Участь перекладача в кримінальному провадженні

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Загальні положення

Перекладач у кримінальному провадженні - це особа, здійснює переклад з мови, якою провадиться судочинство на мову особи, котра не володіє мовою судочинства та навпаки.

До цього статусу також належать особи, які проводять переклад жестовою мовою (сурдоперекладачі). На залучення перекладача (сурдоперекладача) мають право: підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок та інші учасники процесу.

Статтею 68 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що у разі якщо підозрюваний, обвинувачений не володіє мовою, якою ведеться судочинство, то органом досудового розслідування чи суду обов'язково залучається перекладач та захисник.

Докази, які отримані під час проведення слідчих та процесуальних дії з особою, яка не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження можуть визнаватися недопустимими.

Статус перекладача в кримінальному процесі має також особа, запрошена до участі в справі для роз'яснення знаків німого чи глухого. Сурдопереклад - це переклад особою, яка має навички сурдоперекладу, усної мови через жестову мову (прямий переклад) для глухих учасників кримінального провадження. Крім того, вона має вміти здійснювати зворотний переклад жестової мови глухих на усну мову (зворотний переклад).

Відповідно до статті 7 КПК України мова, якою здійснюється кримінальне провадження, є однією із загальних засад, яким повинні відповідати його зміст і форма.

Обов’язок слідчого судді, суду, прокурора, слідчого забезпечити право користуватись послугами перекладача передбачений частиною третьою статті 29 КПК України. Вони забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись за потреби послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК України.

Право на перекладача, зокрема, мають підозрюваний, обвинувачений (пункт 18 частини третьої статті 42 КПК України), потерпілий (пункт 9 частини першої статті 56 КПК України), свідок (пункт 4 частини першої статті 66 КПК України), особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (частина друга статті 581 КПК України) тощо.

Порушення права підозрюваного, обвинуваченого на надання йому компетентного перекладача є істотним порушенням кримінального процесуального закону і тягне за собою визнання доказів недопустимими через порушення права особи на захист.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті 3 КПК України перекладач є учасником кримінального провадження і може брати в ньому участь як на стадії досудового розслідування (досудове слідство та дізнання), так і на стадії судового провадження.

Права перекладача:

  1. ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
  2. знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
  3. одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;
  4. заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом (частина друга статті 68 КПК України).

Обов'язки перекладача:

  1. прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
  2. заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом
  3. здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
  4. не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків (частина третя статті 68 КПК України).

Відповідальність перекладача:

  • кримінальна:

◇ за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - стаття 385 Кримінального кодексу України (КК України);

◇ за завідомо неправильний переклад - стаття 384 КК України;

◇ за розголошення даних досудового слідства чи дізнання - стаття 387 КК України;

  • адміністративна (за неповагу до суду, що полягала в злісному ухиленні від явки до суду чи в непідкоренні розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення ним будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил; за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства чи дізнання).

Залучення перекладача до кримінального провадження

Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки (частина четверта статті 68 КПК України).

Залучення перекладача на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі постанови слідчого чи прокурора або ухвали слідчого судді, а на стадії судового провадження на підставі ухвали суду.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом (частина п'ята статті 68 КПК України).

Перекладач залучається до участі в кримінальному провадженні для здійснення як усного перекладу усних пояснень, показань, клопотань, заперечень, зауважень тощо, так і письмових документів, з якими учасники кримінального провадження ознайомлюються під час проведення конкретних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, при ознайомленні учасників з матеріалами досудового розслідування до його завершення (стаття 221 КПК України), при відкритті матеріалів іншій стороні (стаття 290 КПК України), при ознайомленні учасників судового провадження з матеріалами кримінального провадження після призначення справи до судового розгляду (стаття 317 КПК України), а також для здійснення письмового перекладу процесуальних документів, копії яких за законом обов'язково вручаються учасникам кримінального провадження, зокрема, повідомлення про підозру (стаття 278 КПК України), копії постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження (частина шоста статті 284 КПК України), копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (стаття 293 КПК України) тощо.

Правовий статус, роль перекладача у досудовому розслідуванні та судовому провадженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 29, 42, 56, 66, 79, 80, 83, 122, 126, 224, 327, 376, 517, 567, 581, 584 КПК України.

Про порядок виклику перекладача слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом та наслідки неявки його без поважних причин передбачено статтями 133 - 139 КПК України.

Згідно з частиною другою статті 327 КПК України прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом) забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки перекладача шляхом здійснення судового виклику.

Судова практика

У справах "Брозісек проти Італії" (Brozicek v. Italy); "Таба проти Франції" (Tabai v.France) Європейський суд з прав людини вказував, - якщо встановлено, що обвинувачений має недостатнє знання мови, на якій надається інформація, органи влади зобов'язані надати йому переклад. У справі "Х. проти Австрії" (X. v. Austria) – «обвинувачений не має права на повний переклад матеріалів справи».

У справі "Luedicke, Belkacem і Koç проти Німеччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що витрати, спричинені перекладом обвинувальних матеріалів, мають покладатись на державу, відповідно до статті 6 § 3 e), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на безкоштовну допомогу перекладача.