Соціальний захист ветеранів праці

Нормативна база

• Податковий кодекс України
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"
• Закон України "Про пенсійне забезпечення"
• Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
• Закон України "Про оренду землі"
• Закон України "Про звернення громадян"
• Закон України "Про інформацію"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року № 521 "Про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці"
• Постанова Кабінету міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування"
• Наказ Мінсоцполітики України від 09 березня 2016 року № 226 "Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування"

Хто такі ветерани праці?

Статус ветеран праці можуть отримати:

• громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи: а) 40 років - для чоловіків б) 35 років - для жінок і вийшли на пенсію;
• пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці" за законодавством колишнього Союзу РСР;
• особи з інвалідністю I і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років;
• громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах:

1) за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - за наявності стажу роботи у жінок - 25 років і у чоловіків - 30 років;

2) за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - за наявності стажу роботи у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років;

3) відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - за наявності стажу роботи у жінок - 25 років і у чоловіків - 30 років, а саме:

а) особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути);

б) диспропорційні карлики;

в) особи з інвалідністю по зору I групи;

г) особи з інвалідністю з дитинства I групи.

4) відповідно до пунктів "в" - "з" статті 13 та статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - за наявності стажу роботи у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років, а саме:

4.1) Працівники, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах:

а) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства (п."в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

б) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів (п."г" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

в) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства (п."д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

г) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну (п."е" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

д) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України(п."є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

е) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей (п."ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

є) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, (п."з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

4.2) Працівники, які мають право на пенсію за вислугу років (ст.52 Закону України "Про пенсійне забезпечення"):а) окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

б) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

в) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

г) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення);

д) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

е) робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

є) деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

ж) працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

з) спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Цей перелік закріплено у ст.6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Документи, які підтверджують статус "ветеран праці".

Ветеранам праці видаються посвідчення про право на пільги і нагрудні знаки, порядок виготовлення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1994 №521, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.Якщо посвідчення стало непридатним або було втрачене, то за заявою ветерана праці видається нове посвідчення.

Куди звернутись

Для отримання посвідчення та нагрудного знака “Ветеран праці” особа подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення).

Із заявою та іншими документами і відомостями, зазначеними в пункті 4 цього Положення, особа може звернутися також до посадової особи центру надання адміністративних послуг або до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (в разі відсутності центру надання адміністративних послуг) (далі - посадова особа виконавчого органу), яка повинна передати їх відповідному органу соціального захисту населення не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дати отримання.

заяву про видачу посвідчення “Ветеран праці”;

фотокартку розміром 30 x 40 міліметрів.

Під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України/ тимчасове посвідчення громадянина України.

Якщо зареєстроване/задеклароване місце проживання особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, до заяви вона додає інформацію від Пенсійного фонду України щодо обчислення стажу роботи.

Посвідчення і нагрудний знак видаються безкоштовно.

Перелік та зразки необхідних документів

1. заява про видачу посвідчення “Ветеран праці”;
2. фотокартка розміром 30 x 40 міліметрів;
3. паспорт громадянина України/ тимчасове посвідчення громадянина України. Якщо зареєстроване/задеклароване місце проживання особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, до заяви вона додає інформацію від Пенсійного фонду України щодо обчислення стажу роботи.

Строки розгляду

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження заяви з необхідними документами до органу соціального захисту населення.

Посвідчення видаються особисто ветеранам праці або за їх дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.

Підстави для відмови

Підставами для відмови в наданні послуги є :

• відсутність стажу роботи, необхідного для визнання особи ветераном праці;
• виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві;
• відсутність необхідних документів.

Оскарження дій чи бездіяльності органів соціального захисту здійснюється:

• в адміністративному порядку відповідно до Законів України "Про звернення громадян", "Про інформацію"
• у судовому порядку відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Пільги, які надаються ветеранам праці

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ветерани праці мають право на такі пільги:

• користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
• першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів), за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
• щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
• першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
• використання основної щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
• переважне право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
• першочергове одержання позики на індивідуальне (кооперативне) житлове будівництво з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва, а також першочергове одержання позики для будівництва або придбання дачних будинків і благоустрою садових ділянок;
• переважне право на вступ до садівницьких товариств (кооперативів), кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів;
• переважне право на встановлення домашніх телефонів;
• звільнення від плати за землю.