Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин

У ст.19 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сфера земельних відносин є особливим предметом відання органів місцевого самоврядування. На даний час, органи місцевого самоврядування володіють досить великим обсягом повноважень у сфері земельних відносин.

До компетенції органів місцевого самоврядування належить:

  • розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;
  • передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб ;
  • надання земельних ділянок у користування; - вилучення земельних ділянок;
  • викуп земельних ділянок для суспільних потреб; - організація землеустрою;
  • координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
  • здійснення контролю за використання та охороною земель;
  • обмеження, тимчасова заборона використання земель у разі порушення земельного законодавства;
  • підготовка висновків щодо вилучення та надання земельних ділянок;
  • інформування населення щодо вилучення, надання земельних ділянок;
  • внесення пропозицій до райради щодо зміни меж сіл;
  • вирішення земельних спорів;
  • вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Всі ці дії здійснюються виключно на сесіях сільських рад.

Також, питання компетенції органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин врегульовані статтями 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де передбачені власні (самоврядні) повноваження (які належать до компетенції органів місцевого самоврядування) та делеговані повноваження (які належать до компетенції органів виконавчої влади, проте держава їх частину надала виконавчим органам рад).

До власних повноважень органів місцевого самоврядування відносять:

  • підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо ставки земельного податку та розміру плати за користування природними ресурсами;
  • підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля;
  • підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;
  • внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу;
  • оприлюднення у мережі Інтернет геопросторових даних та метаданих, що створені за рахунок коштів місцевого бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги та передані органу місцевого самоврядування, згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних";
  • забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів у межах лісів комунальної власності.

До делегованих повноважень органів місцевого самоврядування відносять:

  • здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використання та охорони земель;
  • координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
  • погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;
  • вирішення земельних спорів;
  • здійснення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері управління побутовими відходами;
  • підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
  • організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою;
  • створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації;
  • здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері управління відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про управління відходами;
  • надання податковим органам у строки та в порядку, встановлені Податковим кодексом України, інформації щодо власників та користувачів;
  • інші питання, що пов’язані із земельними правовіднисинами.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» № 888-VIII від 10.12.2015 (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021) статтю 12 Земельного кодексу України доповнено частиною другою, в якій віднайшли закріплення повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин на території сіл, селищ, міст. До них належать: надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Питання компетенції органів місцевого самоврядування найбільше врегульовані статтями 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Даними нормами передбачені як власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та делеговані повноваження (які належать до компетенції органів виконавчої влади, проте держава їх частину надала виконавчим органам рад).

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування

Згідно з ст. 20 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення про зміну цільового призначення земель при передачі їх у власність, наданню у користування за проектами землеустрою у порядку, що встановлено Кабінетом Міністрів України. За ст. 40 ЗКУ органи місцевого самоврядування можуть передавати безоплатно у власність або надавати в оренду земельніділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Статтею 41 ЗКУ визначено, що органи місцевого самоврядування можуть передавати безоплатно у власність або надавати в оренду землю житлово-будівельним та гаражно-будівельним кооперативам у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до ст. 56 ЗКУ громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Землі водного фонду за рішеннями органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:

а) державним водогосподарським організаціям для догляду за аодними об'єктами. прибережними захисними смугами, смугами відведення,береговими смугами водних шляхів,гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;

б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;

в)державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;

г)військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних просік, комунікацій. (ст. 59 ЗКУ).

Органи місцевого самоврядування безпосередньо реалізують право власності на землю територіальних громад (ст. 80 ЗКУ). Тобто вони є суб’єктами права власності на землю.

Згідно з ст. 83 ЗКУ землі, які належать на праві власності територіальних громад сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:

а) усі землі як в межах населених пунктів,крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б)земельні ділянки, на яких розташованібудівлі, споруди,інші об1єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів,що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Порядок про безоплатну передачу земель та надання земель в користування громадянам

Органи місцевого самоврядування приймають рішення (ст. 116 ЗКУ ) про безоплатну передачу земель громадянам та надання земель в користування.

Безоплатна передача земель у власність проводиться один раз по кожному виду цільового використання у межах визначених норм.

Надання земель у власність громадянам проводиться органами місцевого самоврядування згідно Порядку безоплатної приватизації земель визначеному ст. 118 ЗКУ.

Згідно з ст. 122 ЗКУ органи місцевого самоврядування можуть надавати земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки) (ст. 124). При чому передача в оренду земельних ділянок із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку встановленому ст. ст. 118, 123.

Згідно з ст. 126 ЗКУ право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Тому за новим Кодексом виключається можливість застосування рішень органів місцевого самоврядування у якості документу, що посвідчує право власності на землю. Право оренди землі оформляється договором з обов’язковою державною реєстрацією.

Відповідно до ст. 127 ЗКУ органи місцевого самоврядування здійснюють продаж земельних ділянок комунальної власності або передають їх у користування(орендк, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам. Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та юридичним особам, створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства іноземної держави, здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ст. 129 ЗКУ). Органи місцевого самоврядування мають право набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами (ст. 131 ЗКУ).

Згідно ст. 136 ЗКУ органи місцевого самоврядування уповноважені прийняти рішення про відчуження земель, визначати перелік земельних ділянок призначених для продажу під забудову на земельних торгах. Орган місцевого самоврядування може виступати організатором земельних торгів через уповноважений нею орган (ст. 137 ЗКУ).

За ст. 142 ЗКУ орган місцевого самоврядування може укладати угоди про передачу права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови від права власності або постійного користування на землю. Органи місцевого самоврядування мають право викупу земельних ділянок для суспільних потреб (ст. 146 ЗКУ). Викуп здійснюється за згодою її власника.

Земельні ділянки, надані у постійне користування, можуть вилучатися для суспільних потреб за рішенням органів місцевого самоврядування (ст. 149 ЗКУ). Вилучення проводиться за згодою користувача у відповідності до порядку вилучення. Органи місцевого самоврядування за ст. 151 ЗКУ в місячний термін мають право на погоджування місця розташування об’єктів, розміри земельних ділянок на умови їх відведення згідно порядку погодження питань пов’язаних із вилученням. Органи місцевого самоврядування без рішення суду немають права втручатися у здійснення власником повноважень щодо земельних ділянок. За неправомірне втручання вони несуть відповідальність (ст. 154 ЗКУ). Збитки, завдані власникам земельних ділянок, шляхом видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права, за ст. 155 ЗКУ підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Підстави відшкодування збитків наведені в ст. 156 ЗКУ. Відшкодування збитків органу місцевого самоврядування здійснюють у відповідності до Порядку відшкодування збитків (ст. 157 ЗКУ).

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад. (ст. 174 ЗКУ).                      

До компетенції органів місцевого самоврядування у відповідності до  ст. 186 ЗКУ належить розгляд і затвердження землевпорядних проектів та інших матеріалів, внесення змін до них. Згідно з ст. 187 ЗКУ органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за використання і охороною земель. Органи місцевого самоврядування можуть призначати громадських інспекторів для здійснення громадського контролю за використанням і охороною земель (ст. 190 ЗКУ).

Вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування наділені правом вирішувати земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (ст. 158 ЗКУ).

Наразі, для вирішення спору щодо меж земельної ділянки громадянину необхідно звернутись з відповідною заявою до органу місцевого самоврядування.

У тижневий строк з дня подання заяви, органами місцевого самоврядування розглядається заява та вирішується спір. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Рішення органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.

Див. також: