Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 23:11, 19 грудня 2023, створена Tetiana.shtyk (обговорення | внесок) (→‎Див. також)

(різн.) ← Попередня версія | Затверджена версія (різн.) | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Вищезазначене не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом (підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)

Громадяни  набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування громадянам України можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом України (стаття 40 Земельного кодексу України).

Пунктом «г» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в таких розмірах:

  • у селах - не більше 0,25 гектара;
  • в селищах - не більше 0,15 гектара;
  • в містах - не більше 0,10 гектара.
ВАЖЛИВО! Передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) провадиться  безоплатно один раз.

Порядок звернення за отриманням земельної ділянки

Для того, щоб отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються:

  • графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
  • копія документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
  • викопіювання із затвердженого генерального плану населеного пункту або детального плану території (є загальнодоступним та надається відповідною місцевою радою на запит заінтересованих осіб);
  • документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності).

Детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (стаття 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Дані про вільну земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку можна отримати в уповноважених органах з питань містобудування та архітектури і центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру), забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову (частина 5 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Орган місцевого самоврядування  розглядає вище зазначене клопотання у місячний строк і дає дозвіл (рішення) на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради. На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмову

Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:

  • законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
  • генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
  • схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
  • проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі відмови органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Слід зазначити, що якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган місцевого самоврядування не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також заявник має право звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, а саме, розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розробка документації із землеустрою

Після отримання рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно звернутися до розробника документації та замовити розроблення документації із землеустрою.

Хто може бути розробником документації із землеустрою

Розробники документації із землеустрою - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Положеннями статті 66 Закону України «Про землеустрій» визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до частини 8 статті 68 Закону України «Про землеустрій», складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою відповідно до вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про землеустрій», необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Слід зазначити, що взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором, де зазначаються: вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою і т.д.

Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (стаття 28 Закону України «Про землеустрій»).

Документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:

  • у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
  • в електронній формі - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Розробники документації після проведення робіт видають замовнику документацію із землеустрою щодо формування земельних ділянок та можуть від імені замовника подавати  документацію із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, якщо інше не встановлено договором (стаття 26 Закону України «Про землеустрій»).

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

  • заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
  • документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Державний кадастровий реєстратор протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

  • перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
  • за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки (стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Затвердження документації із землеустрою

З метою затвердження технічної документації із землеустрою необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на її розробку, з клопотанням про затвердження такої документації.

До клопотання додаються:

  • технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
  • витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Дане клопотання розглядається у двотижневий строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В результаті розгляду приймається рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у її затвердженні.

У разі відмови органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина 11 статті 118 Земельного кодексу України).

Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Після отримання рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність необхідно звернутися до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора прав на нерухоме майно  Центру надання адміністративних послуг, нотаріуса) з метою отримання Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку заявник подає:

  • рішення про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки;
  • витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
  • документ, що посвідчує особу (паспорт, ідентифікаційний код);
  • документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав;
  • документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у випадку його наявності).

Станом на сьогоднішній день адміністративний збір стягується у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень, якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.У 2023 році розмір адміністративного збору становить 270 гривень.

З моменту проведення Державної реєстрації речового права власності на земельну ділянку заявник стаєте законним її володільцем.

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_безоплатного_отримання_земельної_ділянки_для_будівництва_та_обслуговування_жилого_будинку,_господарських_будівель_і_споруд&oldid=46152