Звернення засуджених, у тому числі щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, і порядок їх розгляду

Нормативна база

• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року
• Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року
• Конституція України
• Кримінальний кодекс України
• Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України)
• Закон України "Про безоплатну правову допомогу"
• Закон України "Про звернення громадян"
• Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань"
• Наказ Міністерства юстиції України від 02 липня 2012 року № 967/5 "Про затвердження Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги"

Порядок приймання, обліку, звернення судових рішень до виконання, контролю за строками тримання, направлення для участі в судових засіданнях, звільнення ув’язнених організовується відповідно до вимог Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269

Загальна інформація

Можливість звернення до органів влади за захистом своїх прав чи публічною інформацією є додатковою гарантією засудженим повною мірою реалізувати свої права, передбачено міжнародними конвенціями, а саме: Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

Реалізація права на звернення – важливий інструмент для осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі та мають достатньо обмежень, передбачених законодавчими актами та вироком суду.

Стаття 31 Конституція України визначає, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 40 Конституції України зазначає, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення та надати обґрунтовану відповідь в установлений законом термін.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Права засуджених осіб у сфері звернень

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» - громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини першої статті 8 КВК України, зокрема засуджені мають право:

• на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов'язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань;
• звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань. Відповідні звернення (кореспонденція) подаються до адміністрації установи виконання покарань. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату;
• давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань;
• на отримання копій документів з їхніх особових справ та інших, пов’язаних з реалізацією їхніх прав, документів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Право засуджених на листування

Відповідно до статті 113 КВК України засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії.

Відправлення засудженими листів і звернень проводиться тільки через адміністрацію установ виконання покарань. З цією метою на території установ вивішуються поштові скриньки, які щоденно відкриваються уповноваженими на те посадовими особами. Засуджені, які тримаються у камерах, передають листи для відправлення представникам адміністрації. Листи опускаються до поштових скриньок або передаються представникам адміністрації в незапечатаному вигляді та в подальшому реєструються інспекторами з перевірки кореспонденції.

Листи, адресовані засудженим, переведеним в інші установи виконання покарань, пересилаються за рахунок установ за місцем їх нового тримання. Листи, адресовані засудженим, звільненим від відбування покарання, пересилаються за рахунок установ до обраного ними місця проживання.

Листи засуджених, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, а також ті, що мають цинічний характер або відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, про що оголошується засудженому, і знищуються (пункт 1 розділу XIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, завтерджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 (далі - Правила).

Порядок передачі пропозицій, заяв і скарг, адресованих Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві

Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.

Засуджені мають право на звернення до державних і громадських організацій. Звернення, адресовані до цих організацій та на ім'я посадових осіб, адміністрація установ в обов'язковому порядку супроводжує листами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали (пункт 1 розділу III Правил).

Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії установи і не пізніше як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звернення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань. Відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис при надходженні, але не пізніше як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.

Компенсація витрат, пов'язаних зі зверненням громадян

Відшкодування витрат за пересилання пропозицій, заяв та скарг проводиться з коштів, які є на особовому рахунку засудженого. У разі відсутності таких коштів їх пересилання проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установи виконання покарань (абзац сьомий пункту 1 розділу III Правил).

Право на звернення засуджених до позбавлення волі до ЄСПЛ

Адміністрація установ виконання покарань за заявою засудженого сприяє йому в отриманні від інших державних органів та установ відповідних документів, що стосуються справи, зокрема, судових та інших рішень. У разі надходження до установи цих документів адміністрація надає їх засудженому для зберігання та можливого долучення до звернення до Європейського суду з прав людини.

Конверт з кореспонденцією, що надійшов до засудженого з Європейського суду з прав людини або відправляється до нього, в закритому виді реєструється у журналі обліку кореспонденції осіб, які тримаються в установі. Для підтримання листування з Європейським судом з прав людини та своєчасної відправки необхідних матеріалів у визначені судом терміни засуджені зберігають кореспонденцію при собі.

Порядок здійснення особистого прийому засуджених

Особистий прийом засуджених здійснюється керівництвом установ виконання покарань, а також начальниками підрозділів за графіками.

Персонал Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України під час відвідування установ виконання покарань приймає засуджених з питань у межах своєї компетенції.

Особистий прийом засуджених до довічного позбавлення волі здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях (камерах), а засуджених, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, приміщенні камерного типу (одиночній камері), карцері та приміщенні камерного типу виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки,- в окремому приміщенні (камері).

Облік прийнятих осіб та змісту порушених питань ведеться в журналі прийому засуджених з особистих питань керівництвом установи виконання покарань та начальниками підрозділів, що зберігається в канцелярії установи виконання покарань.

Начальники установ виконання покарань або уповноважені ними особи не менше одного разу на місяць перевіряють виконання рішень, прийнятих під час особистого прийому засуджених (пункт 2 розділу III Правил).

Право особи на звернення щодо надання безоплатної правової допомоги

Згідно з частиною другою статті 8 КВК України кожному засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Таке право поширюється і на засуджених осіб, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров'я.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює надання правової допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України особам, засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі є Закон України "Про безоплатну правову допомогу" (далі – Закон).

Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя та включає такі види правових послуг:

1. захист;
2. здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3. складення документів процесуального характеру (стаття 13 Закону).

Враховуючи те, що засуджені мають право на отримання всіх видів правових послуг, вони можуть звертатись для отримання БВПД з будь-якого питання, зокрема щодо:

• здійснення захисту/представництва його інтересів в рамках кримінального провадження (незалежно від процесуального статусу);
• представництва в цивільних справах (визнання права власності на спадкове майно, розірвання шлюбу тощо);
• представництва в адміністративних справах (оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, у тому числі і адміністрації установи виконання покарань);
• представництва інтересів засуджених у справах, пов’язаних із відбуванням покарання (умовно-дострокове звільнення, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким тощо);
• складання документів процесуального характеру (апеляційних та касаційних скарг, заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами тощо).

Цей перелік не є вичерпним та перераховує найбільш розповсюджені питання, з якими звертаються засудженні особи до центрів з надання БВПД.

Порядок забезпечення права на звернення, щодо надання БВПД

Куди звернутися

Відповідно до статті 15 Закону суб’єктами надання БВПД є:

• центри з надання БВПД (регіональні та місцеві);

• адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД.

Регіональні центри з надання БВПД забезпечують захист особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду.

Місцеві центри з надання БВПД забезпечують складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Адреси та інші контакти центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна знайти за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

Порядок отримання засудженою особою БВПД

→ Направлення відповідного звернення до центру з надання БВПД

Відповідно до статті 113 КВК України та пункту 1 розділу ІІІ  Правил, звернення засуджених, адресовані до державних і громадських організацій та посадовим особам, адміністрація установи виконання покарань супроводжує листами. Це слугує додатковим підтвердженням того, що особа відбуває покарання у відповідній установі.

Центри з надання БВПД не можуть приймати рішення про надання БВПД засудженій особі на підставі звернень його родичів чи друзів.

Для вирішення питання про призначення захисника/представника засудженій особі у зверненні потрібно зазначити таку інформацію:

1. прізвище, ім’я, по-батькові, дату народження, місце знаходження;
2. суть порушеного питання;
3. вид правової допомоги, що потребує засуджена особа ( БВПД або безоплатну первинну правову допомогу, що включає надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру).

У супровідному листі установи виконання покарання мають бути зазначені: дата ухвалення рішення суду та його назва; вид покарання та початок перебігу строку його відбування і його закінчення, а також статті, за якими особу, яка звертається за безоплатною правовою допомогою, засуджено.

Зразок заяви про надання БВПД.

Відповідне звернення можна надіслати як засобами поштового зв’язку, так і на електронну адресу центру з надання БВПД з подальшим надсиланням оригіналів документів. Це є актуальним в тих випадках, коли засуджена особа потребує БВПД в найкоротший термін (наприклад, участь захисника на засіданні дисциплінарної комісії, про проведення якого особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення).

→ Розгляд звернення та призначення адвоката

У разі звернення засудженої особи про надання одного з видів БВПД, Центр з надання БВПД приймає рішення про надання такої допомоги протягом десяти днів з дня надходження звернення, призначає адвоката для надання правової допомоги, видає йому доручення та письмово повідомляє про прийняте рішення заявника.

Це доручення діє до закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту, звільнення особи з місця виконання покарання.

→ Після отримання доручення адвокат зобов'язаний протягом п'яти робочих днів прибути до відповідної установи виконання покарань для побачення із засудженою особою та надання їй правової допомоги з порушеного питання.

Кількість і тривалість таких побачень не обмежена. Засудженому забезпечується можливість спілкування з адвокатом та іншим фахівцем у галузі права у кімнаті для короткострокових побачень без суцільного розмежовуючого захисного скла за їхньою згодою.

Отримання правової допомоги поширюється на засуджених, що перебувають на лікуванні в стаціонарних закладах охорони здоров’я (абзац третій частини третьої статті 110 КВК України).

Підстави для відмови засудженій особі у наданні БВПД

Якщо засуджена особа не має підстав для отримання БВПД, Центр з надання БВПД приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні БВПД.

Слід зазначити, що засудженій особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; 2) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; 3) коли особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.

У разі відмови засудженій особі в наданні БВПД, Центр з надання БВПД повинен письмово роз'яснити порядок звернення засудженої особи до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Хто здійснює захист права на звернення засуджених?

• Адміністрація установ виконання покарань має забезпечити виконання вимог Закону України «Про звернення громадян».
• Уповноважений Верховної Ради України із прав людини.

Див. також

• Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду
• Медичне обслуговування ув’язнених і засуджених в СІЗО
• Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі