Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК)
• лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»
• Рішення Конституційного Суду України від 17.06.2020 № 4-р(II)/2020 у справі за конституційною скаргою Плескача В. Ю. щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокурора

На стадії досудового провадження можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (статті 303 Кримінального процесуального кодексу України):
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Відповідно до вимог частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України бездіяльність слідчого, дізнавача прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

Згідно зі статтею 169 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора, бездіяльність може полягати у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення майна.

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

Слід зазначити про наявність зв'язку між обов'язком слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити визначені Кримінального процесуального кодексу України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Рішення, дії чи бездіяльність, перелік яких визначено у частині першій статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання. Водночас рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які не визначені у частині першій статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання.

Як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише такі рішення:

1. рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
2. рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

Порядок подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (стаття 304 Кримінального процесуального кодексу України). При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим, дізнавачем або прокурором відповідної дії.

Згідно зі статтею 116 Кримінального процесуального кодексу України, строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку.
Слідчий суддя, суд за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Після надходження скарги суд, слідчий суддя може прийняти одне з таких рішень:

1. про відкриття провадження;
2. про повернення скарги (якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (10 днів), і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення);
3. про відмову у відкритті провадження (якщо скарга, подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, не підлягає оскарженню).

Про прийняте рішення суд, слідчий суддя виносить ухвалу. У випадках повернення скарги та відмови у відкритті провадження копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Крім того, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінального процесуального кодексу України. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 Кримінального процесуального кодексу України. Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя відкриває провадження та постановляє ухвалу про призначення скарги до розгляду. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до частини другої статті 306 КПК скарга має бути розглянута не пізніше 72 годин з моменту її надходження до суду, крім скарги на рішення про закриття кримінального провадження (5-денний строк).
Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, дізнавача чи прокурора.
Водночас відповідно до зазначеної норми слідчий, дізнавач чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. Так, слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою, у випадках, якщо оскаржується:

1. бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 Кримінального процесуального кодексу України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк;
2. рішення слідчого, дізнавача чи прокурора про зупинення досудового розслідування;
3. рішення прокурора, слідчого чи дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
4. рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

Відповідно до частини другої статті 305 Кримінального процесуального кодексу України прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Самостійне скасування зазначеними особами рішення повинно відбуватись таким же чином, яким його було ухвалено (наприклад, постанова скасовується постановою). Підтвердженням реагування на протиправну бездіяльність є вчинення відповідних дій або винесення рішення, яке слідчий чи прокурор не вчинили або не ухвалили, але зобов'язані були це зробити.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Наслідки неприбуття сторін для участі у розгляді скарги встановлено у статтями 323-327 Кримінального процесуального кодексу України:

1. для обвинуваченого: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходи до забезпечення його прибуття до суду; має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11, 12 Кримінального процесуального кодексу України;
2. для прокурора і захисника: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходів до прибуття їх до суду; якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, які уповноважені притягнути їх до дисциплінарної відповідальності; у разі неможливості подальшої участі прокурора або захисника, головуючий пропонує обвинуваченому замінити захисника, а прокурора замінює самостійно;
3. для потерпілого: суд може прийняти рішення про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду; суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених глава 12 Кримінального процесуального кодексу України;
4. для цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників: суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених статтею 326 Кримінального процесуального кодексу України;
5. для свідка, спеціаліста, перекладача та експерта: суд після допиту присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття; суд має право постановити ухвалу про привід свідка і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11, 12 Кримінального процесуального кодексу України.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого,дізнавача чи прокурора постановляється ухвала слідчого судді (стаття 307 Кримінального процесуального кодексу України):

1. про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
2. про скасування повідомлення про підозру;
3. про зобов'язання припинити дію;
4. про зобов'язання вчинити певну дію;
5. відмову у задоволенні скарги (якщо підстави для задоволення скарги відсутні).

Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог статті 372 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Водночас положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 17.06.2020 № 4-р(II)/2020.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 304 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді про повернення скарги або відмову у відкритті провадження також може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала слідчого судді з цих питань може бути оскаржена протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.