Запобігання адміністративним правопорушенням: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 65: | Рядок 65: | ||
<u>Перелік не є вичерпним.</u> | <u>Перелік не є вичерпним.</u> | ||
== Див. також == | |||
* [[Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення]] | |||
[[Категорія:Адміністративне право]] | |||
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]] | [[Категорія:Адміністративне правопорушення]] |
Версія за 08:39, 28 грудня 2020
Нормативна база
Поняття
Запобігання вчиненню адміністративних правопорушень - це соціально спрямована діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян з виявлення причин та умов вчинення адміністративних правопорушень, ліквідації факторів, які сприяють формуванню антигромадських установок громадян, та забезпечення під час здійснення такої діяльності прав та свобод громадян.
Основними цілями запобігання адміністративним правопорушенням є такі:
- обмеження дії негативних соціальних явищ та процесів, які є причинами та умовами вчинення адміністративних правопорушень;
- виховання громадян у дусі неухильного додержання вимог законності, формування високого рівня правової культури;
- вплив на осіб, які належать до групи ризику щодо вчинення ними адміністративних правопорушень з метою зниження вірогідності вчинення ними протиправних діянь.
Суб'єкти діяльності із запобігання вчиненню адміністративних правопорушень
Відповідно до ст. 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
Особливості заходів адміністративного запобігання:
- застосовуються за умови відсутності протиправного діяння;
- є профілактичними заходами;
- застосовуються з метою попередження, недопущення правопорушень;
- забезпечення громадського порядку і громадської безпеки під час надзвичайних ситуацій;
- попередження настання шкідливих наслідків у цих ситуаціях.
Крім того, слід зазначити, що чіткого переліку заходів адміністративного попередження не існує ані в законодавстві, ані в спеціалізованій літературі. Через це у законодавчих актах іноді трапляється плутанина, а в літературі можна побачити називання заходів адміністративного попередження заходами припинення.
До заходів адміністративного попередження відносять:
- перевірка документів;
- вимога припинення окремих дій;
- огляд речей та/або особистий огляд;
- тимчасове обмеження доступу громадян до окремих ділянок місцевості;
- обмеження руху транспорту або пішоходів на окремих ділянках вулиць або автомобільних шляхів;
- закриття ділянок кордону;
- облік та офіційне застереження осіб;
- обстеження (як різновид огляду);
- право входити на територію та в приміщення підприємств, установ, організацій, житлових та інших приміщень громадян;
- обмеження прав громадян, пов'язаних із станом здоров'я, введення карантину при епідеміях та епізоотіях;
- безоплатне використання транспортних засобів і засобів зв'язку в надзвичайних ситуаціях;
- ревізування;
- контроль, наглядові перевірки;
- внесення подання про усунення умов і причин, які сприяють вчиненню правопорушень;
- огляд медичного стану осіб і санітарного стану підприємств громадського харчування;
- адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також за особами, засудженими до кримінального покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Перелік не є вичерпним.