Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Закон України "Про нотаріат"
- Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"
Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було зупинено, але не більше ніж на чотири місяці. Зверніть увагу! з 18.06.2023 зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців. |
Загальні положення
Спадкова трансмісія є особливим порядком здійснення права на спадкування. Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто – перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.
Трансмітент — спадкодавець, який помер.
Трансмісари — особи, які успадковують замість трансмітента.
Перехід права на прийняття спадщини
Відповідно до статті 1276 ЦКУ якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Спадкову трансмісію не можна ототожнювати зі спадкуванням за правом представлення.
Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Отже, якщо спадкоємець, закликаний до спадкування за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, але до закінчення шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, в цьому випадку належне йому (спадкоємцю) право на спадщину разом з іншими його правами і обов’язками переходить до його спадкоємців.
Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкової трансмісії видається за місцем відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця.
Особливості прийняття спадщини
Спадкова трансмісія має певні особливості. До трансміссара переходить лише право прийняття спадщини або відмовови від її прийняття, якою особа може скористатися, а не безпосередньо спадкове майно. Перехід права власності на спадкове майно є наслідком реалізації права на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця. При цьому, не належить до об'єкта спадкової трансмісії право на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті трансмітента, адже це є самостійним суб'єктивним правом, відмінним від права на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця. У разі застосування механізму спадкової трансмісії мають місце дві спадщини, що відкрилися:
- після смерті спадкодавця ТА після смерті трансмітента.
Дії трансміссарів у цих двох самостійних правовідносинах незалежні та мають різні правові наслідки.
Право на прийняття спадщини може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця, у той час як для прийняття решти спадкового майна встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з моменту смерті спадкодавця. При цьому, нотаріус має визначити спочатку:
- чи встиг спадкоємець прийняти спадщину, та з’ясувати, чи не відноситься такий спадкоємець до категорії осіб, що фактично прийняли спадщину відповідно до положень ст. 1268 ЦК України.
На частку спадкового майна. що успадковується за трансмісією, можуть звернути свої вимоги кредитори того спадкодавця, який помер першим, у той час, як на частка спадщини спадкоємця, який помер, не встигши прийняти спадщину, від вимог цих кредиторів вільний. На нього вимоги можуть звернути лише його кредитори. Що ж стосується кредиторів останнього спадкодавця, то вони можуть звернути свої вимоги на цю частку лише після задоволення вимог кредиторів первісного спадкодавця.
Порядок та строки оформленя права на спадщину та відмови від прийняття спадщини
Право на прийняття спадщини у випадку спадкової трансмісії здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої або недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#Text).
Зразки заяв
- Файл:Зразок заяви про видачу свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину.docx
- Файл:Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини.docx
- Файл:Зразок заяви про прийняття спадщини за законом.docx
- Файл:Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом.docx
Судова практика
- Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 539/2170/1 (заповіт баби на доньку не є перешкодою для спадкування майна онуком за правом представлення).
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року справа № 720/2683/19 (відповідно до статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти (трансмітент), право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців-трансмісарів (спадкова трансмісія).Перехід права на прийняття спадщини відповідно до статті 1276 ЦК України не є компонентом спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента. Трансміссар, здійснюючи право на прийняття спадщини, набуває спадкової маси не від трансмітента, який так і не встиг її прийняти, а від першого спадкодавця. Утім до трансміссара переходить право не лише прийняти спадщину,а й відмовитися від її прийняття, адже спадкоємець завжди має варіантність поведінки - він не зобов'язаний набувати тих прав і обов`язків, що мав за життя спадкодавець та які не припинилися внаслідок його смерті.