Процедура виконання рішення суду де боржником є держава: відмінності між версіями
Рядок 91: | Рядок 91: | ||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65252123 Рішення Господарського суду Одеської області від 6 березня 2017 року, справа № 916/223/17] | |||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133481 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року № 916/1227/16 (провадження № 12-105гс18)] | |||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78112030 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 916/376/15-г (провадження № 12-179гс18)] | |||
== Дивись також: == | == Дивись також: == |
Версія за 10:24, 12 березня 2021
Нормативна база
- Закон України "Про виконавче провадження"
- Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників"
- Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 13 "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з виконанням рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація"
Основні поняття
- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
- виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";
- коди класифікації видатків бюджету - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету;
- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Які судові рішення підпадають під дію Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"
Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:
- державний орган;
- державні підприємство, установа, організація;
- юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Мається на увазі підприємства ,що належать державі (або в них держава володіє значною часткою) примусова реалізація майна яких забороняється.
Особлива процедура виконання не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Куди звертатися?
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Перелік необхідних документів
У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв’язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім’я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
У разі коли боржник або стягувач змінив найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи), за наявності підтвердних документів (змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу) орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів з рахунків такого боржника або перерахування їх на рахунок стягувача з урахуванням зміни його найменування (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові (для фізичної особи).
Строки пред'явлення рішень до виконання
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред’явлення виконавчих документів перериваються в разі пред’явлення їх до виконання, надання органом (посадовою особою), який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів.
Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - не поновлюються.
Підстави повернення виконавчого документу стягувачу
Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:
- виконавчий документ:
- не підлягає виконанню органом Казначейства;
- подано особою, що не має відповідних повноважень;
- пред’явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
- не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження";
- судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
- боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов’язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
- стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;
- стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
- суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;
- відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
- протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;
- рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;
- наявні інші передбачені законом випадки.
Підстави повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав
Орган Казначейства повертає виконавчий документ до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, у разі:
- поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню);
- скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання в установленому порядку виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
- припинення боржника шляхом ліквідації без правонаступництва, крім випадків, коли боржником є особа, визначена ч.1 ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а стягувач не відноситься до осіб, визначених у ч. 2 ст. 2 Закону;
- повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
- якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.
Відкладення безспірного списання коштів
Відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
- призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз’яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
- необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
- звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо;
- у випадках, передбачених пунктами 39, 44 і 49 Порядку.
На час відкладення безспірного списання коштів перебіг строку виконання рішення про стягнення коштів зупиняється.
Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.
У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснює відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.
Зупинення безспірного списання коштів
Зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:
- зупинення судом виконання:
- виконавчого документа;
- рішення про стягнення коштів;
- звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;
- наявності інших передбачених законом обставин.
Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.
Відповідальність за невиконання рішення суду
У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п’яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Судова практика
- Рішення Господарського суду Одеської області від 6 березня 2017 року, справа № 916/223/17
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року № 916/1227/16 (провадження № 12-105гс18)
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 916/376/15-г (провадження № 12-179гс18)