Зміна черговості одержання права на спадкування

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 19:37, 7 грудня 2018, створена Hlieb.hliebov (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Затверджена версія (різн.) • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Зміст та способи зміни черговості одержання права на спадкування

Зміна черговості одержання права на спадкування — це встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.

Існують два способи зміни черговості одержання права на спадкування: за домовленістю спадкоємців (договірний) та судовий.

  • Договірний спосіб полягає в укладенні договору про зміну черговості між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
  • Судовий порядок полягає у пред'явленні позову спадкоємцями наступних черг до спадкоємців тієї черги, яка безпосередньо закликається до спадкування в разі достатності підстав.

Договірний спосіб зміни черговості одержання права на спадкування

Загальне поняття договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1259 Цивільного кодексу України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини.

Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

Сторони договору

Договір про зміну черговості спадкування укладається між спадкоємцями тієї черги, що закликається до спадкування, з однієї сторони, та спадкоємцем подальшої черги, з іншої сторони.

Згоди інших спадкоємців черги, яка закликається до спадкування, а також спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК України), на укладення цього договору не вимагається, оскільки укладення даного договору жодним чином не звужує змісту наявних у них на даний момент спадкових прав.

Законом не встановлено особливі умови закликання до спадкування спадкоємця подальшої черги. Тобто це може бути спадкоємець третьої черги при закликанні до спадкування спадкоємців першої черги. Вказаний спадкоємець не обов'язково повинен проживати разом зі спадкодавцем, надавати йому матеріальну допомогу, бути непрацездатним тощо; однак має належати до кола спадкоємців за законом та погодитися прийняти спадщину.

Враховуючи, що договір укладається між спадкоємцями за законом, його сторонами можуть бути лише фізичні особи, визначені хоча б у одній з черг спадкоємців за законом (ст. 1261–1265 Цивільного кодексу України). Відтак нотаріусу необхідно надати докази родинних, шлюбних чи інших відносин таких осіб зі спадкодавцем. У разі якщо будь-хто зі спадкоємців, який бажає брати участь у цьому договорі, не може надати відповідні докази, він не може укласти договір про зміну черговості.

Договір про зміну черговості одержання права на спадкування може бути укладений з особою, яка спадкує за правом представлення (ст. 1266 Цивільного кодексу України). Можливість укладення договору такими особами пов'язане з тим, що спадкоємці за правом представлення є безпосередніми та самостійними наступниками спадкодавця.

Щодо майна малолітніх дітей правочини вчиняються їх батьками або іншими особами, які їх замінюють. Згідно зі ст. 177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, та відмовлятися від майнових прав дитини. Таким чином, для укладення договору про зміну черговості одержання права на спадкування батьками малолітньої дитини необхідна згода органу опіки та піклування, якщо внаслідок цього буде зменшуватися спадкова частка дитини. Договір за участю неповнолітньої особи може укладатися лише за нотаріально посвідченою згодою батьків та з дозволу органу опіки та піклування.

Недієздатна особа може належати до різних черг спадкоємців. Тому укладення договору, за яким недієздатна особа буде спадкувати разом із спадкоємцями попередніх черг, є цілком імовірною. Такий перехід до спадкоємців черги, яка спадкує, без сумніву, покращить майновий стан недієздатної особи. У зв'язку з цим опікуни можуть укладати такі договори з дозволу органу опіки та піклування.

Стороною договору про зміну черговості одержання права на спадкування не може виступати спадкоємець, позбавлений батьківських прав щодо спадкодавця, чи усунений від спадкування відповідно до ст. 1224 ЦК України.

Предмет договору

Предметом договору про зміну черговості одержання права на спадкування є закликання до спадкування спадкоємця наступної черги, який за загальним правилом черговості не має права на спадкування. Досліджуваний договір має локальний характер, що обумовлено можливістю його укладення лише в правовідносинах спадкування за законом. Змінюючи порядок черговості, жодна сторона за договором не втрачає своїх прав.

Зміна черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування провадиться після відкриття спадщини до видачі свідоцтв про право на спадщину.

Ця ж умова передбачена п.4.7 глави 10 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» .

Зміст договору

Як зазначено у ст. 1259 ЦК України, договір про зміну черговості одержання права на спадкування не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Це означає, що спадкоємці, укладаючи такий договір, не можуть змінити частку у спадщині того спадкоємця, який не є стороною за договором. Не може бути змінена і частка у спадщині спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, розмір якої імперативно встановлений ст. 1241 Цивільного кодексу України.

А тому спадкоємці укладають договір про зміну черговості одержання права на спадкування лише щодо тих часток, які вони мають успадкувати. Розмір спадкових часток при цьому залежить від волі заінтересованих спадкоємців та встановлюється договором. Тобто, змістом цього договору не можуть бути інші питання, зокрема, одночасна зміна часток у спадщині спадкоємців за законом.

Інші умови договору

Договір про зміну черговості одержання права на спадкування є безоплатним.

Укладення договору про зміну черговості одержання права на спадкування не позбавляє спадкоємця необхідності прийняти спадщину.

Судовий порядок зміни черговості одержання права на спадкування

Сторони по справі

Відповідачами у справі про зміну черговості права на спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця, та які заперечують проти зміни черговості права на спадкування шляхом укладення відповідного договору.

Загальні вимоги для зміни черговості одержання права на спадкування в судовому порядку

Відповідно до ч.1 ст.1249 Цивільного кодексу України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судовий порядок може бути застосований, зокрема, у разі, якщо найближчі родичі ухилялися від виконання обов'язку щодо догляду за спадкодавцем, який потребував допомоги через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, і такий догляд протягом тривалого часу здійснювали інші особи, які хоча й входять до кола спадкоємців за законом, проте не є спадкоємцями черги, яка закликається до спадкування. Водночас, спадкомці черги, яка закликається до спадкування заперечують проти зміни черговості права на спадкування шляхом укладення відповідного договору.

Слід підкреслити, що за правилом ч. 5 ст. 1224 ЦК України, спадкоємець, котрий ухилявся він надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, може бути усунений від спадкування за рішенням суду. Однак наслідком такого усунення буде спадкування іншими спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкування. Відтак, особа, яка тривалий час опікувалася, матеріально забезпечувала спадкодавця, може взагалі не отримати права на спадкування через наявність більш близьких родичів. Судовий порядок зміни черговості одержання права на спадкування надає таким особам у наведеному вище випадку можливість успадкувати майно спадкодавця, хоча й разом з тими спадкоємцями, хто ухилявся він надання допомоги спадкодавцеві.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:

  1. здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами);
  2. матеріальне забезпечення спадкодавця;
  3. надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізований вираз - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири, тощо;
  4. тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3;
  5. безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
  6. Усі вищеперераховані юридичні факти встановлюються судом на власний розсуд з урахуванням усіх обставин справи.

Під поняттям "опікувалася" в контексті ст. 1259 ЦК України потрібно розуміти не здійснення цивільних прав та обов'язків від імені підопічного, а надання особі, яка перебувала у безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги, звичайних фактичних послуг у придбанні продуктів, медикаментів, приготуванні їжі, прибиранні квартири тощо. Тобто можна стверджувати, що "опікувалася" вживається в розумінні "турбувалася", "допомагала".
Надання допомоги спадкодавцеві протягом тривалого часу - оціночна категорія та має визначатися судом з огляду на обставини конкретної справи. У будь-якому разі, дії спадкоємця не повинні носити разовий, епізодичний характер і допомога, що надається, має бути систематичною.

Судовий збір

Для зміни черговості одержання права на спадкування в судовому порядку необхідно подати до суду позовну заяву. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.