Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:===
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені СК України;
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України];
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# укладення договору під впливом обману, насильства;
# укладення договору під впливом [[Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману|обману]], насильства;
# помилка однієї зі сторін договору;
# помилка однієї зі сторін договору;
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.


Треба зазначити, що визнання шлюбного договору недійсним не впливає на долю шлюбу: він продовжує своє існування незалежно від цього. І навпаки, визнання шлюбу недійсним тягне за собою недійсність шлюбного договору. Це свідчить про залежність шлюбного договору від шлюбу та певну підпорядкованість першого другому.
=== Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним ===
{| class="wikitable"
!'''Позиція  суду'''
!'''Рішення  суду'''
|-
| colspan="2" |                                                                    '''''Надзвичайно  невигідне матеріальне становище у шлюбному договорі'''''
|-
|Категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище" має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/42576431?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі у № 6-230цс14]
|-
|Умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя є такими, що ставлять іншого з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Повне та беззастережне скасування у певних відносинах презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, є можливим виключно за умови, якщо це не призводитиме до виникнення ситуації, коли одному із подружжя передбачається передання в особисту власність фактично усього майна, набутого ними спільно за час шлюбу.  Верховний Суд виходить із того, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна певним чином, відмінним від визначеного законодавством, а не запроваджувати дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/96706705 Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18]
|-
|Подружжя не вправі у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов'язками кожного із подружжя.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/93631011 Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 201/4255/16-ц]
|-
|За домовленістю сторін шлюбного договору правовий режим майна, набутого під час шлюбу, після укладання шлюбного договору може бути змінений із режиму спільності на режим роздільності.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104258375 Постанова Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 755/5802/20]
|-
| colspan="2" |                                                                          '''''Присутність сторін при укладенні шлюбного договору'''''
|-
|Шлюбний договір не може укладатись за [[Договір доручення|дорученням]], оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише тією особою, яку він представляє.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17]
|-
| colspan="2" |                                                                              '''''Щодо визнання шлюбного договору недійсним'''''
|-
|Критерієм правозгідності (правомірності)  шлюбного договору є, по-перше, відсутність суперечностей між його змістом та вимогами закону, тобто відповідність договору імперативним нормам та, по-друге, дотримання моральних засад суспільства. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті  відносин між сторонами.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72073900 Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц]'''
 
[https://verdictum.ligazakon.net/document/73304482 Постанова Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 752/22220/16-ц]
|-
|Підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним  -  це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:
 
''1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним  засадам суспільства.''
 
Хоча принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;
 
''2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.''
 
Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;
 
''3) шлюбний  договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.''
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/72073900?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_campaign=Verdictum_text&utm_content=jl01 Постанова Верховного Суду від  30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15‑ц]
 
[https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 Постанова Верховного Суду від  26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18]
|-
|Шлюбний договір не може укладатися і використовуватися з метою уникнення сплати боргу або  виконання судового рішення.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517071 Постанова  Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 711/10 526/16-ц]
 
[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_18_05_2020_roku_u_spravi_175_1274_15/ Постанова  Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 175/1274/15]
 
[https://protocol.ua/ua/postanova_ktss_vp_vid_10_06_2020_roku_u_spravi_569_16888_17/ Постанова  Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 569/16888/17]
|-
|Позовна давність до вимог про визнання шлюбного договору недійсним не застосовується.
|[https://verdictum.ligazakon.net/document/85174248?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03 Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі  № 757/10715/17-ц]
|}
 
== Див. також ==
 
* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
* [[Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі]]
* [[Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою]]
 
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне право]]

Поточна версія на 07:53, 20 квітня 2023

Нормативна база

Загальні положення

За шлюбним договором:

  1. регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки;
  2. можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків;
  3. не може регулюватися особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;
  4. не може зменшуватися обсягу прав дитини, які встановлені СК України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
  5. не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації (стаття 93 СК України).

Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5, визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків.

Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується.

Увага! Згідно з частиною першою статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.

Шлюбний договір.jpg

Сторони у шлюбному договорі можуть визначати:

  • правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
  • правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • порядок користування житлом;
  • права на утримання.

Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.

Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

Мета укладення шлюбного договору

Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:

  • одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
  • є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
  • самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
  • бажають документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.

Порядок укладення шлюбного договору

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом (стаття 92 СК України).

Відповідно до положень статті 95 СК України якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.

Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

Строк дії шлюбного договору

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків. Ця норма є диспозитивною. Тому в договорі зазначені строки можуть і не передбачатися. Якщо у цьому документі не передбачений загальний строк його дії він діє до відмови подружжя від цього договору або до його розірвання. Подружжя може продовжити термін дії шлюбного договору.

Умови шлюбного договору:

  • визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
  • непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 СК України і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
  • визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
  • використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
  • будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
  • порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
  • про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
  • про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
  • можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.

Зразок шлюбного договору

Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем

З урахуванням норм Закону України «Про міжнародне приватне право», першочерговим завданням подружжя має бути вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Дана умова оформлюється шляхом укладення окремої угоди або зазначається безпосередньо в шлюбному контракті.

Зміна умов шлюбного договору

Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення (стаття 100 СК України).

Відмова від шлюбного договору та його розірвання

Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається (стаття 101 СК України).

За спільною згодою одружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Визнання недійсним шлюбного договору

Відповідно до статті 103 СК України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:

  1. порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
  2. неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
  3. зменшення обсягу прав дитини, які встановлені СК України;
  4. включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
  5. укладення договору під впливом обману, насильства;
  6. помилка однієї зі сторін договору;
  7. порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним

Позиція суду Рішення суду
Надзвичайно невигідне матеріальне становище у шлюбному договорі
Категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище" має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Постанова Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі у № 6-230цс14
Умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя є такими, що ставлять іншого з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18
Повне та беззастережне скасування у певних відносинах презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, є можливим виключно за умови, якщо це не призводитиме до виникнення ситуації, коли одному із подружжя передбачається передання в особисту власність фактично усього майна, набутого ними спільно за час шлюбу. Верховний Суд виходить із того, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна певним чином, відмінним від визначеного законодавством, а не запроваджувати дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному із подружжя. Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18
Подружжя не вправі у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов'язками кожного із подружжя. Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 201/4255/16-ц
За домовленістю сторін шлюбного договору правовий режим майна, набутого під час шлюбу, після укладання шлюбного договору може бути змінений із режиму спільності на режим роздільності. Постанова Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 755/5802/20
Присутність сторін при укладенні шлюбного договору
Шлюбний договір не може укладатись за дорученням, оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише тією особою, яку він представляє. Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17
Щодо визнання шлюбного договору недійсним
Критерієм правозгідності (правомірності) шлюбного договору є, по-перше, відсутність суперечностей між його змістом та вимогами закону, тобто відповідність договору імперативним нормам та, по-друге, дотримання моральних засад суспільства. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами. Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц

Постанова Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 752/22220/16-ц

Підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним  - це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства.

Хоча принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;

2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;

3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15‑ц

Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18

Шлюбний договір не може укладатися і використовуватися з метою уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 711/10 526/16-ц

Постанова Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 175/1274/15

Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 569/16888/17

Позовна давність до вимог про визнання шлюбного договору недійсним не застосовується. Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17-ц

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_укладення_та_розірвання_шлюбного_договору._Визнання_недійсним_шлюбного_договору&oldid=42604