Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
Нормативна база
- Земельний кодекс України
- Закон України «Про землеустрій»
- Закон України «Про Державний земельний кадастр»
- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"
Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам
Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Вищезазначене не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом (підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022) Громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частини перша статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування громадянам України можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом (стаття 40 ЗК України). Пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в таких розмірах:
Як знайти вільну земельну ділянкуДля того, щоб знайти вільну земельну ділянку, необхідно перейти на сторінку Публічної кадастрової карти офіційного сайту Держгеокадастру, зазначити населений пункт, обрати вільну земельну ділянку, яка не виділена синім кольором та роздрукувати дані з Публічної кадастрової карти. Однак слід пам’ятати, що земельні ділянки можуть бути вільними, або перебувати в користуванні інших осіб, хоча інформація про них не внесена до Державного земельного кадастру. Порядок звернення за отриманням земельної ділянкиДля того, щоб отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно: Звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою. У клопотанні зазначаються та додаються:
Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (стаття 1 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон). Дані про вільну земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку можна отримати в уповноважених органах з питань містобудування та архітектури і центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову (частина п'ята статті 24 Закону). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені статтею 118 ЗК України. Орган місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у місячний строк і дає дозвіл (рішення) на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради. На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою особа, яка подала клопотання, має право бути присутньою на сесії ради. Що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмовуПідставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:
У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті є вільною. Однак недоліком в обрані такого способу вирішення питання можуть бути труднощі із погодженням суб’єкта господарювання на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту. Також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (частина третя статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Також заявник має право звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, а саме, розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Розробка документації із землеустроюПісля отримання рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно звернутися до розробника документації та замовити розроблення документації із землеустрою. Хто може бути розробником документації із землеустрою Розробники документації із землеустрою - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Положеннями статті 66 Закону України «Про землеустрій» визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників. Відповідно до частини восьмої статті 68 Закону України «Про землеустрій» складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною. Тому, щоб переконатися, що суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України «Про землеустрій», необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі. На період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань. Слід зазначити, що взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором, де зазначаються: вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою і т.д. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (стаття 28 Закону України «Про землеустрій»). Документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:
Розробники документації після проведення робіт видають замовнику документацію із землеустрою щодо формування земельних ділянок та можуть від імені замовника подавати документацію із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, якщо інше не встановлено договором (стаття 26 Закону України «Про землеустрій»). Внесення даних відомостей здійснюється безоплатно протягом чотирнадцяти днів з дня отримання відповідних документів, в результаті чого видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Зазначений Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки (стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Затвердження документації із землеустроюЗ метою затвердження технічної документації із землеустрою необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на її розробку, з клопотанням про затвердження такої документації. До клопотання додаються:
Дане клопотання розглядається у двотижневий строк з дня отримання погодженої технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В результаті розгляду приймається рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову у її затвердженні. Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята статті 118 ЗК України).
Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майноПісля отримання вищезазначеного рішення, необхідно звернутися до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора, центр надання адміністративних послуг) з метою отримання Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності. Для державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна (земельної ділянки) заявник подає:
Станом на сьогоднішній день адміністративний збір стягується у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень, якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав. З моменту проведення Державної реєстрації речового права власності на земельну ділянку Ви стаєте законним її володільцем. Див. також
|