Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс законів про працю України
• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про оплату праці»
• Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»

Загальні положення

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Структура заробітної плати

Заробітна плата поділяється на основну та додаткову. Крім того, бувають ще й інші, так звані заохочувальні та компенсаційні виплати

Основна заробітна плата

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства.

Відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1. Для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
2. Для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
3. Для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
4. На господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування;
5. При звільненні працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених упунктах 3, 5, 6 статті 36 тапунктах 1, 2,5 статті 40 КЗпП України, а також при направленні на навчання та у зв’язку з переходом на пенсію;
   
6. При відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ( ст.136 КЗпП України).

Власник може видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку з дня виплати неправильно обчисленої суми. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню. Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду.

Види помилок

Помилки, пов'язані з надлишковою виплатою заробітної плати:

Лічильні помилки

До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп’ютерну програму, які не вимагають правової оцінки, помилки в результаті збою бухгалтерської програми, при застосуванні бухгалтерської програми одержано невірний (завищений) результат під час нарахування зарплати, механічна помилка при введенні даних до бухгалтерської програми, оклад введено в більшому розмірі, пропущено цифру утриманого ПДФО (внеску до фондів), невірно набрано число тощо. Не можуть вважатися лічильними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору;

Нелічильні помилки:

Види нелічильних помилок
1.	Помилково застосовані норми законодавства
2.	Оплачено відпустку більшої тривалості, ніж належить, в результаті чого сума відпускних є завищеною
3.	Внаслідок помилкового трактування норм закону із зарплати утримано внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування в меншому розмірі і, як наслідок, грошей на заробітну плату видано більше і таке інше
4.	Помилково застосовано норми внутрішніх розпорядчих документів підприємства, у т. ч. колективного договору
5.	Нараховано та виплачено працівникові надбавку, яку йому не встановлено
6.	Помилково нараховано та виплачено премію працівникам без відповідного розпорядження керівника підприємства тощо

Якщо пропущено місячний термін для видання наказу про відрахування надмірно виплаченої суми, її можна утримати із заробітної плати працівника у наступних періодах тільки за наявності його згоди. Для цього працівник має написати відповідну заяву. У зазначеній ситуації утримання надмірно нарахованої суми коштів без отримання згоди працівника є порушенням законодавства України.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку. Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків Стаття 128 КЗпП України.

Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення (ст.129 КЗпП України).

Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником

Стаття 136 КЗпП України містить порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації. Зокрема, покриття шкоди працівниками у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого у порядку підлеглості органу.
Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню, зокрема безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У випадку, якщо роботодавець все ж утримав надмірно виплачені суми заробітної плати без згоди працівника, незважаючи на пропуск місячного терміну або на те, що помилка не є лічильною, працівник має право звернутися до суду у зв’язку з неправомірними діями роботодавця, який порушив норми чинного законодавства України.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 501/2500/15-ц
• Постанова Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 638/12192/16-ц