Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про нотаріат"
• Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини"
• Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"
• Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"

У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269-1273, 1276-1277, 1283, 1298 Цивільного кодексу України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи, при цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті. Зазначені строки застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (до 30.01.2024 року), а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців (пункт 20 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України).

Загальні положення

Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто – перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Трансмітент — спадкодавець, який помер.

Трансмісари — особи, які успадковують замість трансмітента.

Перехід права на прийняття спадщини

Відповідно до статті 1276 ЦКУ якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Спадкову трансмісію не можна ототожнювати зі спадкуванням за правом представлення.

Особливості прийняття спадщини

Спадкова трансмісія має певні особливості.

До трансміссара переходить лише право прийняття спадщини або відмови від її прийняття, якою особа може скористатися, а не безпосередньо спадкове майно.

У разі застосування механізму спадкової трансмісії мають місце дві спадщини, що відкрилися:

• після смерті спадкодавця та після смерті трансмітента.

Дії трансміссарів у цих двох самостійних правовідносинах незалежні та мають різні правові наслідки.

Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією здійснюється на загальних підставах (шестимісячний строк) протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (ст. 1276 Цивільного кодексу України).

Для прийняття решти спадкового майна, крім того, що успадковується за трансмісією, встановлено шестимісячний строк.

При цьому, нотаріус має визначити спочатку чи встиг спадкоємець прийняти спадщину, та з’ясувати, чи не відноситься такий спадкоємець до категорії осіб, що фактично прийняли спадщину відповідно до положень ст. 1268 Цивільного кодексу України.

На спадкове майна, що успадковується за трансмісією, можуть звернути свої вимоги кредитори того спадкодавця, який помер першим, у той час, на спадкове майно спадкоємця, який помер, не встигши прийняти спадщину, вимоги цих кредиторів не поширюються.

Порядок оформлення права на спадщину за спадковою трансмісією та відмови від прийняття спадщини

Порядок подання заяви

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем у письмовій формі:

• особисто прибувши до нотаріуса (підпункт 3.3 пункту 3 глави 10 розділу II Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України").

При особистому зверненні нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса. Нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається.

• поштою.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей (підпункт 3.6 пункту 3 глави 10 розділу II Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України").

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини або відмову від її прийняття, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною (частина 5 статті 1273 Цивільного кодексу України).

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. При цьому, неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої ( до досягнення чотирнадцяти років) або недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Відмова від прийняття спадщини у зазначеному випадку здійснюється лише з дозволу органу опіки та піклування.

Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.

Видача свідоцтва про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкової трансмісії видається за місцем відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця (підпункт 3.24 пункту 3 глави 10 розділу II Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України").

Судова практика

• Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26 вересня  2018 року у справі № 539/2170/1 (заповіт баби на доньку не є перешкодою для спадкування майна онуком за правом представлення).
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року справа № 720/2683/19 (відповідно до статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти (трансмітент), право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців-трансмісарів (спадкова трансмісія).Перехід права на прийняття спадщини відповідно до статті 1276 ЦК України не є компонентом спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента. Трансміссар, здійснюючи право на прийняття спадщини, набуває спадкової маси не від трансмітента, який так і не встиг її прийняти, а від першого спадкодавця. Утім до трансміссара переходить право не лише прийняти спадщину,а й відмовитися від її прийняття, адже спадкоємець завжди має варіантність поведінки - він не зобов'язаний набувати тих прав і обов`язків, що мав за життя спадкодавець та які не припинилися внаслідок його смерті.

Корисні посилання

• Коментар до Цивільного кодексу України