Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати
Нормативна база
- Конституція України
- Кодекс законів про працю України
- Цивільний кодекс України
- Закон України «Про оплату праці»
- Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»
Загальні положення
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства (ст. 1 Закону України "Про оплату праці").
Структура заробітної плати
Заробітна плата поділяється на основну та додаткову. Крім того, бувають ще й інші, так звані заохочувальні та компенсаційні виплати (стаття 2 Закону України "Про оплату праці").
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства.
Відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених
Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати працівників можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України, для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють та за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Відрахування із заробітної плати зайво виплачених здійснюється у таких випадках:
- для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
- для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
- для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми. Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду.
- при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки.
Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 КЗпП України, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію.
Види помилок
Помилки, пов'язані з надлишковою виплатою заробітної плати:
Лічильні помилки
До лічильних помилок належать: неправильності в обчисленнях; дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період; отримання неправильного підсумку при складанні; невірне написання суми; помилки при введенні початкових даних у комп’ютерну програму, які не вимагають правової оцінки; помилки в результаті збою бухгалтерської програми; при застосуванні бухгалтерської програми одержано невірний (завищений) результат під час нарахування заробітної плати; механічна помилка при введенні даних до бухгалтерської програми; оклад введено в більшому розмірі; пропущено цифру утриманого податку на доходи фізичних осіб; невірно набрано число тощо.
Не можуть вважатися лічильними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.
Нелічильні помилки:
Види нелічильних помилок | |
---|---|
1. | Помилково застосовані норми законодавства; |
2. | Оплачено відпустку більшої тривалості, ніж належить, в результаті чого сума відпускних є завищеною; |
3. | Внаслідок помилкового трактування норм закону із зарабітної плати утримано внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування в меншому розмірі і, як наслідок, коштів на заробітну плату видано більше тощо; |
4. | Помилково застосовано норми внутрішніх розпорядчих документів підприємства, у тому числі колективного договору; |
5. | Нараховано та виплачено працівникові надбавку, яку йому не встановлено; |
6. | Помилково нараховано та виплачено премію працівникам без відповідного розпорядження керівника підприємства тощо. |
Якщо пропущено місячний термін для видання наказу про відрахування надмірно виплаченої суми, її можна утримати із заробітної плати працівника у наступних періодах тільки за наявності його згоди. Для цього працівник має написати відповідну заяву. У зазначеній ситуації утримання надмірно нарахованої суми коштів без отримання згоди працівника є порушенням законодавства України.
Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Відповідні обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків (сСтаття 128 КЗпП України).
Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення (стаття 129 КЗпП України).
Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником
Стаття 136 КЗпП України містить порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації. Зокрема, покриття шкоди працівниками у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого у порядку підлеглості органу.
Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню, зокрема безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
У випадку, якщо роботодавець все ж утримав надмірно виплачені суми заробітної плати без згоди працівника, незважаючи на пропуск місячного терміну або на те, що помилка не є лічильною, працівник має право звернутися до суду у зв’язку з неправомірними діями роботодавця, який порушив норми чинного законодавства України.
Судова практика
- Постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 501/2500/15-ц
- Постанова Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 638/12192/16-ц
Див. також
- Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати
- Вибір банківської установи для виплати/отримання заробітної плати
- Порядок обчислення середньої заробітної плати
- Порядок та підстави відрахування із заробітної плати. На підставі яких документів може здійснюватися відрахування із заробітної плати